До команди адвокатки Дарʼї Тарасенко звернувся військовозобов'язаний, який виявив відкрите виконавче провадження за фактом примусового виконання постанови ТЦК та СП про накладення штрафу.
Будь-яких повідомлень про те, що на нього збираються накласти штраф і відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення, від ТЦК він не отримував.
Фактично штраф було накладено без його присутності, без його повідомлення. У подальшому державний виконавець почав стягувати подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.
Було вирішено звертатися з позовом до суду та оскаржувати постанову про накладення штрафу.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.
Суд проігнорував норми, які стосуються порядку розгляду справ про накладення штрафу за порушення правил військового обліку.
Так, суд вказав: «З наведеного вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов’язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобовязаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або невручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою».
Фактично, на думку місцевого суду, постанова про накладення штрафу вважається правомірною, якщо було направлено повістку, вона повернулась і вказані відомості відображено в постанові.
Проте вказані доводи не відповідають повною мірою вимогам законодавства. Було подано апеляційну скаргу.
Апеляційний суд скасував постанову ТЦК та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційний суд в постанові вказав:
«Колегія суддів встановила, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без повідомлення порушника у належний спосіб та порядку, встановленого процесуальним законодавством, про розгляд адміністративної справи, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи. Тобто відповідачем позбавлено позивача прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема: бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз`яснення позивачу його прав, визначених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення. Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності».
Таким чином, сам лише факт належного виклику до ТЦК та СП для уточнення даних не є досттаьною підставою для складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності особи, щодо якої складається Постанова. ТЦК та СП зобов’язаний попередньо належним чином оповістити військовозобов’язаного про розгляд його справи.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі №757/25795/25-а.