Якщо ФОП змінив адресу і не отримав ППР, це не подовжує строки звернення до суду зі скаргою: постанова ВС

1. Історія одного штрафу: від перевірки РРО до арешту майна
2. У чому помилялась ФОП, коли вважала, що в неї є три роки на оскарження ППР в суді?
3. Чому аргументи про переїзд ФОП не переконали Верховний Суд?
4. Як в суді встановлюється «момент обізнаності»?
5. Практичні рекомендації для бізнесу: як не втратити право на судове оскарження?
6. Де почитати більше про строки оскарження ППР та зміну податкової адреси платників податків?

Коментар до постанови Верховного Суду від 09.06.2026 у справі №480/6720/25

У цій статті розглядаємо чергове цікаве і показове для бізнесу рішення Верховного Суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення (далі – ППР).

Базова схема проста: якщо податківці виписали штраф, а ви з ним не згодні – ППР можна оскаржити, або спочатку адміністративно (звернувшись до ДПСУ), або одразу в суді. Проте при цьому треба дотримуватись жорстких строків – інакше ваше оскарження відхилять. І на період воєнного стану в цьому випадку пільг не буде.

Але є одне важливе застереження!

Зміна адреси (фактичного місця проживання чи місцезнаходження) не знімає з платника податків обов'язку стежити за своєю офіційною поштою. Поширене переконання, ніби переїзд до іншого міста (релокація бізнесу) автоматично виправдовує пропущені процесуальні строки через неотримані листи, це не більше ніж ілюзія.

Історія одного штрафу: від перевірки РРО до арешту майна

Усе розпочалося з того, що ГУ ДПС у Сумській області завітало до підприємниці з фактичною перевіркою. Підсумок виявився неприємним: 14 березня 2025 року податківці винесли ППР про застосування штрафних санкцій на 290 872,25 грн за порушення правил роботи з РРО (п. 1 та 2 ст. 3 Закону про РРО).

Підприємниця скористалася правом на досудове (адміністративне) оскарження (п. 56.2 ПКУ). 4 квітня 2025 року вона подала скаргу до ДПСУ, у якій вказала свою податкову адресу в Сумській області як місце, куди слід надіслати відповідь.

ДПСУ розглянула скаргу, але позиції платника не підтримала: рішенням від 26 травня 2025 року це ППР залишили без змін. Документ відправили поштою на вказану у скарзі адресу. За даними поштового корінця, лист було вручено особисто ФОП 28 травня 2025 року.

Далі ФОП звернулася до суду. Однак позов про скасування штрафу надійшов до Сумського окружного адміністративного суду лише 25 серпня 2025 року. Коли податківці подали клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск строків, позивачка щиро здивувалася. Вона пояснила: про відмову ДПС і про те, що штраф став «узгодженим», дізналася тільки тоді, коли виконавчою службою було накладено арешт на її майно.

У чому помилялась ФОП, коли вважала, що в неї є три роки на оскарження ППР в суді?

Головна юридична помилка, якої припускаються чимало платників податків, полягає у неправильному розумінні строків звернення до суду.

Багато хто вважає, що оскаржити рішення податкової можна протягом 1095 днів – адже саме такий строк давності закріплений у податковому законодавстві (п. 56.18, ст. 102 ПКУ). Втім, Верховний Суд вже неодноразово роз’яснював, як діє ця норма, сформувавши чітку й усталену правову позицію.

Які строки оскаржегння ППР у суді?

Якщо ви НЕ подавали скаргу до ДПС (без адміністративного оскарження):

• ви маєте 6 місяців для звернення до суду з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав (ч. 2 ст. 122 КАСУ). Норма п. 56.18 ПКУ про строк давності лише закріплює саме право на позов, але не встановлює процесуальних строків (постанова ВС від 27.01.2022 у справі №160/11673/20).

Якщо ви СПОЧАТКУ подали скаргу до ДПС (використали процедуру досудового врегулювання):

• час на звернення до суду різко скорочується. У вас є лише 1 місяць, який обчислюється з дня закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.19 ПКУ). Ця норма є спеціальною щодо КАС України та має абсолютну перевагу (постанова ВС від 25.02.2021 у справі №580/3469/19).

Оскільки підприємниця отримала рішення ДПС за результатами скарги 28 травня 2025 року, її місячний строк для подання позову вичерпався 28 червня 2025 року. Звернення ж у серпні виявилося запізненням майже на два місяці.

Чому аргументи про переїзд ФОП не переконали Верховний Суд?

Розуміючи, що строк пропущено, позивачка звернулася з клопотанням про його поновлення. Основними аргументами стали обставини воєнного стану:

• через загострення безпекової ситуації на Сумщині наприкінці березня 2025 року вона виїхала на захід України та уклала договір оренди житла в Івано-Франківську;
• обидві кореспонденції за місцем реєстрації вона особисто не отримувала, а працівники пошти нібито віддавали листи сусідам.

Однак і суди першої та апеляційної інстанцій, і Верховний Суд визнали ці причини неповажними. Суддівська колегія детально розібрала аргументацію позивачки й вказала на ключові суперечності:

• суперечність у датах. Договір оренди житла в Івано-Франківську був укладений 28 березня 2025 року. А скаргу до ДПС України позивачка подала пізніше – 04 квітня 2025 року. Тобто, вже мешкаючи у безпечному регіоні, підприємець власноруч прописала у скарзі вимогу надіслати відповідь за своєю адресою на Сумщині. Суд підкреслив: добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції за вказаною ним же адресою або своєчасно повідомити податкову про зміну адреси листування чи зміну податкової адреси;
• суперечність у словах та діях ФОП. Позивачка не скористалася інструментами поштового переадресування, не оформила довіреність на уповноважену особу та не надала жодних доказів (наприклад, висновків службової перевірки «Укрпошти» чи вироку суду), які б підтвердили підроблення підпису на корінці про вручення.

Одного лише факту проживання в іншому місті за наявності офіційного підпису на рекомендованому повідомленні про вручення виявилося недостатньо, щоб спростувати дані поштового оператора.

Вердикт Верховного Суду:

постанову апеляційного суду та ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду залишити без змін, а касаційну скаргу ФОП – без задоволення. Штраф у майже 300 тисяч гривень залишився чинним без права на судовий перегляд по суті.

Як в суді встановлюється «момент обізнаності»?

Розглянута справа – приклад традиційного підходу суддів до розв’язання подібних справ. Роками в податкових спорах панувала доволі жорстока для бізнесу формальність. Логіка податківців та судів була гранично простою: податківці відправили ППР на вашу офіційну адресу, лист через певний час повернувся з пошти неврученим – почався відлік строку його оскарження. Не перевірили поштову скриньку? Не активували електронний кабінет? Пасивна поведінка платника не є поважною причиною для поновлення строків.

Поворотним моментом стала постанова Верховного Суду від 28.05.2026 у справі №520/22570/25, про яку ми писали тут. В ній ВС закликає суди глибше досліджувати так званий «момент обізнаності» платника податків.

У цій справі суди першої та апеляційної інстанцій діяли за звичною, сформованою роками схемою. Податковий орган направив ППР за юридичною адресою платника, рекомендований лист повернувся, а отже – строк на звернення до суду почав свій відлік автоматично. Посилання підприємця на те, що він був змушений тікати з Харкова через постійні обстріли та двічі змінював місце проживання за кілька місяців, суди вважали недостатніми. Мовляв, сам по собі факт введення воєнного стану автоматично нічого не продовжує, а платник мусив подбати про зміну адреси листування.

Проте Верховний Суд подивився на ситуацію іншим кутом: сам по собі факт надсилання ППР контролюючим органом за податковою адресою ще не свідчить про автоматичний пропуск строку на оскарження. Для справедливого вирішення спору судді повинні встановити конкретний час, коли особа фактично дізналася або об’єктивно мала можливість дізнатися про існування спірного рішення.

Дійсно, податківці справді виконали свої процесуальні обов'язки – надіслали ППР рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою. Проте Суд звернув увагу на інший, не менш важливий бік медалі: відправка листа контролюючим органом – це лише половина справи. Друга половина – це дотримання процедури вручення оператором поштового зв’язку відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку (затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270). У період воєнного стану критично важливо з'ясовувати:

• чи залишав листоноша повідомлення в абонентській скриньці;
• чи надсилалося сповіщення через SMS;
• чи було дотримано процедуру та строки зберігання листів на пошті.

За загальним правилом, 6-місячний строк звернення до адміністративного суду обчислюється саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Тому суд повинен встановити дійсний момент обізнаності, а не замінювати його інформацією з пошти про повернення листа.

Крім того Верховний Суд звернув увагу, що попередні судові інстанції повністю проігнорували перевірку дотримання Порядку №270 під час спроби вручення кореспонденції. Зокрема, ніхто не перевіряв, чи взагалі сповіщали платника про надходження на його ім'я рекомендованого листа від ДПС.

Верховний Суд підкреслив:

воєнний стан не є обставиною, яка автоматично поновлює будь-які строки чи звільняє від обов'язку отримувати пошту. Мова про інше: якщо платник наводить конкретні обставини – обстріли, вимушену евакуацію з гарячих точок (як-от Харкова), декілька переїздів поспіль – суд зобов'язаний оцінити ці факти не формально, а крізь призму того, чи могли вони об’єктивно завадити людині отримати та усвідомити зміст податкового рішення.

Практичні рекомендації для бізнесу: як не втратити право на судове оскарження?

Аби не опинитися у подібних ситуаціях, платникам податків варто дотримуватися кількох суворих правил ділової та юридичної гігієни, сформованих з огляду на згадану у статті судову практику:

1. Якщо ви вирішили скористатися процедурою адміністративного оскарження, паралельно готуйтесь до оскарження і в суді. Адже часу буде обмаль, як тільки ви отримаєте відмову ДПС – почнеться відлік 30 днів, протягом яких ви можете звернутися до суду.
2. Керуйте своєю поштовою адресою. Якщо ви змінюєте фактичне місце перебування чи евакуюєтеся, і вже визначились із постійною адресою, негайно повідомте про це держреєстраторів та ДПС - як це зробити, ми розповідали тут і тут.  Також вказуйте в усіх заявах та скаргах актуальну адресу для листування або офіційну електронну адресу.
3. Використовуйте сервіси переадресування. Замовляйте послугу переадресування поштових відправлень в операторів поштового зв’язку або оформлюйте довіреність на надійних осіб, які залишаються за вашою юридичною адресою.
4. Контролюйте стан справ у застосунках. Не чекайте на паперовий лист, якщо відчуваєте ризик. Регулярно перевіряйте Електронний кабінет платника податків та застосунок «Дія» – це дозволить дізнатися про винесені рішення раніше, ніж листоноша принесе рекомендований лист.
5. Фіксуйте порушення одразу. Якщо ви підозрюєте, що лист за вас отримав хтось інший або підпис на поштовому повідомленні підроблено, негайно звертайтеся з офіційною скаргою до поштового оператора для проведення службового розслідування. Поліцейська заява чи акт перевірки пошти – це єдині процесуальні докази, які суди сприймають для спростування відмітки про вручення. 
6. Якщо ви не отримували рішень ДПС, вимагайте від суду перевірки дотримання поштовим оператором Правил №270. Помилки поштаря (відсутність первинного повідомлення, недотримання строків зберігання) – це ваш головний козир для доведення того, що ви не знали про лист.
7. Збирайте документальну історію переміщень. Не сподівайтеся лише на слова про «воєнний стан». Надавайте суду довідки ВПО, договори оренди, квитки, витяги про обстріли чи руйнування майна у вашому районі. Кожен факт має бути підтверджений документом.
8. Обґрунтовуйте реальний момент обізнаності. Чітко зафіксуйте дату й обставини, коли ви насправді дізналися про ППР – наприклад, день виявлення блокування рахунків, накладення арешту виконавчою службою або отримання інформації з деталями боргу.
9. Пам'ятайте, що підхід Верховного Суду у справі №520/22570/25 – це захист від об'єктивних перешкод, а не легалізація ігнорування податкових обов'язків. За першої ж можливості налаштуйте доступ до Електронного кабінету платника або вкажіть актуальну адресу для листування, щоб мінімізувати ризики в майбутньому.

Де почитати більше про строки оскарження ППР та зміну податкової адреси платників податків?

• Надсилання ППР за адресою платника під час війни не означає його отримання: рішення Верховного Суду 2026 року
• Зміна податкової адреси: у ДПС нагадали про обов’язок повідомлень
• Чому ФОП на ТОТ має змінити свою податкову адресу? Три причини від адвоката
• Верховний Суд розповів про строки для оскарження ППР до суду
• Оскарження ППР під час війни-2026: Верховний Суд оцінив доводи ДПС щодо пропуску строку звернення
• Як оскаржувати податкові повідомлення-рішення (ППР)?
• Яким є строк оскарження ППР в суді?
• Нові правила для ППР з 26 лютого 2026 р.: у разі сплати ПЗ протягом 30 днів штрафи і пеня не нараховуються
• Визнання ППР врученим: судова практика
• З 26 лютого діятимуть нові правила складання та надсилання податкових повідомлень-рішень!