Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Господарський суд Одеської області рішенням, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, у справі №916/1319/19 задовольнив частково позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, стягнув із ПП «Нобіліс-Транс Груп» заборгованість з орендної плати, пеню, неустойку в порядку ч. 2 ст. 785 ЦКУ та виселив відповідача з орендованих нежилих приміщень.
Місцевий господарський суд здійснив власний розрахунок заявленої позивачем до стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування відповідачем нежилим приміщенням за час прострочення повернення об’єкта з оренди. Він дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що встановлена ч. 2 ст. 785 ЦКУ неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення є штрафною санкцією в розумінні ст. 230 ГКУ та відповідно до ст. 185, 188 ПКУ не вважається об’єктом оподаткування ПДВ, тому при стягненні неустойки ПДВ не має включатися до її складу.
ВС у складі Об’єднаної палати КГС залишив рішення попередніх інстанцій без змін як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та сформулював таку правову позицію щодо застосування ч. 2 ст. 785 ЦКУ.
Частина 2 ст. 785 ЦКУ є особливим заходом цивільної відповідальності (неустойкою), яка визначається в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення її наймодавцеві у разі припинення договору найму. Неустойка має певну специфіку щодо незастосування до неї скороченого строку позовної давності відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ, оскільки дія такої санкції поширюється на весь час неправомірного користування майном. До неї також не застосовуються положення ст. 232 ГКУ про припинення нарахування штрафних санкцій після закінчення 6 місяців, оскільки ч. 2 ст. 785 ЦКУ передбачено інше – дію санкції на весь період неправомірного користування майном.
Відповідно до п. 188.1 ПКУ при розрахунку розміру неустойки згідно із ч. 2 ст. 785 ЦКУ за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму не включається ПДВ, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 20 листопада 2020 року у справі №916/1319/19.
