Коментар до постанови ВС від 03.02.2021 р., справа №756/1927/16-ц
Питанню арешту зарплатних рахунків ми приділяємо багато уваги на нашому вебпорталі. І цьому сприяє доволі неоднозначна та цікава судова практика – за останні два роки вона послідовно змінюється й не на користь боржників.
Блокування рахунків юросіб та ФОП
Наприклад, у постанові від 27.06.2019 р. у справі №916/73/19 ВС наголошував, що виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
ВС у цій справі прямо вказує на те, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками зі спеціальним режимом, на які виконавчою службою арешт не накладається.
Натомість у постанові від 10.10.2019 р., справа №916/1572/19, ВС зазначає, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Отже, саме на виконавчу службу покладається обов’язок виокремлювати такі спецрахунки, призначені для виплати зарплати та податків.
А вже у постанові від 28.10.2020 р., справа №916/2290/18, ВС вирішував, що робити підприємствам-роботодавцям, рахунки яких арештовані та вже наявний борг зі зарплати.
ВС у цій справі не лише відмовив у задоволенні позову підприємства-боржника у повному розблокуванні поточного рахунка боржника, а й пояснив, що вирішення цього питання чинним законодавством покладається саме на приватних виконавців.
Блокування зарплатних та пенсійних рахунків фізосіб
Тут тенденції судової практики не сильно відрізняються від того, що існує для госпсуб’єктів.
Фізособи, рахунки яких арештовують у зв’язку з неможливістю виконання кредитних договорів, несплати комунального боргу, податків, зборів, обов’язкових платежів чи навіть штрафу за порушення правил ПДР, також неодноразово звертались до судів.
Незважаючи на те, що перелік рахунків із спецрежимом використання не є вичерпним, все ж суди по-різному дивляться на скарги на державних виконавців та поступово припиняють практику зняття арешту зі зарплатних рахунків (зарплатних чи пенсійних карток).
Зокрема, у рішенні Борівського районного суду Харківської області у справі №614/386/19 суд зазначив, що накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян.
Така ж ситуація й з пенсійними рахунками – не завжди такі рахунки визнаються зі спецрежимом використання та, як наслідок, суди далеко не завжди знімають арешти за постановами виконавчої служби.
Свіжа позиція ВС: визначати статус рахунку має банк!
І ось вже у коментованій нами постанові ВС доволі чітко відповів, що ж робити працівникам, які мають зарплатні картки, проте у певний момент часу вони опиняються під арештом державного чи приватного виконавця.
Втім, як не дивно, але перша та апеляційна інстанції все ж стали на бік фізособи.
Картка оформлена в межах зарплатного проєкту. І у зв`язку з накладенням приватним виконавцем арешту на його грошові кошти, що містяться на рахунку для отримання заробітної плати, він не може отримати заробітну плату, що поставило його у скрутне матеріальне становище, оскільки відсутні кошти на придбання продуктів харчування, необхідних ліків, оплату комунальних послуг. Він вважає, що взагалі залишився без засобів ддя існування та необхідного лікування.
Перед тим як звернутись до суду, фізособа намагалась поспілкуватись з приватним виконавцем. Але той йому повідомив, що для вирішення цього питання необхідно звертатися до суду.
По суті, все правильно, але враховуючи наведену вище судову практику, все ж саме виконавець мав вирішувати питання зняття арешту з такого рахунку. Тим більше, коли особа не має іншого доходу, крім зарплати, це мало би стати підставою для розблокування зарплатної карти.
Проте і тут є зовсім маленький нюанс – навіть за умови визнання апеляційною інстанцією поточного рахунку боржника таким, що не належить до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, все ж обов`язок визначати статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому покладається на банк, а не є обов’язком приватного чи державного виконавця.
І хоча банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення, не будемо забувати про абсолютне конституційне право особи на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43 Конституції України).
Отже, суди першої та апеляційної інстанції скасували постанову приватного виконавця про арешт коштів.
Натомість ВС був категоричний та вважає, що судове рішення яким встановлено стягнути грошові кошти з боржника на користь кредитора, є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання, про що й виноситься постанова про арешт коштів та надсилається для виконання до банку.
Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону №1404 повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону №1404.
Зауважимо, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. (ст. 384 ЦПКУ)
Отже, банк неодмінно розблокує зарплатну карту та до винесення рішення ВС, яке стало на бік приватного виконавця, фізособа зможе обнулити рахунок та зняти всі кошти, які були заблоковані певний час.
А що далі? Поради від ВС
Рішення ВС фактично «поновить» дію постанови приватного виконавця, про що останній також повідомить банківську установу. І суми зарплати, які надходитимуть на зарплатну картку, знову будуть заблоковані.
ВС у цій ситуації надає власні рекомендації щодо того, як має діяти працівник, у якого накладений арешт на такий рахунок.
Скоріш за все, банк не буде розбиратися зі зарплатними картками – чи є вони рахунками зі спецрежимом використання. Тож такому працівнику варто взяти справу у свої руки та згадати про вимоги ст. 24 Закону «Про оплату праці». А вона розповідає нам про те, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Зі свого боку, ВС зауважив, що арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу).
До речі, щодо пенсійних карток, то у разі невикористання пенсійної картки тривалий час (зокрема, протягом 12 місяців поспіль), ПФУ починає виплачувати пенсії через поштові відділення.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!