Коментар до Постанови ВС 07 грудня 2022 року, справа №500/2237/20
Зміст справи
У 2019 році між покупцем та ФОПом (постачальник) укладено договір поставки на результати переробки соняшнику.
За результатами цієї господарської операції ФОП склав податкову накладну №1 від 06.02.2020 на загальну суму 75 840,00 грн, у т. ч. 12 640,00 грн ПДВ, яку 24.02.2020 надіслав на реєстрацію до ЄРПН.
Комісією ДПС реєстрацію ПН було зупинено, позаяк коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 1404 відсутні в таблиці платника ПДВ як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги й обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
ФОПу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН. І ось тут виникло воно - одвічне питання неповного пакета документів, що його ФОП подав податківцям.
Знову питання надання неповного обсягу документів!
27.02.2020 ФОП засобами електронного зв’язку надіслав повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №1 від 06.02.2020, реєстрацію якої зупинено, до якого було додано документи та пояснення щодо наведеної господарської операції.
Йдеться про такий пакет документів:
- договір поставки;
- видаткову накладну;
- товарно-транспортну накладну;
- платіжне доручення.
Окрім того, 28.02.2020 ФОП засобами електронного зв’язку подав Таблицю даних платника ПДВ, де вказав код згідно з КВЕД 10.41, код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг (придбання/отримання) 120600 та код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг (постачання/надання) 1404900000.
За наслідками їх розгляду рішенням комісії ДПС було відмовлено в реєстрації ПН з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. А їх і не могло бути за першою подією відвантаження товару!
Що сказав суд
Суд першої інстанції став на бік ФОПа, зазначивши, що ним надано останні пояснення та копії документів для доведення реальності господарських операцій; рішення ДПС скасував.
Проте суд апеляційної інстанції все ж таки звернув увагу на те, що ФОПом не було додано розрахункових документів та/або банківських виписок про оплату за вказаний товар, подання яких передбачено п. 5 Порядку 520, що і стало підставою. Отже, податковий орган не міг надати їм правову оцінку під час прийняття оскаржуваних рішень та став на бік податкової.
Водночас ФОП посилався на те, що контролюючим органом не враховано, що ФОП за результатами господарських операцій склав наведені вище податкові накладні, на виконання вимог п. 187.1 ПКУ, за правилом першої події - дата відвантаження товарів, а оплату постановленого товару здійснено покупцем лише після його отримання.
Проте і це не переконало суд апеляційної інстанції – рішення про блокування ПН є правомірним.
Натомість ВС неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Але цього разу йдеться про складення податкової накладної за першою подією (відвантаження товару) ще до завершення самої госпоперації (оплати за отриманий товар), що само по собі унеможливлює подання документів про оплату у разі зупинення реєстрації ПН в ЄПН, складеної за актом поставки товару на умовах післяплати.
Як підтверджу зміст п. 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, не є вичерпним.
Ось і цього разу ВС не відійшов від своїх попередніх висновків та вкотре нагадав: здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, складених із порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Окрім того, ВС було оцінено дії податкового органу:
- суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму;
- обсяг документів, які надаються платниками ПДВ з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено ПН, є визначеним у Порядку №520, проте не є вичерпним;
- контролюючі органи мають виходити з того, що обсяг документів завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між госпсуб’єктами, змісту договірних відносин між такими, а також особливостей законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу;
- саме за результатами детального дослідження змісту документів (у тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості або неможливості реєстрації ПН в ЄРПН, реєстрацію якої було зупинено згідно з відповідною квитанцією.
У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з ізазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Верховний Суд звертає увагу на те, що під час розгляду таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, що обумовлює обов’язок платника податків скласти ПН та зареєструвати її в ЄРПН. Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між ФОП та його контрагентом.
А у коментованій нами справі йдеться саме про податкові накладні, складені у зв’язку із настанням першої події - відвантаження товару. Після чого, за умовами договорів, у покупця наставав обов`язок оплатити вартість такого товару протягом семи календарних днів. Вже в суді були досліджені судами платіжні доручення, наявні в матеріалах справи, які й підтверджують, що контрагент здійснював оплату після поставки товару.
Від редакції
Звісно, ВС цього разу цілком був на боці ФОП. Проте скільки часу та зусиль змушені докладати платники ПДВ для доведення того, що прямо написано в договорі! Тож ми можемо лише вітати спільні дії платників та законотворців у вдосконаленні процесу реєстрації ПН/РК, про які ми писали тут.
Але зараз, у разі коли така ситуація все ж таки виникає, можна:
1) наголосити у поясненнях, на яких підставах складається ПН, процитувати умови договору, а також вказати на неможливість надати інформацію про розрахунки через оплату після поставки товару,
2) скористатись висновками ВС у цій справі та наголосити на них у своїх поясненнях (із зазначенням реквізитів постанови на початку цієї статті) у разі подання скарги до ДПС.