Коментар до Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 р. у справі №640/10944/20
Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
У разі невиконання встановленого нормативу підприємство має сплатити адміністративно-господарські санкції.
Стала та незмінна судова практика – як уникнути штрафу!
Численна судова практика, починаючи з 2018 року, під час розгляду спорів із Фондом соцзахисту осіб з інвалідністю щодо недотримання нормативу працевлаштування інвалідів враховує такі висновки:
- підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно:
- розробило необхідні заходи зі створення для них робочих місць, зокрема створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи,
- проте фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин, незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю;
- Законом №875 також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка, своєю чергою, здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю. Тому такий обов’язок покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.
Увага! Нормами чинного законодавства не покладено обов’язку підприємств самостійного пошуку осіб з інвалідністю для подальшого працевлаштування.
Фонд осіб з інвалідністю продовжує штрафувати…
Незважаючи на сталу судову практику, іноді Фонд осіб з інвалідністю нараховує адміністративні-господарські санкції за невиконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за несвоєчасну їх сплату.
Так, у коментованій нами справі згідно з поданим Звітом про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік за формою №10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 33 951 осіб. Відповідно до нормативу, на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1 358 осіб з інвалідністю, натомість працевлаштовано лише 961 особу з інвалідністю.
У зв’язку з невиконанням Державним підприємством відсоткового нормативу, призначеного для працевлаштування осіб з інвалідністю, як це передбачено ст. 19 Закону №875, Фондом осіб з інвалідністю здійснено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю, що становить 128 480 589,89 гривень, та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1 063 821,40 гривень.
Суд першої інстанції вважає, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов’язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов’язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в ч. 1 ст. 18 Закону №875.
Тим паче, що підприємством виконані всі вимоги й щодо подання до територіальних органів Державної служби зайнятості Звітності за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».
Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у т. ч. спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є:
- наказ по підприємству щодо створення відповідного робочого місця,
- звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316.
Отже, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на Державному підприємстві у 2019 році становив 1 358 осіб, і 961 вакансію із вказаної кількості підприємством було заповнено (на них працевлаштовано осіб з інвалідністю).
А щодо іншої кількості - 397 робочих місць - подано звіти за формою №3-ПН до центрів зайнятості, однак особи з інвалідністю для працевлаштування у ДП у вказаній кількості не звернулися.
Суд першої інстанції зазначив, що Державним підприємством здійснено всіх передбачених законом заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме
- систематичне повідомлення центрів зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю,
- інформування про вказані дії та надання копії звітів про попит на робочу силу.
За таких обставин для застосування санкцій немає підстав – адміністративно-господарські санкції - 128 480 589,89 грн та пеню в розмірі 1 063 821,40 грн - суд скасував.
Роботодавець може, але не зобов’язаний шукати працівників!
Апеляційна інстанція додала, що законодавцем встановлено норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, в розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, і кожне підприємство, яке використовує найману працю, повинно дотримуватись такого нормативу.
При цьому роботодавці самостійно здійснюють розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу і забезпечують їх працевлаштування, а також самостійно реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням.
Для забезпечення виконання нормативу роботодавці можуть здійснювати пошук осіб з інвалідністю на вакантні місця самостійно або звернутися за допомогою до територіального центру зайнятості. Норматив вважається виконаним, якщо у звітному році у роботодавця працює відповідна кількість осіб з інвалідністю за основним місцем роботи.
Актуальність зазначених вакансій уточняється центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв’язку.
Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом безпосереднього звернення таких осіб до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві з урахуванням причин інвалідності, побажань осіб з інвалідністю, наявних у них професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Важливо! Апеляційна інстанція зауважила, що наявність обставин фактичних відмов роботодавця (ДП) у працевлаштуванні осіб з інвалідністю документально не підтверджено та про існування таких суд не повідомлено.
Тож за відсутності таких доказів, а також доказів того, що підприємством не виділено та не створено робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю, апеляція цілком підтримала висновки суду першої інстанції та стала на бік ДП – адміністративно-господарські санкції та пеню на суму майже у 130 млн грн скасовано.