Коментар до Постанови ВС від 30.05.2023 у справі №160/6648/20
Випадок зі свіжої судової практики: ФОП звернувся з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Держпраці про накладення штрафу у розмірі 417 300 грн за створення перешкод у проведенні інспекційної діяльності.
ФОП не погоджується зі штрафом, оскільки норми закону і обставини інспектування та дій самих інспекторів свідчать про таке:
- створення перешкод передбачає активну поведінку посадової особи об’єкта відвідування, спрямовану на перешкоджання інспектору під час здійснення інспекційного відвідування у його проведенні, отриманні необхідної інформації, тобто у реалізації своїх повноважень, що є підставою для складання акта про неможливість складання висновку за результатами інспекційного відвідування;
- інспектор під час проведення інспекційного відвідування не пред’явив (не вручив) ФОПу направлення на проведення інспекційного відвідування;
- ФОП не здійснює підприємницьку діяльність у тимчасовій споруді (кіоск), де мало відбутись інспектування, ФОП не звертався до міської ради для отримання документів щодо реєстрації споруди як об’єкта торгівлі;
- інспектор формально віднісся до складання акта на підтвердження факту перешкоджання інспекційному відвідуванню; він навіть не намагався провести інспекційне відвідування;
- на момент винесення постанови про застосування штрафу у Держпраці була відсутня інформація про отримання ФОПом вимоги про надання документів;
- ФОП не був проінформований про інспекційне відвідування та про існування вимоги про надання документів;
- ФОП також не отримував від Держпраці ані повідомлення про розгляд акта про неможливість проведення інспекційного відвідування, ані оскаржувану постанову про застосування штрафу.
Позиція Держпраці
Держпраці категорично не погодилася з позицією ФОПа та вважає, що її посадові особи (інспектори) виконали всі вимоги чинного законодавства:
- підставою для проведення інспекційного відвідування ФОПа стала інформація, викладена в листі міської ради від 02.08.2019 №3779/19;
- інспекторами видано наказ від 07.11.2019 №849-І та направлення від 07.11.2019 №513-Н на проведення у період з 12.11.2019 по 25.11.2019 інспекційного відвідування;
- інспектором телефоном повідомлено ФОПа про проведення інспекційного відвідування;
- під час інспекційного відвідування ФОПом не було надано документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування;
- інспектором складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів, а інспекційне відвідування зупинено до 08 год. 30 хв. 18.11.2019;
- акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимогу про надання документів надіслано ФОПу поштою рекомендованим листом.
Отже, інспектори Держпраці вжили всіх залежних від них заходів для належного надіслання на адресу ФОПа акта про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимоги про надання документів, повідомили про проведення інспекційного відвідування тощо. Фактичне отримання / неотримання поштового відправлення адресатом з причин, які не залежать від відправника, не може свідчити про протиправність штрафу. Відправник не може відповідати за доставку кореспонденції.
Розмір штрафу визначено відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Інспектори не надали доказів належного листування з ФОПом
Суди встановили, що керівник органу Держпраці 07.11.2019 за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, підписав наказ «Про призначення інспекційного відвідування», яким наказано інспекторам провести інспекційне відвідування ФОПа. У цій частині спору порушень суд не побачив.
Водночас щодо інших спірних вимог суд вказує на таке:
1) Щодо повідомлення про інспектування.
Судом під час розгляду справи не встановлено факту повідомлення ФОПа про проведення інспекційного відвідування:
- відсутня розписка ФОПа в отриманні копії відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування;
- відсутні докази направлення та отримання копії наказу та направлення на проведення інспекційного відвідування;
- відсутня телефонограма, складена інспектором, про повідомлення ФОПа про час та місце інспекційного відвідування.
За вказаних обставин суд не може дійти однозначного та беззаперечного висновку про те, що інспектори Держпраці здійснили усі залежні від них дії, спрямовані на повідомлення ФОПа та проведення стосовно нього інспекційного відвідування.
2) Щодо неможливості проведення інспектування.
Суд встановив, що в Акті про неможливість проведення інспекційного відвідування прямо вказано, що інспекційне відвідування неможливо провести через ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування.
Інспектор, справді, склав вимогу про надання документів, серед яких – розпорядження (накази) з кадрових питань, трудові книжки найманих працівників, особисті медичні книжки найманих працівників, повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу з відмітками про їх отримання, діючий штатний розпис (за наявності), графік роботи кіоску та графіки роботи найманих працівників, табелі обліку робочого часу, документи про нарахування і виплату заробітної плати тощо.
Інспектор стверджував, що він надіслав вимогу про надання документів та Акт на адресу ФОПа, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 13.11.2019 та фіскальним чеком відділення поштового зв’язку.
3) Вимога про надання документів має бути отримана ФОПом.
Суд нагадав, що вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень є обов’язковою для виконання.
Таким чином, ФОП був зобов’язаний виконати вимогу про надання документів у разі її одержання. Проте інспектором не надано суду доказів отримання ФОПом цієї вимоги про надання документів; відсутня також телефонограма про повідомлення ФОПа про вказану вище вимогу. Ці докази були відсутні й на момент винесення постанови про застосування штрафу.
Важливо! Суд наголосив, що сам факт надіслання ФОПу вимоги про надання документів не є доказом того, що ФОП був про неї обізнаний.
Суд також враховує той факт, що інспектор не здійснив усіх залежних від нього дій, спрямованих на повідомлення ФОПа та проведення стосовно нього інспекційного відвідування.
Суд бере до уваги доводи Держпраці про те, що законодавство України не встановлює для нього обов’язку контролювати дії ФОПа щодо отримання надісланого на його адресу поштового відправлення. Однак вказує на те, що ФОП може вчинити дії стосовно надання витребуваних документів лише після отримання вимоги або повідомлення про її надсилання (складання), що Держпраці зроблено (з’ясовано) не було.
Крім наведеного, у суду виникло питання й щодо адреси інспектування – Держпраці під час розгляду справи в суді не надано доказів того, що ФОП здійснює підприємницьку діяльність у тимчасовій споруді (кіоск). Таким чином, на думку суду, інспектори здійснили інспекційне відвідування об’єкта, до якого ФОП не має жодного відношення.
Отже, суд визнав постанову про накладення штрафу у розмірі 417 300 грн протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з чим погодився суд апеляційної інстанції.
Для застосування штрафу є важливими як дії інспектора, так і ФОПа
ВС не погодився з такими висновками – предметом заходу була перевірка факту допуску до роботи без оформлення трудових відносин. Задовольняючи позов, суд першої інстанції взяв до уваги:
- неправильність визначення ФОПа як суб’єкта правопорушення;
- відсутність доказів надіслання ФОПу вимоги про надання документів для проведення перевірки.
ВС наголошує, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу зазначено інформацією міської ради, що за вказаною адресою торговельного приміщення здійснює діяльність саме ФОП, на час проведення інспекційного відвідування особисто така особа була відсутня.
Замість неї зателефонував чоловік, який заявив, що кіоск – це його бізнес і жодних документів ФОПа він не надаватиме.
Отже, правильність визначення ФОПа як суб’єкта правопорушення є істотною для вирішення спору, і суди мали встановити, хто саме здійснює господарську діяльність за вказаною адресою, не були допитані свідки.
Загалом у разі створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об’єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Зокрема, ВС вважає, що у разі створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування) складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування, який, своєю чергою, є самостійною підставою для накладення штрафу. У цьому спорі такий акт складено через ненадання інформації на вимогу інспектора, проте жодних доказів отримання такої вимоги Держпраці не надано.
Саме по собі складання посадовими особами Держпраці акта про неможливість проведення інспекційного відвідування через відсутність посадових осіб об’єкта інспектування за своїм місцезнаходженням або через ненадання документів, вимогу про надання яких суб’єктом господарювання не отримано з незалежних від нього причин, без виявлення ознак перешкоджання об’єктом відвідування проведенню інспекційного відвідування, не може вважатися самостійною підставою для притягнення позивача до відповідальності за абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Проте історія матиме продовження…
Однак з’ясовуючи поінформованість особи про проведення перевірки, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії не можуть бути підставою для скасування постанови. Адже в суді інспектор Держпраці неодноразово покликався на те, що проводив кілька телефонних розмов з ФОПом та роз’яснював про необхідність надання документів.
За таких обставин ВС передав коментовану справу на новий розгляд, адже у цьому спорі слід з’ясувати та надати належну оцінку характеру поведінки ФОПа, який все ж такі був обізнаний і про факт проведення позапланового інспектування, і про вимогу про надання документів. Тож якщо такі факти справді буде підтверджено під час повторного розгляду справи, є велика ймовірність того, що суд залишить постанову про застосований штраф у силі.
