Коментар до Постанови ВП ВС від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20
Чи стикалися ви з ситуацією, коли працівник хоче звільнитися, а роботодавець його не відпускає? Проте у такій ситуації може опинитися хто завгодно, навіть директор компанії! Що і демонструє коментована судова справа. А рішення ВС підказує директору, як все ж таки звільнитися, якщо засновники проти.
Зміст справи
З 12 вересня 2005 року особу було призначено на посаду директора ТОВ. У жовтні 2019 року цей директор звернувся до учасників ТОВ із заявою про звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) і з проханням сплатити належні йому при звільненні кошти та надіслати трудову книжку.
Оскільки його так і не було звільнено та відомості не було внесено до ЄДР, він звернувся до суду із позовом про визнання його звільненим з посади керівника ТОВ за власним бажанням, а також про зобов’язання провести зміну керівника та подати заяву про заміну керівника на нового до ЄДР.
Як прописано процедуру звільнення у Статуті згаданого ТОВ?
На той момент ТОВ привело свій Статут у відповідність до вимог нового Закону про ТОВ/ТДВ.
Пунктом 8.5 Статуту були визначені питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників, зокрема призначення та звільнення директора (пп. "є" п. 8.5 Статуту).
Засідання загальних зборів учасників може бути скликано за вимогою директора та ревізійної комісії (п. 8.7 Статуту).
Для забезпечення оперативності управління господарською діяльністю загальні збори учасників можуть делегувати частину своїх повноважень директора товариства (п. 8.8 Статуту). Директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників.
А що було на практиці? 11.10.2019 директор товариства надіслав на адресу учасників заяву про звільнення його з посади директора товариства з 25.10.2019. Додатком №1 до цієї заяви є заява, адресована учасникам ТОВ, якою керівник просив у строк до 24.10.2019 скликати загальні збори засновників товариства для призначення нового директора товариства у зв’язку з його заявою про звільнення з посади директора товариства від 11.10.2019.
Один із учасників товариства на цю заяву надіслав відповідь, у якій відмовив у скликанні загальних зборів та повідомив, що скликання загальних зборів можливе учасником, який володіє часткою у статутному капіталі товариства більш як 20% (пп. 8.7.1 Статуту). При цьому наголосив, що проведення загальних зборів учасників можливе за умови повідомлення учасників про питання порядку денного, час і місце проведення зборів не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Тож визначений термін скликання загальних зборів у 13 днів (від дати складання звернення 11.10.2019 до 24.10.2019) не відповідає пп. 8.7.2 Статуту.
В якому порядку має звільнятися керівник, якщо засновники вочевидь проти?
У нашій ситуації директор пішов до суду.
Рішенням суду першої інстанції визнано припиненими трудові відносини керівника з ТОВ за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП. Зобов’язано ТОВ провести зміну керівника та подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юрособу, що містяться в ЄДР.
Однак апеляційна інстанція підтримала звільнення та додала, що питання про призначення/припинення повноважень директора як виконавчого органу товариства належить до компетенції загальних зборів.
Відповідно до пункту 8.5 Статуту ТОВ до виключної компетенції загальних зборів учасників належить призначення та звільнення директора.
Отже, відповідно до норм ст. 38 КЗпП, ст. 28, 30 Закону про ТОВ/ТДВ з правом директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондується обов’язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.
Керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Важливо! У разі відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту його прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими, визнання керівника звільненим.
Колегією суддів встановлено, що засновники ТОВ були повідомлені про намір директора щодо звільнення з посади за власним бажанням шляхом звернення із заявою, а також про вимогу керівника скликати загальні збори засновників ТОВ для призначення нового директора ТОВ, що відповідає положенням Статуту Товариства, зокрема п. 8.7. Однак учасники товариства відмовили у скликанні загальних зборів з посиланням на вимоги Статуту та Закону про ТОВ/ТДВ.
Таким чином, керівник вжив необхідних заходів для повідомлення усіх учасників ТОВ про волевиявлення звільнитися з посади директора за власним бажанням.
Директор має звільнитися за вимогами Закону про ТОВ/ТДВ чи КЗпП ?
ВС зі свого боку вважає, що питання звільнення керівника має певні особливості, що вимагає створення сталої судової практики (враховуючи вимоги нового Закону про ТОВ/ТДВ), та передав справу до Великої Палати ВС.
Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор, виконавчий орган), як будь-який інший працівник, справді має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Втім, рішення про таке звільнення має бути прийняте загальними зборами товариства.
Проте, оскільки положення КЗпП України не містять приписів про відлік початку перебігу двотижневого строку повідомлення роботодавця про звільнення, останній повинен відлічуватись з моменту отримання відповідної заяви роботодавцем, а не з моменту надіслання відповідної заяви, адже цей двотижневий строк є саме гарантією прав роботодавця мати час здійснити відповідну заміну.
Разом з тим звільнення посадової особи товариства дещо ускладнює процес розірвання трудових відносин, адже директор товариства є не лише найманим працівником юридичної особи, а й виконує функції щодо управління нею, порядок його призначення та звільнення суттєво відрізняється від порядку, установленого для інших працівників.
При цьому, оскільки товариство не може діяти без директора (тобто без виконавчого органу), його зміна обов’язково повинна супроводжуватися призначенням нового директора. Разом із вимогою припинити трудові відносини має заявлятися вимога про визначення особи, яка тимчасово (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора) виконуватиме обов’язки керівника товариства. Чинним законодавством це питання не врегульоване.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала висновки, зокрема в постановах від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 та від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц, що хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.
Договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників (ч. 12 ст. 39 Закону про ТОВ/ТДВ). І договір є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).
Директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (п. 1 ч. 1, ч. 7 статті 31 Закону про ТОВ/ТДВ) із включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов’язків (ч. 13 ст. 39 Закону про ТОВ/ТДВ), адже вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (ч. 1 ст. 99 ЦКУ, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ, пп. «є» п. 8.5 Статуту).
І якщо попередньо суди дотримувались позиції, що керівник має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, незалежно від дотримання керівником порядку скликання загальних зборів учасників товариства, то тепер у коментованій нами справі Велика Палата відходить від такого висновку. Тим паче, що у більшості випадків, що розглядалися судами, з керівниками не укладалися трудові договори (контракти).
Наразі Велика Палата ВС вважає, що директор у разі виявлення бажання звільнитися повинен в обов’язковому порядку дотриматись вимог статті 32 Закону про ТОВ/ТДВ щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема:
- не пізніше ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення,
- надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час.
Окрім того, належним та ефективним способом захисту прав та законних інтересів керівника ТОВ у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду.
Втім, на нашу думку, це не вирішує питання призначення нового керівника, якщо навіть після отримання повідомлення про скликання загальних зборів останні не зібрались (учасники проігнорували таке повідомлення або відмовились брати участь у зборах) або не було кворуму для звільнення. Особливо якщо керівник звертається до суду та просить припинити його відносини з ТОВ за судовим рішенням. Зрозуміло, що після набрання рішенням суду законної сили керівник звернеться до держреєстратора, який внесе запис до ЄДР про його звільнення. А юрособа залишається без керівника, якщо загальні збори й надалі не скликаються. Наслідки для такої ситуації у чинному законодавстві не прописані.
Втім, якщо керівник не дотримується порядку скликання загальних зборів учасників для його звільнення за попередньо надісланою заявою, то суд, найімовірніше, відмовить у такому позові – це виключна компетенція загальних борів. Хоча в такому разі, якщо керівник повинен самостійно скликати загальні збори та прописати порядок денний у частині розгляду питання про своє звільнення, сам факт надсилання заяви учасникам про звільнення за власним бажанням, по суті, не має жодного сенсу. Адже подання заяви про звільнення передбачено вимогами трудового законодавства, що не пов’язано із корпоративними відносинами між керівником та учасниками ТОВ, а також із внесенням відповідних відомостей до ЄДР.
