У ході планової виїзної документальної перевірки з’ясувалось, що підприємство виплачувало грошові кошти найманим працівникам у вигляді добових у зв’язку з роз'їзним характером роботи.
При перевірці звітів про використання коштів виданих на відрядження або під звіт встановили, що протягом 2012 року підприємство виплатило добові на загальну суму понад 300 тисяч гривень. При цьому внутрішній нормативний документ (положення про відрядження), що регламентує порядок визначення розміру суми добових та строки відрядження на підприємстві – був відсутній. Також на підприємстві не було документів, які б підтверджували факт відрядження, зокрема, транспортні квитки, рахунки на проживання та акти виконаних робіт. Зазначені виплати носили системний характер і прирівнюються до інших виплат пов’язаних з оплатою праці.
Перевіркою встановлено, що працівники в рамках виконання своїх безпосередніх обов’язків виконують роботу, яка передбачає постійне здійснення поїздок на підвідомчі їм території, які не є службовими відрядженнями.
Одним словом, підприємство намагалося уникнути оподаткування зарплати за ставкою 15% (відповідно до ст. 167 ПКУ), виплачуючи найманим працівникам кошти у вигляді добових та засобів на відрядження, з яких згідно з Податковим кодексом ПДФО не утримується.
В результаті, підприємству донараховано ПДФО та штрафних санкцій на загальну суму близько 70 тисяч гривень.