Загальні положення
Відповідно до п. 177.2 ПКУ об'єктом оподаткування підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого ФОП.
Тобто точно не потраплять до витрат будь-які витрати, які:
- не мають документального підтвердження;
- не пов’язані з діяльністю підприємця.
З переліком витрат, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходів, можна ознайомитися у п. 177.4 ПКУ (загальне роз’яснення податківців тут). Ми ж розглянемо детальніше конкретні види витрат та умови їх віднесення до витрат об’єкта оподаткування - «загальносистемника».
Суми сплачених податків
Насамперед розглянемо перелік податків, суми яких не включаються до витрат підприємця:
- ПДВ, що входять до ціни проданих товарів (робіт, послуг) – п. 177.3 ПКУ;
- акцизного податку – п. 177.4.3 ПКУ;
- ПДФО з доходу від господарської діяльності – п. 177.4.3 ПКУ;
- податку на майно – п. 177.4.3 ПКУ (в тому числі плата за оренду землі державної (комунальної) власності – роз’яснення ДФС);
- військовий збір;
Своєю чергою, до витрат «загальносистемника» включаються:
- суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом;
- платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів госпдіяльності фізособою – підприємцем;
- одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з госпдіяльністю підприємця.
Зверніть увагу, що витрат підприємця не включають суми штрафів та пені, що сплачені за порушення норм законодавства (про це податківці розповідали тут).
Роз’яснення ДФС щодо віднесення сплачених сум податків до витрат ми наводили тут.
Бухгалтерські послуги
Доволі часто підприємці на загальній системі оподаткування з метою оптимізації витрат і власного часу не самостійно займаються обліком або беруть в штат бухгалтера, а звертаються за послугами до інших підприємців.
На жаль, податківці щодо цього питання мають фіскальну позицію (читайте тут). Вони зазначають, що підприємець на загальній системі оподаткування не має права віднести до складу витрат бухгалтерські послуги, надані на його користь іншим суб’єктом господарювання. Висновок податківців ґрунтується на тому, що такий вид витрат не міститься у переліку в п. 177.4 ПКУ.
Проте підприємець може укласти з фізособою трудовий договір або договір ЦПХ (із відповідним оподаткування отриманого нею доходу ПДФО та ВЗ) і відповідні суми включити до складу витрат.
Витрати на охорону приміщення
Податківці в ІПК від 06.04.2018 р. №1480/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК роз’яснювали, що витрати на оплату послуг з охорони приміщень, зокрема, готелю не включаються до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування. Оскільки такі витрати прямо не зазначені у п. 177.4 ПКУ.
Витрати на відрядження
Підприємець має право включити до витрат лише суми витрат, що понесені у відрядженні особою працівником цього підприємця (п. 177.4.4 ПКУ).
Тобто суми коштів, витрачених самим підприємцем під час особистого перебування ним у відрядженні, ФОП на загальній системі оподаткування немає права включати до складу витрат.
З роз’ясненням податківців можна ознайомитись тут та тут.
Витрати на придбання товару у фізособи
За п. 177.4.1 ПКУ підприємець має право на включення до витрат вартості товарів, які придбано у фізичних осіб, але лише за наявності первинних документів на їх придбання, зокрема:
- договорів та актів закупки (виконаних робіт, наданих послуг), складеними на його ім’я та фізособи – продавця (виконавця робіт, послуг);
- платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (військового збору) та перерахування його до бюджету;
- відомостями з податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.
При цьому покупцем (отримувачем) обов’язково повинна бути зазначена фізична особа як підприємець.
Від’ємна курсова різниця
Перелік витрат не містить суми від’ємної курсової різниці, яка виникає при продажу валютної виручки.
Тому податківці раніше наводили свій висновок, що сума від’ємної курсової різниці, яка виникла при продажу валютної виручки на міжбанківському валютному ринку, отриманої ФОП від здійснення ЗЕД-діяльності, до складу витрат не включається.
Лікарняні виплачені працівнику
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому КМУ.
Відповідно до цього, запорізькі податківці зазначали, що до витрат підприємця на загальній системі оподаткування включається сума виплаченого матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності найманого працівника (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця), яка відображається у гр. 7 Книги.
Відсотки за кредитом та банківська комісія
Щодо сплаченої банківської комісії, то питань особливо не виникає – такі суми включаються до витрат підприємця на загальній системі оподаткування (роз’яснення тут). А от зі сплаченими відсотками за кредитом ситуація дещо складніша.
Наразі позиція податківців ліберальніша ніж раніше: суми сплачених відсотків дозволяють включати до витрат підприємця, але за умови, що такі витрати:
- документально підтверджені первинними документами;
- пов'язані з господарською діяльністю фізособи – підприємця;
- безпосередньо пов'язані з отриманням доходів;
- фактично сплачені;
- товари (послуги) фактично отримано ФОП.
Витрати від списання зіпсованих товарів
До складу витрат підприємця не включаються витрати, що пов’язані зі списання зіпсованих товарів підприємця, навіть в межах природного убутку, оскільки такі витрати не містяться у переліку. Роз’яснення податківців тут.
Витрати на транспортування продукції
Включення таких витрат до складу витрат підприємця прямо передбачено п. 177.4.3 ПКУ. При цьому, як роз’яснюють податківці, до витрат підприємця можуть бути віднесені витрати на:
- транспортування готової продукції (товарів);
- транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів);
- вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Витрати на тару
П. 177.4.1 ПКУ чітко зазначає, що витрати на придбання (виготовлення) тари та тарних матеріалів відносяться до витрат підприємця за умови документального підтвердження і зв’язку з госпдіяльністю (наше роз’яснення тут).
Витрати на придбання основних засобів та амортизацію
Відповідно до п. 177.4.5 ПКУ не включаються до витрат підприємця витрати на:
- придбання, самостійне виготовлення основних засобів та на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
- придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею.
При цьому підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (документально оформленого!).
Згідно з п. 177.4.6 ПКУ амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів, а також на самостійне виготовлення основних засобів.
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:
- проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;
- ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Про те, як нараховувати амортизацію, ми детально розповідали тут.
Те саме стосується і витрат на придбання програмного забезпечення (роз’яснення тут).
Зверніть увагу, що не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:
- земельні ділянки;
- об’єкти житлової нерухомості;
- легкові та вантажні автомобілі (навіть якщо вони використовуються в господарській діяльності підприємця).
Роз’яснення ДФС про засоби подвійного призначення тут.
Ремонт та технічне обслуговування ОЗ
Як було зазначено вище, підприємець має право на віднесення до витрат суми вартості проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів. Проте це не стосується витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення (про які ми зазначали вище).
Зокрема, підприємець не має права відносити до витрат суми, сплачені за ремонт чи технічне обслуговування як легкового, так і вантажного автомобіля. Адже такі операції підпадають під визначення терміну «утримання». Навіть якщо такі автомобілі використовуються в господарській діяльності, наприклад, для надання послуг транспортного перевезення (ми про це писали тут).
Якщо йдеться про автомобіль у підприємця, то варто сказати і про витрати на паливо для здійснення роботи автомобіля, адже тут все не так погано. Зокрема, податківці неодноразово зазначали (тут та тут), що витрати на паливо потрапляють під дію п. 177.4.1 ПКУ. Відповідно включаються до витрат підприємця, але за умови, що такі поїздки мають підтверджений зв’язок (зокрема, за допомогою подорожніх листів) з господарською діяльністю підприємця.
Проте не все так добре: включити до складу витрат підприємець зможе лише в межах норм списання палива і мастильних матеріалів та даних пробігу автомобіля (про подорожні листи ми писали тут).
Детальніше про автомобіль у підприємця-"загальносистемника" (витрати та право на податковий кредит) можна почитати у нашому попередньому аналітичному матеріалі.
Виробничі розмови по мобільному телефону
Витрати на виробничі розмови, що безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю, підприємець може віднести до витрат. Проте для цього йому доведеться документально підтвердити зв’язок таких розмов з його господарською діяльністю.
Зокрема, на ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 104.05) податківці роз’яснюють, що документальним підтвердженням понесених витрат на мобільні розмови можуть бути угоди, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов, тощо.
Крім того, необхідно буде надати документи, що підтверджують отриманий дохід від таких витрат, зокрема:
- платіжні доручення;
- квитанція;
- фіскальний чек;
- акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг);
- інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.
Як бачимо, підприємець, звісно, може віднести вартість мобільних переговорів до витрат, але при цьому йому доведеться зібрати всі відповідні підтверджуючі документи. При цьому слід зважати на ризики щодо можливої недостатності доказів зв’язку мобільних переговорів з господарською діяльністю підприємця.
Благодійна допомога
Не включаються до витрат суми, сплата яких пов’язана з благодійною допомогою, в тому числі неприбутковим організаціям. Такі витрати не пов’язані з господарською діяльністю підприємця (роз’яснення «ЗІР» підкатегорія 104.05).
Компенсація за створення робочих місць для влаштування на роботу безробітних
Тут варто трохи відійти від витрат і зазначити, що сума отриманої компенсації не включається до доходів підприємця на загальній системі оподаткування. Водночас така сума вираховується з витрат підприємця, оскільки компенсує понесені ним витрати зі сплати ЄСВ.
Тобто сума такої компенсації за датою отримання потрапляє до витрат підприємця, але зі знаком «-». Таким чином сума компенсації зменшує витрати госпдіяльності підприємця. Роз’яснення наводили івано-франківські податківці.
Страхування
Податківці у своїй ІПК зазначали, що укладення договорів страхування цивільно-правової відповідальності, а також особисте страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті під час поїздки є обов'язковим для власників транспортних засобів.
Окрім цього вони вказали, що витрати на таке страхування прямо пов’язані з наданням транспортних послуг у сфері пасажирських перевезень.
Тому податківці дозволили включати витрати на таке страхування до витрат підприємця, але оскільки їх не можливо безпосередньо пов'язати з отриманням конкретного доходу і враховуючи те, що вони забезпечують одержання економічної вигоди протягом тривалого періоду, такі витрати включаються до витрат ФОП рівномірно протягом такого періоду.
Ніяких інших витрат на страхування у складі витрат підприємця-"загальносистемника" ДФС не визнає.