Адвокат Богдан Янків у своєму Телеграм-каналі розглянув питання, чи може ФОП на єдиному податку продавати монети НБУ?
У своєму листі від 06.03.2026 №256/2/99-00-21-01-01-02 податківці підтвердили, що ФОПи – платники єдиного податку можуть здійснювати продаж нумізматичної продукції, але лише за умови дотримання обмежень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із пп. 4 пп. 291.5.1 ПКУ, платниками єдиного податку 1–3 груп не можуть бути суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво або реалізацію дорогоцінних металів (за винятком ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів).
Водночас відповідно до Закону України від 18.11.1997 №637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» дорогоцінні метали – це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).
При цьому банківськими металами є, зокрема, монети, виготовлені з дорогоцінних металів.
Тому податківці доходять до висновку, що продаж монет із дорогоцінних металів фактично є операцією з банківськими металами, і це не дозволено для ФОП на єдиному податку.
ФОП – платник єдиного податку може продавати:
- пам’ятні монети НБУ із недорогоцінних металів (нейзильбер, біметал тощо);
- обігові та обігові пам’ятні монети зі звичайних металів.
ФОП – платник єдиного податку не має права продавати:
- інвестиційні монети;
- пам’ятні монети із золота, срібла або платини, оскільки вони відносяться до банківських металів;
- монети, які відносяться до предметів антикваріату або колекціонування (товарні позиції 9701–9706 УКТ ЗЕД).
Отже, ФОП – платник єдиного податку може здійснювати продаж лише тих монет, які виготовлені зі звичайних (недорогоцінних) металів, та є сувенірною продукцією, а не платіжним засобом чи антикваріатом.
