Які штрафи застосовуються ДПС за невидачу касових чеків?
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО, до суб’єктів господарювання за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Але зараз тимчасово діють менші штрафи за п. 12 та п. 15 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО:
– суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор;
– у період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року до ФОПів, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за порушення проведення розрахунків застосовується у зменшених розмірах:
- 25% вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 50% вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Увага! Зоовсім скоро закінчиться період, коли до ФОПів-єдинників, які продають товари або надають послуги (крім певних виключень) застосовуються зменшені фінансові санкції за невидачу чеків РРО. Вже з 1 серпня 2025 року до всіх СГ застосовуватимуться стандартні штрафи: 100% та 150% від суми розрахунків, проведених з порушеннями (за порушення, вчинене вперше та за кожне наступне вчинене порушення).
За які порушення штрафуватимуть у розмірі 100% та 150% від суми чека?
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО штраф накладається у разі встановлення в ході перевірки факту:
- проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор;
- непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи;
- невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання.
Особливу увагу варто звернути на останнє порушення – невидача чека, тому що воно може трактуватися перевіряльниками дуже широко.
Продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, і невидача касового чека під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням. Тому наступне незастосування РРО та/або ПРРО вважатиметься повторним порушенням. Докладніше про це ми писали тут.
Ще треба врахувати встановлене п. 3 Положення від 21.01.2016 №13: у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не прийматиметься як розрахунковий. А отже, видача чека з таким недоліком розцінюється як невидача чека.
Щоправда, в цьому ж п. 3 Положення від 21.01.2016 №13 зазначено, що помилки та/або неточності в назві товару, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для визнання такого документа нерозрахунковим. Але це стосується тільки одного реквізита – назви товару.
Наявність чи відсутність решти реквізитів перевіряльникі визначатимуть на свій розсуд, і іноді це призводить до нарахування великих штрафів за формальними причинами. Одну з таких ситуацій ми розглядали тут.
Коли можна не застосовувати РРО?
Взгалі випадки, коли при здійсненні розрахункових операцій можна не застосовувати РРО/ПРРО, прописані у ст. 9 та 10 Закону про РРО. Ось деякі з них.
Звільнення від РРО виключно безготівкових розрахунках при наданні послуг
В одній з ІПК податківці роз’яснювали, як застосовувати правило звільнення від застосування РРО, викладене у п. 14 ст. 9 Закону про РРО. Дослівно воно звучить так: РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються «при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів».
У цьому випадку повинні виконуватись три умови.
Три умови для звільнення від застосування РРО:
1. Оплата приймається саме за послуги. У разі оплати за товари та роботи це правило не працює. Тому треба бути уважними і чітко розуміти, що ви надаєте саме послуги, а не виконуєте роботи. Оскільки термін «послуга» у Законі про РРО не визначений, то орієнтиром будуть норми ЦКУ – глава 61 про договір підряду і глава 63 про послуги. Ознаки договорів підряду та надання послуг викладені у ст. 873 та ст. 901 ЦКУ. Щоб не потрапити у неприємну ситуацію, спочатку треба впевнитися, що ваш договір відповідає вимогам ст. 901 ЦКУ – виконавець надає послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Наприклад, розробка дизайну приміщення і нагляд за його втіленням – це послуга, оскільки вона споживається під час її надання, а ремонт приміщення за цим дизайном – це вже робота.
2. Оплата приймається у безготівковій формі – прямим переказом на рахунок виконавця, за допомогою еквайрингу, через ПТКС і за допомогою будь-яких банківських систем і сервісів, за яких виконавець не отримує готівку.
3. Виконавець повинен повністю відмовитися від приймання готівки в оплату за послуги.
Відповідно до вимог п. 296.10 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовують платники єдиного податку першої групи
Це ФОПи, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. У 2025 році це 1336000 грн.
Втім, хоча ФОПи першої групи платників єдиного податку не зобов’язані застосовувати POS-термінали та РРО/ПРРО, але на добровільній основі вони можуть це робити.
Перелік №1336 визначає випадки, коли можна працювати без РРО/ПРРО.
Докладніше про це ми писали тут.
Правила застосування РРО в інтернет-магазині при відправці товарів поштою
Ми вказували, що в інтернет-магазині немає можливості одразу оплатити і одразу забрати товар – його ще потрібно доставити зі складу продавця на адресу, що вказує покупець під час формування замовлення. При цьому покупець може оплатити товар різними способами, наприклад:
1. Оплатити на сайті магазину платіжною карткою.
2. Зробити переказ коштів на рахунок продавця за реквізитами у форматі IBAN (РРО не потрібен).
3. Оплатити готівкою або карткою під час отримання товару у кур’єра.
4. Оплатити готівкою або карткою під час отримання товару (післяплата) у відділенні Укрпошти (РРО не потрібен).
5. Оплатити готівкою або карткою під час отримання товару (післяплата) у відділенні Нової пошти*.
* Ми не розглядаємо тут інших поштових операторів, тому що для кожного оператора потрібно проводити окремий аналіз особливостей його роботи.
РРО потрібно застосовувати у першому, третьому та п’ятому випадках. Докладніше про це можна почитати в інших наших матеріалах, наприклад:
- Які безготівкові платежі потрібно реєструвати через РРО?
- Зустріч ДПС з бізнесом: пошта, чеки РРО, закупки за кордоном та інше
- Товари – поштою на умовах післяплати: хто видає покупцеві чек?
Проте щодо поштової торгівлі між бізнесом та контролерами немає консенсусу, і вже напрацьовується відповідна судова практика. Зокрема, Одеський окружний адміністративний суд виніс рішення про те, що при доставці товару поштою на умовах післяплати продавець товару не зобов’язаний формувати фіскальний чек і вкладати його до поштового відправлення. Але це рішення ще може бути оскаржене. Про це ми писали тут.
Про податкові перевірки у 2025 році
Наостанок про те, як податківці можуть виявити порушення правил застосування РРО, щоб застосувати зазначені вище штрафи.
У 2025 році діє мораторій на:
- проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім певних винятків);
- проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які розташовані на тимчасово окупованих територіях України та територіях активних/можливих бойових дій (крім певних винятків).
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376. Актуальний Перелік з останніми змінами та доповненнями дивіться у статті.
Відповідно, на територіях України, що не зазначені в Переліку, мораторій на перевірки вже не діє і податківці мають право проводити фактичні перевірки всіх СГ.
А статистику та результати фактичних перевірок у 2025 році ми наводили тут.