2 жовтня 2012 року цей Закон вже було ухвалено. Однак 24 жовтня Президент України наклав вето на закон і повернув його до ВР зі своїми пропозиціями. Пропозиції стосуються лише обмеження повноважень Державної служби з питань захисту ПД і тепер враховані в тексті прийнятому ВРУ 20 листопада.
Загалом нові норми закону про ПД на яких ми акцентували раніше не зазнали суттєвих змін.
Зупинимось на основних:
1. Сфери дії Закон про ПД. Тепер його дія поширюється не лише на захист ПД під час їх обробки, а й на захист права громадянина на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою ПД. Уточнено, що цей Закон не поширюється на діяльність з обробки ПД, яка здійснюється фізичною особою виключно для особистих чи побутових потреб.
2. Викладено в новій редакції термін "згода суб’єкта ПД". Тепер під цим розуміють добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про її надання.
3. Розпорядник ПД здійснює обробку ПД за дорученням володільця на підставі письмового договору, яким встановлюються мета та обсяг обробки ПД.
4. Отримувати згоду у суб’єкта ПД у разі зміни мети обробки ПД слід лише у випадку, якщо нова мета обробки є несумісною з попередньою.
5. Оновлювати ПД слід лише в міру потреби, визначеної метою їх оброки.
6. Виключені вимоги щодо обсягу ПД, які раніше мали визначатись умовами згоди суб'єкта ПД або відповідним законом.
7. Заборонена обробка ПД також й щодо звинувачення у скоєнні злочину або засудження до кримінального покарання. Але, це не стосується випадків оформлення працівників за трудовими договорами.
8. Суб'єкти ПД — фізособи отримали нові права, зокрема,
— пред’являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх ПД;
— звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до суду;
— вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх ПД під час надання згоди;
— відкликати згоду на обробку ПД;
— знати механізм автоматичної обробки ПД та має право на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.
10. Володілець ПД звільняється від обов’язку реєстрації баз ПД своїх працівників.
11. Строк прийняття Держслужбою рішення про зміну відомостей у базі ПД збільшений з 10 до 30 роб. днів з дня надходження повідомлення від володільця.
12. Збільшені підстави на використання ПД — тепер, крім згоди та дозволу, підставою можу бути укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт ПД, захист його життєво важливих інтересів та необхідність захисту законних інтересів володільців ПД, третіх осіб. Аналогічні підстави визначені й для передачі ПД й іноземним суб’єктам відносин, пов’язаних з ПД.
13. Внесені зміни до вимог щодо повідомлення суб’єкта ПД у разі збору його ПД. Так, протягом 10 роб. днів останній повідомляється про володільця, склад та зміст зібраних ПД, мету збору та осіб, яким такі ПД передаються. Це стосується й випадків зібрання інформації із загальнодоступних джерел.
14. Рішення про відстрочення або відмову у доступі до ПД може бути оскаржено до суду.
Органи місцевого самоврядування позбавлені права контролю за додержанням законодавства про захист ПД.
15. Державна служба по захисту ПД отримала законне право на проведення виїзних та безвиїзних перевірок володільців та/або розпорядників ПД.
16. Суб'єкти відносин, пов'язаних із ПД зобов'язані забезпечити захист цих даних не лише від незаконної обробки, а тепер також й від втрати, незаконного або випадкового їх знищення.
Текст Закона "Про внесение изменений в Закон "Про защиту персональных данных"