Постанова НБУ №25 передбачає округлення сум, що сплачуються покупцем у випадку відсутності монет дрібного номіналу. Про це ми писали тут, тут і тут.
При цьому таке округлення, насправді, справа добровільна. Якщо у продавця є дрібні кошти для видачі решти, він цілком може це округлення і не проводити.
З туристичним збором вийшла цікава ситуація. Справа в тому, що за ним особа, яка надає послуги з проживання, виступає податковим агентом. Про це ми писали тут і тут.
Тобто покупець таких послуг сплачує туристичний збір їх продавцю. І іноді робить це окремо та готівкою (це можливо і в ситуації, коли за саме житло оплата здійснювалась заздалегідь і безготівково, про це читайте тут). Та що робити, якщо не вистачає дрібних монет для решти?
Податківці у консультації від 22.05.2019 р. №2316/6/99-99-12-02-03-15/ІПК зазначили, що ПКУ не передбачено округлення сум нарахованих податків і зборів (в тому числі і туристичного збору). Тобто суб’єкт господарювання має перераховувати до бюджету суму збору у повному обсязі (у гривнях з копійками), розраховану відповідно до вимог ПКУ.
Окрім цього, форма декларації з туристичного збору передбачає зазначення суми нарахованого збору у гривнях із копійками (з округленням до двох десяткових знаків).
Отже, якщо туристичний збір сплачується окремо і готівкою, не лише перерахувати, а задекларувати такий збір треба до копійки. Без жодних округлень.
Водночас, якщо сума збору сплачується отримувачем послуг з проживання разом із вартістю таких послуг (тобто за одним розрахунковим документом), то, як можна зрозуміти з консультації податківців, вони не заперечують проти округлення загальної суми розрахунку.
Але при цьому суму туристичного збору, яка визначатиметься в податковій декларації та сплачуватиметься до бюджету, слід буде порахувати так, щоб у податківців не виникло й думки про недоплату (податковий борг). А це, враховуючи що питання «рознесення» такого округлення на складові розрахункового документу й досі залишається без відповіді, зробити буде складно.
