Насправді загальних правил або, тим паче, прописаного в законі обов’язку сплати чайових не існує. Проте в кожній країні існують свої неписані правила чайових. Саме тому декого це явище трохи нервує: вони переймаються питанням, скільки і як треба дати чайових, щоб було не замало і не забагато, щоб це виглядало пристойно в очах інших.
Але не треба перейматися: якщо офіціанти мають жорсткий мінімум у сумі чайових, вони обов’язково про це скажуть. Деякі власники закладів навіть зазначають суму або відсоток чайових у рахунку. Якщо подібних вимог вам не ставили і ви на них не погоджувалися, платити чайові чи ні та в якій сумі – справа абсолютно ваша і добровільна.
Форма сплати теж залежить від правил закладу. Наприклад, якщо чайові зазначені в рахунку, то їх, як і сам рахунок, ви можете сплатити за допомогою платіжної картки. Є заклади, у яких чайові можна сплатити за допомогою платіжної картки і на рахунок самого офіціанта (без зазначення таких чайових у рахунку закладу). Втім, здебільшого в Україні чайові сплачують готівкою і безпосередньо офіціанту.
Ну і згадаємо про третє неписане правило: насправді чайові платять не лише офіціантам. Від них (як подяку за добре виконану роботу або відмінний сервіс) не відмовиться жоден працівник. Тому в цій статті мова піде про заклади харчування. Але все, що у ній написано, стане у пригоді у будь-якій сфері господарювання.
Якщо чайові сплачені безпосередньо офіціанту
З того, що ми зазначили вище, можна дійти висновку, що існують дві схеми сплати чайових:
- Клієнт – офіціант.
- Клієнт – заклад – офіціант.
Ну тобто збирати чайові може як сам бенефіціар (офіціант), так і заклад, у якому він працює і який потім виплачує ці чайові офіціанту разом із зарплатою. Ось у розрізі цих двох схем ми цю операцію і розглянемо.
Про першу схему йдеться у нещодавній ІПК від ДПСУ №4542/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.
Податківці наголошують: у цьому разі дохід у вигляді чайових отримується фізичною особою (офіціантом) від іншої фізичної особи (відвідувача), тобто без залучення юридичної особи (закладу). І з цього випливають усі наступні висновки:
- у касі закладу ці чайові не оприбутковуються;
- в бухобліку закладу ці чайові не зазначаються;
- податки та ЄСВ з цих чайових заклад не платить.
Тобто податківці надали абсолютно лояльну для роботодавця консультацію, із якою ми цілком погоджуємося і можемо лише вітати.
Але дохід є дохід. Тому обов’язку сплати ПДФО та ВЗ не уникнути. І сплатити їх доведеться офіціанту!
ДПСУ роз’яснює: з метою оподаткування така фізична особа (офіціант) зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та самостійно сплатити податкові зобов’язання з ПДФО і ВЗ, визначені у такій декларації.
Про дещо екзотичний поки що (але досить поширений за кордоном) вид сплати чайових на рахунок офіціанта за допомогою платіжної картки йдеться в ІПК ДПСУ від 12.01.2023 №35/ІПК/99-00-24-03-03-06. У ній податківці наполягають: у разі отримання фізичною особою (офіціантом) доходу у вигляді чайових на власну картку через POS-термінал від інших фізичних осіб (відвідувачів) сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах.
Важливий нюанс, на якому треба наголосити: незважаючи на те, що згадані POS-термінали надає офіціантам роботодавець, ці гроші він (роботодавець) не отримує. Кошти, сплачені через POS-термінал відвідувачами як чайові, не входять в основний рахунок замовлення, а перераховуються на банківський рахунок офіціанта, який за допомогою присвоєного ID-коду ідентифікується терміналом для зарахування коштів.
Тому оскільки, знову ж таки, зазначений дохід отримується фізичною особою (офіціантом) від іншої фізичної особи (відвідувача), то з метою оподаткування така фізична особа (офіціант) зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та сплату ПДФО і ВЗ, визначені у такій декларації.
Якщо чайові зазначені в рахунку
Про це податківці писали і раніше, зокрема в ІПК ДФС від 17.07.2019 №3311/ІПК/07-16-12-03-10.
Ось тут є два варіанти залежновід того, як буде оплачено цей рахунок: готівкою чи за допомогою платіжної картки.
Якщо оплата була карткою
У такому випадку кошти потраплять на рахунок закладу. Тому оприбутковувати їх в касі не потрібно, проте чек РРО (щодо оплати усього рахунку) відвідувачу треба надати обов’язково.
Якщо оплата була готівкою
У цьому випадку сума чайових потрапить і до каси закладу. Тобто буде оприбуткована разом із виручкою від реалізації страв та послуг.
У цих двох варіантах загальним є одне: отримана сума чайових потрапить до доходу закладу, але вона ж потрапить і до витрат закладу з оплати роботи офіціанта. Тобто, по суті, сума чайових стане часткою зарплати офіціанта. Із усіма належними наслідками.
Бухгалтерський облік
Як зазначено у п. 7 П(С)БО 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (ПДВ, акцизного збору тощо). Таким чином, чайові з доходу не виключаються.
Тому в бухгалтерському обліку заклад відображає чайові у складі всієї суми виручки записом Д-т 361 К-т 701, 703.
При цьому їхня сума включається до складу витрат такого підприємства при нарахуванні зарплати: Д-т 93 К-т 661.
Від себе додамо, що застосовувати таку позицію податківців, наведену в ІПК №3311/ІПК/07-16-12-03-10, потрібно дуже обережно. Адже в результаті нарахування цих чайових відбудеться в середині та наприкінці місяця. А коли працівник отримує ці чайові?
Якщо того ж дня, коли клієнт їх сплатив, то таку виплату, по-перше, й оформлено має бути як виплату зарплати (проведення Д-т 661 К-т 301), і з неї треба сплатити ПДФО, ВЗ та ЄСВ (Д-т 65, 64 К-т 311). При цьому ПДФО та ВЗ можна сплатити і наступного дня (адже зарплата виплачується з суми виручки, яка була в касі), а ось ЄСВ треба сплатити того самого дня (звісно, якщо немає переплати). У результаті працівник отримає суму чайових вже після утримання з неї податків. Але докладніше про це – далі.
Податок на прибуток
За пп. 134.1.1 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
При цьому ПКУ не передбачено коригувань у разі отримання чайових, які в подальшому враховуються у заробітній платі працівників. Отже, такі операції впливають на фінансовий результат оподаткування лише за правилами бухобліку, які було наведено вище.
Єдиний податок
Ми вважаємо, що платники ЄП (як юридична особа, так і підприємець) включають до суми оподатковуваного доходу всю суму коштів, які отримано від клієнта (включаючи і розмір чайових) згідно із зазначеною у рахунку сумою.
При цьому, спираючись на думку податківців, наведену вище, можна зробити такий висновок: подальша виплата працівнику таких чайових є витратами суб’єкта господарювання на оплату праці, їх розмір не зменшує суму доходу «єдинника», яка підлягає оподаткуванню.
ПДФО та військовий збір
Зважаючи на те, що чайові фактично є винагородою офіціанта, то їхня сума є об’єктом оподаткування ПДФО як заробітна плата (ставка податку становить 18%). Крім того, такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором.
ЄСВ
Також на суму чайових роботодавець нараховує і ЄСВ за ставкою 22% (або 8,41% якщо працівник є особою, що має інвалідність).
