ДФСУ у листі від 18.11.2016 р. №12293/Ф/99-99-15-02-02-14 нагадує, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 31 "Фінансові витрати".
Відповідно до нього фінансовими вважаються витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.
Такі витрати суб'єктами малого підприємництва визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були нараховані (визнані зобов'язаннями). Інші юридичні особи визнають фінансові витрати у тому звітному періоді, у якому вони були нараховані (визнані зобов'язаннями), за виключенням фінансових витрат, що капіталізуються.
Капіталізацією фінансових витрат є включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу (п. 3 П(С)БО №31). Капіталізація фінансових витрат припиняється, якщо створення кваліфікаційного активу завершено.
Відповідно до п. 140.2 ПКУ для платника податку, у якого сума боргових зобов'язань, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухобліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями над 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.
Тобто при розрахунку суми перевищення враховується вся сума нарахованих у бухобліку процентів незалежно від того, чи відображені такі проценти при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухобліку.
Цей лист виданий на заміну листа від 29.07.2015 р. №7304/Ф/99-99-19-02-02-14.