Це – четвертий з початку року (сто сімдесят шостий загалом та шістдесят шостий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена перевіркам різних органів влади та їхній діяльності в цілому. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, тож нам є про що розповісти. Зокрема:
- поговоримо про помилки в бухобліку: кому і за що загрожують адмінштрафи до 425 грн;
- розкажемо, що відповісти на запит від ДПС про рівень зарплати;
- зауважимо, що ДПС з БЕБ та Держпраці почали боротьбу з «тіньовим» ресторанним бізнесом;
- розповімо, що податкові спори вирішуватимуть через податкову медіацію;
- розглянемо нові критерії дроблення бізнесу від Мінфіну у 2026 році;
- наголосимо, що під час камеральних перевірок ДПС повинна мати докази порушення.
Гарного вам читання!
Що відповісти на запит від ДПС про рівень зарплати: два зразки відповіді
Офіційне оформлення трудових відносин, нарахування зарплат на рівні, не нижчому за МЗП, та сплата з доходів працівників ЄСВ, ПДФО та ВЗ – завжди були під особливим контролем ДПС. Про це ми докладно розповіли у статті.
Але як податківці дізнаються, до кого треба прийти на перевірку? Всупереч поширеній думці, що ДПС приходить за скаргою працівника, насправді податківці не сидять і не чекають, коли до них надійде «сигнал». Одним із найважливіших джерел інформації, яку ДПС ретельно аналізує, є єдина «зарплатна» звітність з ЄСВ, ПДФО та ВЗ.
Оскільки Мінфін відновив публікацію даних щодо середньої зарплати по регіонах України, органи ДПС повернулись до порівняння цієї середньої з даними звітності роботодавців. Що робити, якщо зарплата, яку ви платите працівникам, нижча за середню у вашому регіоні? Читайте у статті.
Камеральні перевірки: ДПС повинна мати докази порушення, а не припускати, що вони є!
Нагадаємо, що камеральні перевірки – це ті, котрі проводяться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та інших інформаційних даних податкової служби.
Згода платника податків та його присутність під час такої перевірки не обов’язкова. І на це є вагома причина: вважається, що камеральна перевірка працює виключно з даними, які платник податку вже надав податківцям (звітність, акцизні та податкові накладні для реєстрації, сплачені податки тощо). Які проблеми можуть виникнути в такому випадку? Тим не менш, питання і спори виникають!
Так, під час камеральної перевірки ДПС має право перевіряти виключно арифметичну та методологічну правильність заповнення декларації. В разі виявлення порушення, контролюючий орган повинен довести правомірність застосування штрафних санкцій. Докладніше читайте тут.
ДПС з БЕБ та Держпраці почали боротьбу з «тіньовим» ресторанним бізнесом: хто під особливим контролем?
Приблизно 15 тисяч закладів декларують менше 50 тис. грн виторгу на місяць на один об’єкт.Такий рівень виторгу об’єктивно не може покрити витрати на оренду, зарплати, комунальні послуги і закупівлю продуктів. Це може свідчити про штучне заниження доходів або неповну фіскалізацію операцій.
За 2025 рік проведено понад 7,3 тисячі фактичних перевірок. Застосовано штрафів на 117,5 млн грн, виявлено 389 випадків неоформлених працівників.
В.о. голови ДПС підкреслила:
- фіксується поширена практика, коли в одному ресторані працює кілька юридичних осіб із різними системами оподаткування. Наприклад, одна компанія продає алкоголь на загальній системі, а інша – страви на спрощеній. І це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання, уникати сплати ПДВ і занижувати реальні обсяги доходів;
- незастосування РРО або ПРРО при розрахунках;
- видача фальшивих фіскальних чеків;
- стимулювання клієнтів платити готівкою без проведення через касу.
Податкові спори вирішуватимуть через податкову медіацію
Державна податкова служба вдосконалює підходи до вирішення спорів із платниками податків. В. о. голови ДПС Леся Карнаух та Президент Української академії медіації Луїза Романадзе підписали Меморандум про взаємне партнерство та співробітництво.
Податкова медіація – це частина сервісної моделі, яку активно запроваджує ДПС. Вона надасть можливість вчасно врегулювати суперечки між державою та бізнесом, не перетворювати все в багаторічну судову тяганину.
«Сьогодні ж розширюємо наші можливості. Підписали Меморандум про співробітництво між ДПС та Громадською спілкою «Українська академія медіації» з її очільницею Луїзою Романадзе. Впроваджуємо принципи медіації у податковій сфері, щоб спір вирішувався через професійний і змістовний діалог», – додала вона.
Нові критерії дроблення бізнесу від Мінфіну у 2026 р.: перевірка реального економічного сенсу операції для ФОП
Міністерство фінансів оголосило публічне обговорення законопроєкту про протидію правилам ухилення від оподаткування. Серед іншого — він містить нове поняття «податкове зловживання», яке пропонується закріпити у статті 14.1.174 ПКУ.
За задумом авторів, податковим зловживанням вважатиметься одна або декілька операцій, спрямованих на:
- зменшення суми податків до сплати;
- використання податкової знижки або пільги;
- збільшення витрат без реальної економічної підстави.
Принципова відмінність від нинішнього підходу: податкова перевірятиме операції не лише формально — чи правильно нарахований податок, чи є КВЕД, чи дотримано ліміт обороту — а й по суті: чи має операція реальний економічний сенс і бізнес-доцільність.
Помилки в бухобліку: кому і за що загрожують адмінштрафи до 425 грн, а коли можна обійтись без них?
Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для ухвалення рішень. Тобто ми створюємо первинні документи, які підтверджують факт господарської операції, узагальнюємо дані в облікових регістрах, а потім у звітності. У цьому нам допомагають НП(С)БО, МСФЗ, інструкції та інші нормативні документи. На основі даних обліку розраховуємо податки та збори.
Які помилки при цьому можуть статися? Дуже різні, але всі їх можна умовно поділити на дві групи: помилки, які впливають на фінансовий результат і які не впливають.
У цій статті ми розглянули найтиповіші з них (не провели інвентаризацію, не створили резерву, не застосували відповідний субрахунок, не подали фінансової звітності тощо) та відповідальність СГ за це.
