1 травня 2025 року Д. Гетманцев, як і обіцяв, зареєстрував у ВРУ законопроєкт №13180-1 "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки працевлаштування учасників бойових дій".
Він є альтернативним до законопроєкту №13180, про який ми розповіли у цій новині.
Як зазначено у пояснювальній записці, метою проєкту є створення правових умов для працевлаштування учасників бойових дій через запровадження позитивних стимулів для роботодавців щодо залучення учасників бойових дій до праці, а також створення умов для професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки учасників бойових дій для забезпечення їхнього права на працю.
Так само, як і основним законопроєктом, альтернативним законопроєктом пропонується передбачити норматив для працевлаштування учасників бойових дій і в разі невиконання такого нормативу - сплату коштів до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Водночас, на відміну від основного законопроєкту, альтернативний пропонує більш комплексний підхід:
1) передбачається система заходів для підтримки працевлаштування учасників бойових дій, яка включає такі елементи:
- встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування учасників бойових дій;
- справляння внеску на підтримку працевлаштування учасників бойових дій у разі невиконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування учасників бойових дій;
- виплата компенсації за працевлаштування учасників бойових дій у разі виконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування учасників бойових дій;
- професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка учасників бойових дій для забезпечення їх працевлаштування;
2) норматив робочих місць для працевлаштування учасників бойових дій встановлюється у кількості:
- одного робочого місця, - для роботодавців, у яких кількість штатних працівників становить від 8 до 25 працівників;
- 5% кількості працівників, - для роботодавців, у яких кількість штатних працівників становить більше ніж 25 працівників;
- 10% кількості працівників, - для органів державної влади та місцевого самоврядування;
3) внесок на підтримку працевлаштування учасників бойових дій сплачується щокварталу й обчислюється як добуток таких показників:
- 50% середньомісячної зарплати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника; кількість місяців у кварталі;
- різниця між встановленим нормативом та фактичною кількістю штатних працівників - учасників бойових дій;
4) роботодавці, які протягом звітного кварталу виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування учасників бойових дій, мають право на отримання компенсації за працевлаштування учасників бойових дій.
Компенсація виплачується у розмірі фактичних витрат роботодавця на сплату ПДФО, військового збору та ЄСВ за учасників бойових дій, які безперервно протягом повного звітного кварталу були працівниками такого роботодавця;
5) кошти, що надходять до загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від сплати роботодавцями внеску на підтримку працевлаштування учасників бойових дій, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску, є джерелом для фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку учасників бойових дій та виплату компенсацій роботодавцям за працевлаштування учасників бойових дій.
У разі ухвалення цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та буде введений у дію з 1 січня 2026 року.