Це – сьомий з початку року (і тридцять восьмий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість. З моменту написання попередньої розсилки минуло майже два тижні, і нам є про що розповісти.
Цього разу ми:
- розповімо, чи потрібно складати ПН при поверненні помилково отриманих коштів;
- дізнаємося про особливості анулювання реєстрації платника ПДВ;
- нагадаємо розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК в ЄРПН;
- поговоримо про правомірність складання декількох ПН протягом дня при отриманні авансу;
- проаналізуємо, як підтвердити ліквідацію ОЗ, аби не нараховувати на цю операцію ПДВ;
- з’ясуємо, як бути у разі невідображення у ПН окремої номенклатури товару у разі її зазначення у видатковій накладній.
Гарного вам читання!
***
Постачальник склав декілька ПН протягом дня отримання авансу: коли це правомірно, а коли ні?
Податківці у ІПК від 29.03.2019 р. №1340/ІПК/04-36-12-01-16 наголосили, що податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.
За такими ПН суми ПДВ до податкового кредиту не можуть бути віднесені, оскільки такі ПН не відповідають первинним документам.
А от якщо оплат було кілька протягом одного дня, слід складати окремі податкові накладні на кожну отриману суму авансу. Але якщо їх поєднати в одну податкову накладну (навіть, якщо аванси надійшли за різними договорами), це не буде вважатися помилкою.
Про це все ми докладно розповідали у своєму коментарі до вищенаведеної ІПК.
Помилково отримані кошти: чи потрібно складати податкову накладну?
Якщо кошти, що надійшли на рахунок платника податку не є оплатою за постачання товарів або послуг, підстав для виникнення об’єкта оподаткування ПДВ немає. Відповідно підстав для складання податкової накладної немає.
Але у консультації від 15.03.2019 р. №1069/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці роз’яснюють, що при зарахуванні помилкових коштів податкова накладна не складається за умови дотримання таких вимог:
- відсутні будь-які договірні відносини на постачання товарів (послуг) між отримувачем коштів і особою, що перерахувала такі кошти;
- помилкові кошти повернено платнику у встановлений чинним законодавством термін.
Наразі термін повернення помилково зарахованих коштів не встановлено. Тож головне повернути ці кошти протягом строків давності. Втім, думка НБУ з цього приводу наразі невідома.
Несвоєчасно зареєстрували ПН та РК: які розміри штрафів?
Відповідно до п. 120-1.1 ПКУ порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації ПН та РК тягне за собою застосування штрафів у розмірі:
- 10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – від 16 до 30 календарних днів;
- 30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – від 31 до 60 календарних днів;
- 40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – від 61 до 365 календарних днів;
- 50% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – на 366 і більше календарних днів.
При цьому у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ці штрафи не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК. Про це ми зазначали тут.
Коли подавати до ДФС документальне підтвердження щодо ліквідації ОЗ?
ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення виробничих або невиробничих ОЗ.
У зв'язку з цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу в один із наведених способів:
- особисто або уповноваженою на це особою;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Iнформація, що надійшла від платників податків про фінансово-господарські операції платників податків, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу на підставі пп. 72.1.1.3 ПКУ. Про це ми зазначали тут.
Не зазначили у ПН окрему номенклатуру: як виправити?
У підкатегорії 101.15 «ЗІР» податківці зауважили, що у такому разі слід анулювати ПН шляхом складання РК. В його табличній частині зі знаком «–» слід відобразити показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів/послуг та у графі 2.1 заповнити код причини коригування «103».
У полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем.
При цьому платник складає нову податкову накладну. В ній зазначається загальний обсяг операцій, визначених первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця.
І наостанок – аналітика від редакції
Коли реєстрацію платника ПДВ може бути анульовано? Хто приймає рішення про анулювання? Як провести останні операції платника ПДВ та як подати останню декларацію? Як повернути надміру перераховані кошти з ПДВ? Про це читайте тут.
***
Наразі це все.
Більше новин, присвячених виключно ПДВ, ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»