«Податок на додану вартість» №13(44) | 16.07.2019 р.

Це – тринадцятий з початку року (і сорок четвертий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість.

З моменту написання попередньої розсилки минуло понад два тижні, і нам є про що розповісти.

Сьогодні ми:

• повідомимо, що Мінфін планує затвердити нові критерії блокування ПН та РК;
• визначимося, чи можна узагальнювати номенклатуру у ПН;
• з’ясуємо, чи виникає ПДВ у разі надання маркетингових послуг нерезиденту;
• дізнаємося, чи можна покупцю визнавати податковий кредит за ПН з помилкою у його назві;
• розповімо, чи можна складати декілька зведених ПН щодо нарахування ПДВ за п. 198.5 ПКУ;
• поговоримо про правила визначення бази оподаткування ПДВ у різних випадках його нарахування.

Гарного Вам читання!

***

Мінфін планує затвердити нові критерії блокування ПН та РК
5 липня у Мінфіні відбулася робоча нарада з питань удосконалення системи моніторингу ризиків з ПДВ.

Участь у нараді взяли заступник Міністра фінансів з питань європейської інтеграції Юрій Гелетій, представники ДФС, Комітету ВРУ, ДРС, бізнес-асоціацій та галузевих об’єднань.

Учасники зустрічі обговорили проект змін до постанови КМУ від 21.02.2018 р. №117.

Зокрема, зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі передбачають:

• доповнення критеріями ризиковості платника податку переліком показників, за якими визначається позитивна податкова історія, та критеріями ризиковості здійснення операцій;
  
  
• визначення порядку роботи комісії з питань включення/виключення з переліку ризикових платників. Документи мають розглядатися протягом 7 робочих днів. У випадку прострочення терміну передбачається автоматичне рішення на користь платника податку;
  
  
• визначення переліку документів, необхідних для прийняття комісіями рішення щодо виключення платника з переліку ризикових;
  
  
• визначення форми рішення про внесення/виключення платника податку до/з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;
  
  
• деталізацію підстави внесення платника податку до переліку ризиковості.

З Порядку також пропонується виключити норму про перегляд центральною комісією рішення комісії регіонального рівня. Таким чином, платник податку матиме можливість адміністративного оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Узагальнення номенклатури у ПН призведе до втрати податкового кредиту
Податківці у ІПК 03.07.2019 р. №3068/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз'яснили, що номенклатура, зазначена у ПН, повинна відповідати номенклатурі у первинному документі на таке відвантаження (видаткової накладної).

Тому узагальнення постачальником номенклатури у ПН, в зв’язку з чим виникає невідповідність номенклатури, зазначеної у ПН, номенклатурі у видатковій накладній (та ТТН), призводить до втрати покупцем права на податковий кредит з ПДВ. Принаймні, доки постачальник не внесе виправлення в таку ПН. Про це докладніше читайте тут.

Надання маркетингових послуг резиденту та нерезиденту: які наслідки з ПДВ?
Дніпропетровські податківці вказали, що пунктами 186.2 та 186.3 ПКУ маркетингові послуги як окремий вид послуг для оподаткування ПДВ не визначено.

Водночас відповідно до п. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ПКУ.

Тож операції з постачання платником ПДВ – резидентом маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються – резиденту чи нерезиденту.

І ще нагадаємо, що податківці вважають виплату бонусу також маркетинговою послугою. На їхню думку, у такому разі вона надається покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси) є компенсацією вартості таких послуг.

Склали декілька ПН для нарахування «компенсуючого» ПДВ: чи правомірно це?
У разі нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ, платник ПДВ складає окремі зведені ПН за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:

• в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
  
  
• в операціях, звільнених від оподаткування;
  
  
• в операціях, що здійснюються платником ПДВ в межах балансу платника ПДВ, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
  
  
• в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

Такі зведені ПН складаються не пізніше останнього дня звітного періоду.

Але Порядком №1307 не заборонено складання платником ПДВ протягом звітного (податкового) періоду декількох зведених ПН з однаковим типом причини. Про це ми писали тут.

Постачальник зареєстрував ПН з помилкою у назві покупця: чи буде податковий кредит?
Податківці з Офісу великих платників нагадали, що податкова накладна з назвою покупця, яка на дату складання такої податкової накладної не відповідає формулюванню у його статутних документах, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ. Вона заважає ідентифікувати здійснену операцію, а також суми ПДВ за такою податковою накладною не можуть бути віднесені до податкового кредиту.

Для виправлення такої помилки на дату її виявлення постачальник має право скласти РК до такої ПН. У ньому всі правильно заповнені реквізити заголовної частини податкової накладної повторюються, а назва покупця (отримувача) товарів/послуг, в якій допущено помилку, заповнюється без помилки. У цьому випадку графи 1 – 13 розділу Б РК та розділ А, до яких вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються пустими).

І наостанок – аналітика від редакції
Для кожного податку, в т.ч. для ПДВ, окремо встановлюються база оподаткування і порядок її визначення. Як її визначити при продажу власної продукції та товарів? Коли слід складати ПН на суму перевищення? Докладно про це ми розповіли ось тут.

***

Наразі це все.
Більше новин, присвячених виключно ПДВ, ви знайдете тут, а консультацій – ось тут

До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»