Головна Усі новини Тематичні розсилки ПДВ

«Податок на додану вартість» №15(46) | 13.08.2019 р.

Сорок шостий лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість

Це – п’ятнадцятий з початку року (і сорок шостий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на додану вартість.

З моменту написання попередньої розсилки минуло майже два тижні, і нам є про що розповісти.

 

Сьогодні ми:

  • проінформуємо, що з 9 серпня вже не діє Інструкція з бухобліку ПДВ;
  • розповімо про появу нових критеріїв блокування ПН та РК від ДФС;
  • визначимося, чому при списанні ТМЦ доводиться нараховувати ПДВ;
  • нагадаємо, як складати податкову накладну у разі округлення готівкових розрахунків за товар;
  • дізнаємося, як позбутися статусу ризикових для неблокування ПН та РК в майбутньому;
  • з’ясуємо, чи слід нараховувати ПДВ у разі зарахування на рахунок помилково отриманих коштів.

Гарного Вам читання!

***

 

З 9 серпня скасовано Інструкцію з бухобліку ПДВ
Наказом від 18.06.2019 р. №247 Мінфін визнав таким, що втратив чинність, наказ МФУ від 01.07.1997 р. №141 «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість».

Проте Мінфін не затвердив ані змін до Інструкції №291 задля введення окремих правил відображення в обліку нарахування ПДВ залежно від здійснення операцій, ні нового порядку. Тому питання щодо правил ведення обліку нарахування ПДВ залишається відкритим. Але вести облік ПДВ підприємства й далі зобов'язані. Ми звернемося до Мінфіну з окремим запитом щодо цього питання.

Наказ №247 було опубліковано в «Офіційному Віснику України» №60 від 09.08.2019 р. Відповідно з 9 серпня Інструкція з бухобліку ПДВ вже є недійсною.

 

З 8 серпня – нові критерії ризиковості для блокування ПН/РК
8 серпня Державна фіскальна служба на своєму сайті опублікувала оновлені:

  • Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, зареєстровані в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 р.;

  • Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, зареєстровані в ДФС за №1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 р.;

  • Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, кодів продукції та послуг згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу;

  • Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

 

Увага! Усі вони введені в дію 8 серпня 2019 року. З повним переліком цих критеріїв можна ознайомитися у нашій новині.

І ще нагадаємо, що історія щодо визнання судом цих критеріїв не дійсними продовжується. Зокрема, Шостий окружний суд м. Києва 29 липня ухвалив відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою КМУ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 червня 2019 р. та встановив строк до 16 вересня 2019 року, протягом якого КМУ, ДФС та Мінфін можуть подати відзив на апеляційну скаргу разом з доказами його надсилання (надання) іншим учасникам справи та заперечення проти заяв і клопотань, якщо такі містяться в апеляційній скарзі.

 

Помилково перераховані кошти: у які строки повернути, щоб не нараховувати ПДВ?
Проаналізувавши ексклюзивні відповіді податківців та НБУ для нашої редакції, ми дійшли висновку, що на даний час єдиною умовою, згідно з якою платник податку має право не нараховувати ПЗ з ПДВ (та відповідно не складати ПН) на суму помилково отриманих коштів, є відсутність договірних відносин між платником та отримувачем.

Проте все ж таки у разі отримання помилково перерахованих коштів не радимо затягувати з їх поверненням. Адже чим довшим буде строк їх повернення, тим більше у податківців буде підстав сумніватися, що такі кошти є помилково перерахованими і за ними об’єкт оподаткування ПДВ не виникає.

Про це та про те, як діяти, якщо договірні відносини все-таки присутні при отриманні помилкових коштів, ми розглядали у своєму коментарі тут.

 

ДФС віднесла платника ПДВ до ризикових: у чому причина та як позбутися цього статусу?
З травня 2019 року в ДФС розпочалась масова кампанія з виявлення «поганих» бізнес-елементів. Тепер до даної «почесної» категорії може попасти практично кожнен платник. Щоб позбутися цього статусу слід :

  • подати до регіонального органу ДФС звернення з вимогою про виведення зі статусу ризикових (необхідно аргументувати та документально спростувати всі недоліки платника, але для цього бажано їх знати, інакше доведеться працювати або навмання, або за всіма ризиковими критеріями, а їх немало). При цьому пам’ятайте, що хоча кількість звернень законодавством не обмежена, проте строк їх розгляду (навіть за умови незначної кількості документів) на практиці займає від 5 днів до 1,5 місяця;

  • оскаржити до суду – хоча позитивних прикладів немало (див. постанову Третього ААС від 15.07.19 р. у справі №340/258/19, рішення Кіровоградського ОАС від 21.06.19 р. у справі №340/888/19, постанову П’ятого ОАС від 18.06.19 р. у справі №540/2129/18), але для бізнесу це дуже довгий шлях!;

  • забезпечити позов – звісно, це не вирішення проблеми, але може суттєво допомогти під час усієї процедури оскарження.

Про це докладніше читайте у новині.

 

На суму готівкових округлень податкова накладна не складається
У ІПК від 31.07.2019 №3584/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці зауважили, що база оподаткування ПДВ відповідно до ст. 188 ПКУ обчислюється шляхом множення кількості (об’єму, обсягу) поставлених товарів або послуг на їхню ціну (без ПДВ). Тож сума округлень для оподаткування ПДВ до договірної вартості товару або послуги не потрапить.

Отже, сума округлення не належить до об’єктів оподаткування ПДВ, а тому податкова накладна на таку суму не складається. Тобто податкова накладна повинна бути складена, виходячи з фактичної вартості товару або послуги, що підлягають оподаткуванню без врахування подальшого округлення при здійсненні готівкових розрахунків за такі товари або послуги.

 

Списуєте зіпсовані товари? Нарахуйте ПДВ!
Запорізькі податківці вказали, що операція зі списання ТМЦ (зокрема, зіпсованих) не є господарською діяльністю.

Якщо ж під час придбання ТМЦ (в тому числі зіпсованих) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен не пізніше останнього дня місяця їх списання нарахувати ПДВ за ставкою 20% виходячи з вартості придбання таких ТМЦ.

 

***

Наразі це все.
Більше новин, присвячених виключно ПДВ, ви знайдете тут, а консультацій – ось тут

До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників пакетів «Експерт», «Профі» та «Тематичні розсилки від редакції». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Тематичні розсилки» становить лише 49 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Тематичні розсилки / ПДВ
Теги:
ПДВ , ПДВ-відшкодування , Податкова накладна , Податковий кредит , ПДВ-рахунки , Блокування ПН/РК

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?