Це – вже дванадцятий з початку року (і двадцять перший загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток. З моменту написання попередньої розсилки пройшло два тижні і нам є про що розповісти.
Сьогодні ми:
- дізнаємося, як отримання поворотної фіндопомоги впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток;
- з’ясуємо, коли необхідно коригувати фінрезультат при наданні безоплатної путівки працівнику;
- зазначимо, чи сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів за період до переходу на загальну систему;
- нагадаємо, як включаються збитки минулих періодів до декларації з податку на прибуток;
- розповімо, як здійснення переоцінки об’єкта незавершеного будівництва впливає на податок на прибуток;
- проконсультуємо, яку саме проміжну фінзвітність слід подавати при поданні квартальної декларації з податку на прибуток;
- …і наостанок – розповімо, які операції та як самк будуть оподатковуватися податком на виведений капітал (у разі його введення).
Гарного вам читання!
***
Як отримання поворотної фіндопомоги впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток?
Запорізькі податківці у своєму роз’ясненні навели визначення поворотної фіндопомоги. Нею є сума коштів, що надійшла платникові податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.
За правилами бухобліку така отримана фіндопомога відображається у складі зобов’язань. Її суми не відображаються у складі доходів і витрат. Тому вони не впливають на фінансовий результат.
Якщо поворотна фінансова допомога буде прощена позичкодавцем, то ця сума буде включатися до доходів звітного періоду її отримувача і відповідно збільшуватиме його об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Працівнику надано безоплатну путівку: чи треба коригувати фінрезультат?
Податківці у підкатегорії 102.13 ресурсу «ЗІР» зазначили, що наразі фінансовий результат податкового періоду збільшується на суму повної або часткової компенсації вартості путівок працівникам (або його дітей до 18 років), якщо така компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного оподатковуваного доходу.
Тож коли надання путівки передбачено трудовим договором (або контрактом) і, відповідно, вартість такої путівки включається до фонду оплати праці (з оподаткування ПДФО, ЄСВ та військовим збором), то збільшувати фінансовий результат на суму наданої путівки не потрібно.
Якщо надання путівки не передбачено трудовим договором та вся вартість путівки або її частина не оподатковується ПДФО відповідно до пп. 165.1.35 ПКУ, то саме на неоподатковану для працівника (або його дітей) вартість роботодавцю треба буде збільшити свій фінансовий результат до оподаткування.
Чи сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів за період до переходу на загальну систему?
Податківці з «Офіційного віснику» вказали, що платник податку на прибуток у разі виплати дивідендів за період перебування на спрощеній системі оподаткування сплачує авансовий внесок з податку на прибуток. Він розраховується з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Далі такий платник має право зменшити податкове зобов’язання з податку на прибуток у декларації з податку на прибуток на суму сплаченого протягом 2018 року авансового внеску.
Звертаємо увагу: якщо сума авансового внеску перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних періодів до повного його погашення.
Повна стаття з «Віснику» – за посиланням.
Як включити збитки минулих періодів у декларацію з прибутку?
Пп. 140.4.2 ПКУ передбачено зменшення фінрезультату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних років. Для визначення такої різниці враховуються податкові збитки, що склалися станом на 1 січня звітного року, та відображені у рядку 04 декларації з податку на прибуток за попередній рік.
Окремо податківці прописали, що робити у разі невідображення різниці щодо збитків. У платника на її включення є 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації такої декларації. Виправити помилку можна шляхом подання уточнюючої декларації або шляхом проведення виправлення у поточній декларації.
Звертаємо увагу: штрафні санкції при виправленні такої помилки не застосовуються, оскільки така помилка не призвела до заниження податкового зобов’язання.
Про це все читайте тут.
Переоцінили об'єкт незавершеного будівництва: як це вплине на податок на прибуток
Положення п. 138.1, 138.2 ПКУ передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації виключно ОЗ та МНА.
Незавершені капітальні інвестиції (незавершене будівництво) не належать до основних засобів. Тому різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами у платника не виникають. При цьому нормами ПКУ не передбачено окремих податкових різниць за операціями з переоцінки (дооцінки, уцінки) незавершеного будівництва.
А у бухгалтерському обліку об’єкт незавершеного будівництва не підлягає амортизації. Саме тому переоцінка його вартості не впливатиме на об’єкт оподаткування податком на прибуток.
Про це читайте тут.
МНМА і податок на прибуток
З метою оподаткування малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до ОЗ. Тому у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до декларації зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації ОЗ або нематеріальних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.
Про це читайте у вже згаданій статті з «Віснику».
При поданні квартальної декларації з податку на прибуток слід подавати проміжну фінзвітність: Баланс та Звіт про фінрезультати
ДФС у Дніпропетровській області повідомила, що проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Тобто при поданні декларації з податку на прибуток за І квартал, півріччя, три квартали складається та додається саме проміжна фінансова звітність.
Відповідно до норм П(С)БО №1 така звітність складається з:
- Балансу;
- Звіту про фінансові результати;
- Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до фінансової звітності.
Проте вже після розяснення податківців Постановою КМУ №547 були внесені зміни до Порядку №419. Відповідно до них платники податку на прибуток подають проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Тож з 14 липня (дня набрання чинності Постанови №547) питання складу проміжної фінзвітності взагалі не виникатиме: всі підприємства протягом року разом з декларацією з прибутку мають подавати тільки Баланс та Звіт про фінрезультати.
Наостанок – аналітика від редакції (для передплатників)
З якого періоду розпочнеться оподаткування операцій податком на виведений капітал? Якою буде доля переплат з податку на прибуток за 2018 рік? Хто буде платниками податку на виведений капітал та які операції будуть об’єктом його оподаткування? Коли «єдинники» будуть платниками податку на виведений капітал?
Про це все читайте у нашій аналітиці.
***
Наразі це все.
Ще більше новин на тему податку на прибуток ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»