Це – вже чотирнадцятий (і п’ятий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні; тож нам є про що розповісти.
Цього разу ми:
- дізнаємось долю запроваждення податку на виведений капітал;
- з’ясуємо, в яких випадках ТТН підтверджує реальність господарської операції;
- визначимося, чи виникають наслідки в оподаткуванні податком на прибуток у разі проведення переоцінки незавершеного будівництва;
- нагадаємо, як оподатковувати операцію з виплати дивідендів засновнику-нерезиденту;
- зазначимо, як виправляти помилки за допомогою додатку ВП до поточної декларації з податку на прибуток;
- проконсультуємо, як заповнювати рядок 06 декларації з прибутку у разі від'ємного або нульового значення об'єкта;
- …а наостанок – розповімо, чи потрібно коригувати фінрезультат у разі дисконтування дебіторської заборгованості.
Гарного вам читання!
***
Податок на виведений капітал буде. Але не зараз
9 березня Президент пообіцяв, що найближчим часом внесе на розгляд Верховної Ради законопроект про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. А вже 12 березня Порошенко заявив, що не буде цього робити. Причина – «позиція міжнародних партнерів», зокрема МВФ, який «наполегливо рекомендував» не вносити законопроект.
Нашу новину про це читайте тут, коментар заступника голови Адміністрації президента Дмитра Шимківа – на його сторінці у Facebook, позицію Голови Комітету з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної – за цим посиланням, а текст проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» можна переглянути ось тут.
А про те, що таке взагалі ПНВК, як він працює у інших країнах та чому його слід запровадити і в Україні теж, читайте у тексті одного з авторів законопроекту Олександра Шемяткіна.
В яких випадках ТТН підтверджує реальність господарської операції, а в яких – ні?
Відсутність ТТН щодо транспортування продукції не може свідчити про безтоварність господарської операції з постачання товарів. Первинними документами, що підтверджують реальність операції з придбання/продажу товарів, є видаткова накладна або акт приймання-передачі.
А от при наданні постачальником чи перевізником послуг з вантажних перевезень ТТН є обов’язковим документом. Вона має знаходитись у водія під час здійснення перевезень. Без наявності ТТН перевізник фактично не має права здійснювати перевезення. Тому відсутність ТТН у такій ситуації може свідчити про нереальність господарської операції з надання послуг перевезення товарів.
Відповідно у разі відсутності ТТН визнавати витрати на послуги з перевезення немає можливості. На цьому ще наприкінці 2016 року наполягали у своєму роз’ясненні й податківці з Дніпропетровської області.
Звертаємо увагу: якщо доставка товару здійснюється самим покупцем (відбулося так зване «самовивезення» товару), то ТТН складати не обов’язково.
Про все це та про наслідки з ПДВ у разі втрати ТТН читайте у нашому коментарі (для передплатників).
Чи впливає переоцінка незавершеного будівництва на об'єкт оподаткування податком на прибуток?
Податківці в індивідуальній консультації від 22.02.2018 р. №718/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зауважили, що незавершені капітальні інвестиції не належать до основних засобів. А податкові різниці згідно ст. 138 ПКУ застосовуються тільки для основних засобів та нематеріальних активів. Тому результат переоцінки незавершеного будівництва не призводить до коригування фінрезультату на ці податкові різниці.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Звісно, як потрібно обліковувати переоцінку, податківці не вказали. Від себе додамо, що уцінка вартості об’єкта незавершеного будівництва, який раніше не уцінювався, має включатися до складу інших витрат (субрахунок 975), а сума його дооцінки буде відображатися на субрахунку 411.
Які податкові наслідки при перевищенні річного доходу 20 млн грн?
При отриманні річного обсягу доходу від всіх своїх видів діяльності у розмірі 20 млн грн та більше підприємство втрачає право не застосовувати податкові різниці вже при поданні декларації за такий звітний рік. Відповідно й у подальших роках об’єкт оподаткування визначатиметься за результатами коригування визначеного фінрезультату до оподаткування на усі податкові різниці. При цьому з наступного звітного року підприємство повинно буде звітувати з прибутку щоквартально.
Детальніше про це читайте у нашій консультації (для передплатників).
Особливості заповнення рядка 06 декларації з прибутку у разі від'ємного або нульового значення об'єкта
Податківці в індивідуальній консультації від 20.02.2018 р. №701/Д/99-99-15-02-01-14/ІПК нагадали, що у рядку 06 декларації з податку на прибуток відображається сума податку на прибуток за звітний період із позитивним значенням (додатна різниця між об’єктом оподаткування (рядок 04) і прибутком або збитком, отриманим від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (рядок 05 ПЗ)), помножена на діючу ставку податку на прибуток (18%).
Якщо значення (рядок 04 - рядок 05 ПЗ) буде від’ємним або дорівнюватиме нулю, то податок на прибуток не розраховується. У такому разі у рядку 06 ставиться прочерк.
Виправляємо помилки в декларації з прибутку через подання додатку ВП
По-перше, якщо виправлення помилок здійснюється через подання додатку ВП до поточної декларації, то в ньому слід відобразити правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками декларації, що уточнюються, визначити суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток.
По-друге, у складі звітної (звітної нової) декларації можуть бути уточнені показники за один звітний період та поданий один додаток ВП.
По-третє, додатки до рядків додатка ВП, на які є посилання в додатку ВП, не заповнюються та не подаються.
По-четверте, у заголовній частині додатка ВП зазначається звітний період, який уточнюється, та проставляється відмітка «Звітна» або «Звітна нова».
Про це все читайте тут (роз`яснення ДФСУ, яке було наведене у підкатегорії 102.23.02 ресурсу «ЗІР»).
Як оподатковувати виплату дивідендів засновнику-нерезиденту
Щодо виплати дивідендів засновнику-нерезиденту спеціальних податкових різниць ПКУ не встановлено. Але слід пам’ятати про два моменти:
- при виплаті дивідендів юрособам-нерезидентам авансовий внесок з податку на прибуток нараховується в загальновстановленому порядку;
- додатково резидент має утримати податок на доходи нерезидента при виплаті дивідендів згідно з правилами, встановленими п. 141.4 ПКУ.
Про це та про правила сплати авансового внеску з податку на прибуток та про особливості відображення в обліку виплати дивідендів читайте у нашій аналітиці (для передплатників).
Затверджено нові довідники податкових пільг. Вони діють з 1 січня 2018 року
В середині березня ДФС затвердила нові довідники податкових пільг: №86/1 та №86/2 (станом на 01.01.2018 р.). У них традиційно надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Наостанок – ще одна аналітика від редакції
Що таке фінансові активи? Яка дебіторська заборгованість підлягає дисконтуванню та за яких умов? І який вплив таке дисконтування має на визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток? Про усе це читайте тут.
***
Зверніть увагу!
11 квітня редакція проведе вебінар «Облік та оподаткування операцій з основними засобами». Лектор – Мар'яна Кавин; консультант з питань оподаткування, САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит.
Ми розповімо про відображення в обліку операцій із основними засобами: від їх придбання до ліквідації. Окремо зупинимося на відображенні основних засобів в додатках АМ та РІ Декларації з податку на прибуток.
Реєструйтесь для участі прямо зараз; а для наших передплатників (пакет «Профі») діє акційна ціна 0 грн.
***
Наразі це все.
Ще більше новин на тему податку на прибуток ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»