Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами
Оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медичного висновку (листка непрацездатності) тривалістю:
- до пологів — 70 календарних днів;
- після пологів — 56 календарних днів (70 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів) починаючи з дня пологів (ст. 179 КЗпП і ст. 17, 20 Закону про відпустки).
Тривалість відпустки обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів).
За час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам надається допомога по вагітності та пологах як за основним місцем роботи, так і на роботі за сумісництвом (ст. 30 Закону №1105). Згідно зі ст. 31 Закону №1105, підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи.
До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов'язаний за заявою працівниці приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році (ст. 20 Закону про відпустки). Крім того, пунктом 3 частини 12 ст. 10 Закону про відпустки визначено право жінок на використання щорічної відпустки безпосередньо перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї.
Роботодавець має право на період перебування працівниці у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами прийняти на її місце іншого працівника за строковим трудовим договором. Після закінчення цієї відпустки трудовий договір із працівником, прийнятим на місце працівниці, припиняється за закінченням строку (ч. 2 ст. 36 КЗпП), а в разі надання після відпустки по вагітності та пологах відпустки для догляду за дитиною того самого працівника можна прийняти за строковим трудовим договором уже на час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною.
Відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами не обов'язково оформляти наказом, оскільки вона надається на підставі листка непрацездатності.
Середній заробіток за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється за нормами Порядку №1266.
Сума допомоги застрахованій особі обчислюється шляхом множення суми середньоденної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті (п. 2 Порядку №1266). Уся відпустка по вагітності та пологах з першого дня оплачується за рахунок ФСС з ТВП.
Згідно з п. 25 Порядку №1266, розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Якщо жінка не встигла відпрацювати повний розрахунковий період в останнього роботодавця, для такого випадку у п. 26 Порядку №1266 передбачено визначення розрахункового періоду за фактично відпрацьовані повні календарні місяці (з першого до першого числа) — див. приклад 1.
Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку — див. приклад 2.
А також, згідно з п. 28 Порядку №1266, якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин, тоді середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.
Слід пам'ятати про обмеження заробітної плати залежно від страхового стажу. Пунктом 29 Порядку №1266 установлено: якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж менше ніж шість місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але з розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.
Якщо працівниця йде у відпустку по вагітності та пологах і на підприємстві вона відпрацювала менше ніж шість місяців до настання події, в такому разі для підтвердження страхового стажу слід зажадати довідку за формою №ОК-5 — див. приклад 3.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного та шестирічного віку
Як правило, після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 179 КЗпП і ст. 18 Закону про відпустки). Такий вид відпустки може надаватися й іншим членам сім'ї, які фактично доглядають за дитиною.
Якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Підприємства, установи, організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної для догляду за дитиною більшої тривалості (ст. 179 КЗпП).
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення шестирічного віку (без збереження заробітної плати) надається на підставі медичного висновку та заяви жінки чи осіб, які мають право на таку відпустку, у межах установленого періоду й оформлюється наказом роботодавця. Як правило, таку відпустку слід періодично продовжувати, адже лікарі не видають медичного висновку відразу на три роки наперед.
Останнім днем перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку є день виповнення трьох (шести) років. Жінка, яка повністю використала своє право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку, повинна вийти на роботу наступного дня після дня, в якому дитині виповнюється три роки (шість років).
Щодо цих видів відпусток бухгалтерам підприємства жодних розрахунків та обчислень робити не треба, бо ця відпустка не оплачується за рахунок підприємства. Головне — не забути відобразити відомості про таких працівниць у звіті з ЄСВ, у таблиці 5, дати початку та закінчення таких відпусток.
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей
Додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів надається щорічно таким категоріям осіб:
— жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років;
— жінці, яка має дитину-інваліда;
— жінці, яка усиновила дитину;
— матері інваліда з дитинства підгрупи А І групи;
— одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
— а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків.
Загальна тривалість такого виду відпусток може перевищувати 17 календарних днів за наявності декількох підстав для її надання (ст. 19 Закону про відпустки).
Часто на практиці виникають труднощі під час підрахунку кількості днів додаткової відпустки, які підприємство мусить компенсувати працівниці у разі її звільнення.
Враховуючи, що виникають запитання під час застосування ст. 19 Закону про відпустки, Мінсоцполітики регулярно видає листи. Так, у листі від 12.05.2015 р. №256/13/116-15 Мінсоцполітики наголосило на деяких нюансах додаткових відпусток працівникам, які мають дітей.
Таку відпустку віднесено Законом про відпустки не до щорічних, а до соціальних. До неї не застосовується правило частини першої ст. 12 Закону про відпустки і вона не підлягає поділу на частини. Але якщо працівниця користується правом на соціальну відпустку за двома підставами, в неї з'являється можливість використовувати її спочатку за однією підставою (10 календарних днів), а за деякий час — за другою підставою (сім календарних днів).
Разом з тим на соціальну відпустку працівникам, які мають дітей, поширюються умови ст. 11 Закону про відпустки щодо перенесення відпусток. Таким чином, у разі хвороби працівника частина відпустки, на яку припала тимчасова непрацездатність, має бути перенесена на інший період або надана відразу після зникнення підстави, тобто відпустка продовжується.
Така відпустка може надаватися в будь-який час, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини. Виходячи з практики та напрацьованого досвіду, автор вважає за потрібне зробити застереження: якщо працівницю прийнято на роботу в середині календарного року і до того вона вже працювала в цьому самому календарному році на іншому підприємстві, то не надається ні соціальна відпустка, ні компенсація за невикористані дні такої відпустки у разі звільнення, адже вона повинна була її отримати за попереднім місцем роботи. Для того щоб випадково не порушити права працівниці і для 100-відсоткової впевненості, що відпустку за попереднім місцем роботи працівниця не відгуляла і не отримала компенсації при звільненні за невикористані дні щорічної відпустки, треба зажадати у неї довідку в довільній формі з попереднього місця роботи.
Для обчислення середньої заробітної плати слід застосовувати Порядок №100. Розрахунковий період становить 12 календарних місяців із місяця, що передує місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (п. 2 Порядку №100).
Працівниці, яка пропрацювала на підприємстві менше року, середня заробітна плата для оплати відпустки або компенсації за невикористану відпустку обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку (абзац другий п. 2 Порядку №100) — див. приклад 4.
Якщо працівник не відпрацював календарний місяць з 1-го до 1-го числа, то відпустка або компенсація за невикористану відпустку обчислюється з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового окладу відповідно до п. 4 Порядку №100. У такому разі середньоденна заробітна плата розраховується як результат множення суми окладу на 12 (місяців) і ділення отриманого окладу на 355 (356) календарних днів.
Такий вид відпусток оплачується за рахунок роботодавця.
Приклад 1. Визначення розміру допомоги по вагітності та пологах, якщо відпрацьовано менше ніж 12 місяців.
Працівницю прийнято на роботу 10.01.2016 р. Листок непрацездатності на 126 календарних днів надала 28.04.2016. р. Оклад працівниці становить 4000,00 грн. Надано довідку №ОК-5, в якій є підтвердження стажу роботи 6 місяців до настання страхового випадку протягом 12 місяців. Треба визначити суму допомоги з тимчасової непрацездатності.
1. Визначаємо розрахунковий період:
розрахунковим періодом є лютий — березень 2016 р.
2. Сумарний заробіток за два місяці становить 8000,00 (4000,00 грн х 2 міс.).
3. Середньоденний заробіток працівниці становить: 133,33 грн (8000,00 грн : 60 к. д.).
4. Сума допомоги по вагітності та пологах становить 16799,58 грн (133,33 грн х 126 к. д.).
Приклад 2. Визначення розміру допомоги по вагітності та пологах, якщо відпрацьовано менше календарного місяця.
Працівницю прийнято на роботу 01.04.2016 р. Листок з тимчасової втрати працездатності вона надала 28.04.2016 р. на 126 календарних днів. Заробіток працівниці за період її роботи становить 5000,00 грн. Надано довідку №ОК-5, в якій є підтвердження стажу роботи 6 місяців до настання страхового випадку протягом 12 місяців. Треба визначити суму допомоги з тимчасової непрацездатності.
1. Визначаємо розрахунковий період:
розрахунковим періодом є 01.04.2016 р. — 27.04.2016 р. включно (27 к. д.).
2. Середньоденний заробіток працівниці становить 185,19 грн (5000,00 грн : 27 к. д.).
3. Сума допомоги по вагітності та пологах становить 23333,94 грн (185,19 грн х 126 к. д.).
Приклад 3. Визначення розміру допомоги по вагітності та пологах, якщо не відпрацьовано жодного календарного дня в розрахунковому періоді.
Жінка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і надала листок тимчасової непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами на 126 календарних дні. Оклад за штатним розписом становить 2000,00 грн. Треба визначити суму допомоги з тимчасової непрацездатності.
У цьому разі розрахунок слід провадити, як визначено у п. 5 Порядку №1266, зі встановленого посадового окладу шляхом ділення на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44.
1. Середньоденний заробіток становить 65,70 грн (2000,00 грн : 30,44).
2. Сума допомоги по вагітності та пологах становить 8278,20 грн (65,70 грн х 126 к. д.).
Приклад 4. Розрахунок відпусткових, якщо працівниця на підприємстві пропрацювала менше року і це є перше місце роботи в поточному календарному році.
Працівницю прийнято на роботу 01.02.2016 р. Надала заяву на соціальну відпустку з 18.04.2016 р. до 27.04.2014 р., бо має двох дітей віком до 15 років. Оклад працівниці становить 3500,00 грн. Треба визначити суму відпусткових.
1. Визначаємо розрахунковий період:
розрахунковим періодом є березень 2016 р.
2. Заробіток за два місяці становить 3500,00 грн.
3. Кількість календарних днів, які враховуються в розрахунковому періоді: 30 к. д. (святковий день 08.03 виключається з розрахункового періоду).
4. Середньоденна зарплата становить 116,67 грн (3500,00 грн : 30 к. д.).
5. Сума відпусткових становить 1166,70 грн (116,67 х 10 к. д.).
Більше про додаткові відпустки для працівників з дітьми читайте в аналітичній статті від редакції ДК тут (для передплатників).
