Державна казначейська служба роз’яснила відображення в бухобліку операцій фінлізингу.
Згідно зі ст. 1 Закону №723/97-ВР «Про фінансовий лізинг» за договором фінлізингу лізингодавець має набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п. 8.1 Примірного договору фінансового лізингу (наказ Міністерства у справах науки і технологій від 03.03.98 р. №59), протягом усього строку дії цього договору обладнання є власністю лізингодавця.
Отже, переданий у фінлізинг об’єкт не може розглядатися як проданий, оскільки право власності на нього залишається у лізингодавця. Тому лізингові платежі необхідно здійснювати за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».
Для відображення у бухобліку лізингоодержувача такого обладнання у Плані рахунків бухобліку бюджетних установ (наказ Головного управління Держказначейства від 10.12.99 р. №114) передбачено позабалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи».
Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу об’єкта лізингу, то відповідно до ст. 8 Закону про фінлізинг право власності на нього переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни. Проведення такої операції класифікується як придбання матеріальних активів, і видатки здійснюються за КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування».
Таке обладнання в бухобліку лізингоодержувач відображає на відповідних субрахунках рахунка 10 «Основні засоби» Плану рахунків.