Декларація з податку на прибуток за І квартал 2026 року: інструкція із заповнення та подання (частина 1)

1. Хто подає декларацію з податку на прибуток у 2026 році щокварталу?
2. В які строки подається декларація з податку на прибуток за І квартал 2026 року?
3. Куди подавати декларацію з податку на прибуток?
4. Чи треба подавати декларацію, якщо підприємство простоювало?
5. Які штрафи за неподання декларації з податку на прибуток у 2026 році?
6. Чи є пільги з подання декларації з податку на прибуток під час воєнного стану?
7. За якими правилами складати декларацію з податку на прибуток?

• Бланк Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, терміни його подання, а також іншу корисну інформацію дивіться на нашому сайті за посиланням.

• Форму декларації з податку на прибуток затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" (із змінами і доповненнями).

• Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.

• Всі новини від редакції "Дебет-Кредит" про податок на прибуток дивіться за посиланням.

Хто подає декларацію з податку на прибуток у 2026 році щокварталу?

Декларацію з податку на прибуток подають платники, зазначені у п. 133.1 – 133.2 ПКУ, які одночасно з цим зобов'язані подавати квартальну декларацію. Це:

• резиденти України – суб'єкти господарювання, юрособи, які перебувають на загальній системі оподаткування і відповідно є платниками податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період перевищує 40 млн грн;
• юрособи, які утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн;
• нерезиденти-юрособи, які утворені у будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн;
• нерезиденти, які провадять господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи з джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ, за умови що їхній річний дохід перевищує 40 млн грн.

Увага!

Всі перелічені суб'єкти, якщо вони утворені у 2026 році, мають перший звітний період рік. І тому квартальні декларації з податку на прибуток не подають (п. 137.5 ПКУ).

Може бути така ситуація: у 2025 р. дохід платника був менший ніж 40 млн грн, а за підсумками І кварталу 2026 року він уже досяг такого обсягу. Але подавати декларацію за І квартал 2026 року не потрібно, адже дохідний критерій для встановлення періодичності звітування застосовується за даними попереднього календарного року. До того ж може статися, що до кінця 2026 року річний дохід зменшиться (внаслідок збитків, знижок або повернень товару покупцям тощо) і буде меншим за 40 млн грн. Тож дивимося тільки на річний обсяг доходу за минулий рік!

Неприбуткові організації, які порушили умови пп. 133.4.1 і 133.4.2 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулося пізніше) до останнього дня місяця, в якому вчинено таке порушення. Звіт подають у строк для місячного звітного періоду – до 20 числа місяця, наступного за тим місяцем, в якому сталося порушення. Така неприбуткова організація вилучається з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для потреб оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, і до кінця цього року подає квартальну декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність. Це передбачено пп. 133.4.3 ПКУ.

За якою формою звітуємо за І квартал 2026 рік?

У 2026 році змін до форми декларації з податку на прибуток ще не вносили. Тож за І квартал 2026 року звітуємо за тією ж формою, за якою ми звітували за 2025 рік. А саме за декларацію в редакції Наказу №371.

Тобто усі зміни, які набрали чинності протягом 2025 року, мають бути враховані при складанні декларації за І квартал 2026 року.

Зверніть увагу!

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації з додатками за ідентифікаторами форм:

• J0100129 – для юридичних осіб;
• F0100729 – для фізичних осіб;
• J0100929 – для інститутів спільного інвестування;
• J0100529 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).

Однак оскільки ми зараз говоримо про квартальну форму декларації, то останню річну форму декларації поки що не подаємо. Її ми розглянемо пізніше, ближче до граничного строку подання.

В які строки подається декларація з податку на прибуток за І квартал 2026 року?

Щоквартальна декларація подається у квартальні ж і строки: 40 календарних днів після закінчення календарного кварталу. Якщо останній день припадає на вихідний (святковий або неробочий) день, то граничний строк подання переноситься на наступний робочий день.

Важливо!

Декларація за І квартал 2026 року подається до 11 травня 2026 року (включно). Перенесення строків на 11 травня (понеділок) відбулося, тому що 10 травня (40-й день) припадає на неділю (вихідний).

Куди подавати декларацію з податку на прибуток?

Базовий варіант – це орган ДПС за вашим місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку. Проте якщо протягом І кварталу 2026 року у вас була зміна місцезнаходження, то слід врахувати таке.

Порядок зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588).

Відповідно до п. 10.13 розд. Х Порядку №1588 платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку №1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Пунктом 10.2 розд. Х Порядку №1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Простіше кажучи, якщо ви переїхали у 2026 році, то до 31.12.2026 ви звітуєте і сплачуєте податок на прибуток за старою адресою. Але за увесь 2026 рік ви подаєте річну декларацію і сплачуєте податок вже у 2027 році. Оскільки бюджетний період після зміни основного місця обліку вже закінчиться, – доведеться звітувати і платити податок за новою адресою.

Чи треба подавати декларацію, якщо підприємство простоювало?

Зазвичай платники податків користуються правом не подавати податкову звітність, якщо немає показників, які потребують декларування.

Увага!

П. 49.2 ПКУ вимагає подавати звіти лише в разі, якщо у звітному періоді виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню. І податківці не заперечують, що це правило можна застосовувати у зворотному випадку: якщо таких об'єктів чи показників немає, податкову декларацію можна і не подавати.

Проте це правило не працює щодо декларації з податку на прибуток. Адже одним з її додатків, який є невід'ємною частиною декларації, є фінансова звітність юрособи. А фінзвітність складають усі, адже збитковість або нульовий фінансовий результат не звільняє від обов'язку вести бухоблік та складати фінзвітність.

Отже, незалежно від того, працювали ви у І кварталі 2026 року чи простоювали, був у вас прибуток чи ні, якщо у вас квартальний звітний період – декларацію треба подавати обов'язково!

Які штрафи за неподання декларації з податку на прибуток у 2026 році?

Скажімо, ви, всупереч зазначеному вище все ж таки не подали декларацію з податку на прибуток. Адже податку до сплати не було. Чи штрафуватимуть вас за це?

Так! Адже мораторій на застосування штрафів вже закінчився (ще з 01.08.2023). А за неподання податкової декларації або за порушення встановлених строків її подання п. 120.1 ПКУ передбачає два розміри штрафів:

• 340 грн – за перше таке порушення;
• 1020 грн – за кожне наступне таке порушення в разі, якщо до вас протягом року було застосовано штраф за таке порушення.

Зверніть також увагу, що у податківців залишається право не прийняти податкову декларацію у разі, якщо порушено вимоги ст. 48 або 49 ПКУ. Наприклад, якщо в декларації відсутні її обов'язкові реквізити. Або якщо якийсь із заповнених рядків декларації вимагав подання додатка, а він не був поданий. Це стосується, звісно, і неподання фінзвітності, адже вона, як вже було сказано, теж є додатком до декларації і її невід'ємною частиною. А відсутність прийнятої податківцями декларації дорівнюється до її неподання!

Саме тому ми завжди рекомендуємо не відкладати подання декларацій на останній момент, – адже якщо декларацію не приймуть, є можливість дізнатися про порушення (що саме не сподобалося податківцям) і вчасно їх виправити.

Чи є пільги з подання декларації з податку на прибуток під час воєнного стану?

Зверніть увагу!

Станом на 01 травня 2026 року воєнний стан вже продовжено до 2 серпня 2026 року Законом від 28 квітня 2026 р. №4857-IX. Про це читайте тут.

Оскільки воєнний стан все ще не скасовано і не припинено, залишається загальна "воєнна" пільга. Її передбачено пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень) платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Але щоб скористатися такою пільгою, ви маєте документально довести, що можливості подавати звітність та платити податки у вас справді не було!

Тобто в такому випадку треба подати заяву і підтвердні документи про неможливість виконання податкових обов'язків відповідно до Наказу Мінфіну від 29.07.2022 №225 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ".

Нині таку заяву і документи вимагається подати не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (п. 4 розділу ІІ Порядку).

Для деяких платників податку на прибуток пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає і ще одну "воєнну" пільгу.

Платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

За якими правилами складати декларацію з податку на прибуток?

На жаль, порядку складання цього звіту Мінфін і досі не затвердив. Тож при складанні цієї декларації бухгалтеру доводиться спиратися на власний досвід, назви рядків та додатків і на численні роз'яснення від ДПС та консультантів.

Зараз ми наведемо кілька найбільш загальних правил із них, про які має знати кожен бухгалтер:

1. Декларація з податку на прибуток підприємств заповнюється на підставі первинних документів

Вони мають бути складені відповідно до бухгалтерського обліку, у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

З одного боку, це очевидно – адже гривня як одиниця виміру наведена в самій декларації (зверху її табличної частини). З іншого боку – об'єктом оподаткування податком на прибуток є фінрезультат до оподаткування. Він зазначається у фінзвітності, що є додатком до декларації. Але у фінзвітності цей показник наводиться в тисячах гривень. І як бути в такій ситуації?

Як "разокруглити" тисячі гривень до гривень правильно?

Податківці у "ЗІР" рекомендують орієнтуватися не стільки на показники фінзвітності, скільки на самі первинні документи, на підставі яких було пораховано той фінрезультат та інші показники, які використовуються в декларації.

Тобто бухоблік (який ви ведете на підставі первинних документів) ви ведете у гривнях з копійками. І коли складали фінзвітність, ви зробили округлення до тисяч гривень. Тепер, для складання декларації з податку на прибуток, ви повертаєтесь назад і зазначаєте ці показники такими, які вони є в бухобліку. Тільки знову округлюєте їх, але вже до гривень без копійок.

2. Декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком

У річній декларації треба зазначити усі показники, які передбачає її форма, у значенні, яке дорівнює річному підсумку.

Наприклад, якщо в певних кварталах ви мали збитки, а в інших – прибутки, це не показується окремо. У декларації за рік відображається загальний річний фінрезультат. Таким чином, збитки одного періоду зменшуються за рахунок прибутків інших, і навпаки.

Для складання декларації за І квартал цей принцип ви ще не застосовуєте, але при звітуванні за наступні квартали – обов'язково.

3. Декларацію з податку на прибуток можна подати трьома способами, передбаченими п. 49.3 ПКУ

Тобто особисто, поштою або електронним способом. Але платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу тільки в електронній формі (про що говорить п. 49.4 ПКУ).

Спосіб подання декларації впливає і на її заповнення. Наприклад, в паперовій формі будуть "живі" підписи осіб, які її склали, а електронну форму слід підписати електронними підписами.

Якщо якийсь з рядків декларації не має показників для заповнення, то в паперовій формі робимо прочерки, а в електронній формі – просто залишаємо ці рядки не заповненими.

***

Далі ми розглянемо складання декларації вже рядок за рядком та додаток за додатком. Але зробимо це у другій частині статті.