Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Виконавча дирекція Фонду з ТВП у листі від 20.08.2015 р. №5.2-32-1359 зазначила, що згідно з Порядком №1266 середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати, на яку нарахований ЄСВ та/або страхові внески, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування не відпрацьованих з поважних причин днів:
- тимчасова непрацездатність,
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами,
- відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком,
- відпустка без збереження заробітної плати.
Законом про відпустки передбачено надання двох видів відпусток без збереження зарплати:
- що надаються через суб’єктивне право, яке належить їм за законом, тобто в обов’язковому порядку,
- які надаються за погодженням сторін (роботодавця і працівника).
Окрім того, Законом про Держбюджет-2014 передбачено право керівників центральних органів виконавчої влади у межах бюджетних призначень без згоди працівників надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін. Така норма передбачена і на 2015. При цьому, положення статті 26 Закону про відпустки у частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати не застосовуються.
З огляду на це, Фонд соцстраху вважає, що з розрахункового періоду в разі обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності слід виключати лише відпустки без збереження заробітної плати, надані згідно з:
