Заступник директора департаменту з питань праці Держпраці Олена Коновалова зазначила, що правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення затверджені постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078. Відповідно у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто він є базовим для обчислення індексу споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. У разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Тобто формально порушення законодавства у такому випадку не виникає. Водночас такий механізм підвищення доходів працівників може свідчити про відсутність соціальної відповідальності роботодавця та його спроби зменшити витрати на оплату праці незважаючи на наявність інфляції.
Від редакції
Наведене вище – позиція фахівця Держпраці, озвучена під час онлайн-консультації. І хоча підвищення окладів на кілька гривень щомісяця або навіть щокварталу і не заборонено законом, ставлення до нього у контролерів, як бачимо, негативне.
А чого ж ви хотіли, роботодавці? Нічого не порушуєте і на витратах з оплати праці економите? А ще й ПДФО, ВЗ та ЄСВ до бюджету менше сплачуєте? Відсутня у вас соціальна відповідальність, вважає Держпраці.
Але що таке «соціальна відповідальність» і звідки вона взялася в цьому діалозі між бізнесом та владою? Ось тут про неї згадує Державна регуляторна служба, але посилання на жоден нормативний документ не дає. І не випадково. Адже в законодавчому полі України визначення цьому терміну немає.
Тож, подобається Держпраці це чи ні, відповідальність на сьогодні існує одна – за порушення чинного законодавства. І якщо закон не порушено, то притягнути роботодавця до відповідальності не вдасться.
У згаданій консультації є і попередження: «Оскільки індексація передбачена статтею 95 КЗпП, то її ненарахування є порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці і тягне за собою фінансову відповідальність у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, стосовно якого вчинено порушення. Наразі, розмір штрафу за ненарахування індексації (за наявності підстав для її нарахування) становить 37 230 гривень за кожного працівника».
Але, на нашу думку, не слід боятися застосування цього штрафу в разі непроведення індексації через періодичне зростання окладів. Адже, повторимося, застосувати штраф можна лише у випадку порушення норм закону, чого в цьому випадку, як визнають самі фахівці Держпраці, немає. А отже, не буде і штрафу (або його можна оскаржити).
Головне робити таке підвищення окладів правильно, тобто, враховуючи існуюче законодавство щодо індексації зарплати працівників. І все буде добре.
Власні поради щодо такого підвищення окладів ми наводили, наприклад, тут (дивіться розділ «Що робити, щоб не нараховувати індексацію?»). Ці поради є актуальними і зараз, адже норми закону, на яких вони ґрунтуються, з того часу не змінилися.
***
Читайте також:
Індексація зарплати у лютому та березні 2018 року.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення зазнав змін.