Яка мінімальна зарплата передбачена на 2021 рік?
Розмір мінімальної зарплати у 2021 році становитиме:
- у місячному розмірі: з 1 січня – 6000 гривень, з 1 грудня – 6500 гривень;
- у погодинному розмірі: з 1 січня – 36,11 гривні, з 1 грудня – 39,12 гривні.
Також у 2021 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становитиме: з 1 січня – 2270 гривень, з 1 липня – 2379 гривень, з 1 грудня – 2481 гривня.
Проаналізуємо, як вплине зростання мінімальної зарплати на розмір оплати праці, лікарняних та декретних, а також на сплату податків за них.
Оплата праці
Правила застосування такого показника, як мінімальна зарплата, як в місячному, так і в погодинному розмірі, ми докладно розглядали тут. Отже, з 1 січня 2021 р.:
- Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну норму праці не може бути нижчим за 6000 грн. При цьому місячний оклад може бути меншим (але не менш за 2270 грн!), та в такому випадку працівнику доведеться доплачувати різницю. У результаті нараховано йому може бути не менше, ніж 6000 грн за повністю відпрацьований місяць.
- За годину тарифна ставка не може бути меншою за 36,11 грн. Отже, якщо в штатному розкладі, трудовому договорі, положенні про оплату праці тощо, передбачено меншу ставку – в ці документи треба буде вносити зміни.
- Понад мінімальний розмір оплати праці працівнику можуть нараховуватися лише доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
- Якщо працівник не виконав місячну норму праці, то така гарантія, як мінімальна заробітна плата, надається йому пропорційно фактично відпрацьованому часу.
- Будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
Лікарняні і декретні
Про правила оплати листків непрацездатності у 2020 році ми писали тут.
Тоді ж ми нагадували про прив’язку суми лікарняних та декретних виплат до мінімальної зарплати.
І тут треба розрізняти два нюанси:
1. Коли ми рахуємо лікарняні або декретні, то місячна сума доходу, яку можна взяти до розрахунку, має верхню межу – 15 мінімальних зарплат. За січень-серпень 2020 року вона, звісно, не зміниться і становитиме 70845 грн, а починаючи з вересня становитиме 75000 грн. У січні – листопаді 2021 року вона становитиме 90000 грн.
Не забувайте й про те, що працівники мають право на отримання лікарняних та декретних за всіма місцями роботи. Але максимальний розмір доходу, який береться до розрахунку таких виплат, застосовується сумарно за всіма такими місцями роботи. Тобто, наприклад, якщо у січні 2021 р. працівник на основному місці роботи заробляє 60 000 грн, а за сумісництвом – 45 тис. грн, то за основним місцем роботи за такий місяць до розрахунку лікарняних або декретних потраплять усі 60 тис. грн, а за сумісництвом – лише 30 тис. грн (різниця між 90 тис. грн та 60 тис. грн).
2. Мають лікарняні та декретні й мінімальний розмір, і він теж прив’язаний до мінімальної зарплати. Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону №1105 сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. З лікарняними ситуація дещо інша: мінімальна зарплата як гарантія застосовується, якщо працівник захворів в перший робочий день і розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати. Про цю норму Порядку №100 ми писали тут. Проте на практиці така ситуація трапляється нечасто, а ось виплата декретних – так.
Слід зазначити, що декретні ми рахуємо наперед. Але оскільки сума декретних за місяць порівнюється із мінімальною зарплатою у місяці, коли розпочався період вагітності та пологів, зазначений у листку непрацездатності, то незважаючи на те, що сам такий період може тривати у 2020-2021 рр. і з січня мінімальна зарплата зросте до 6000 грн, донараховувати декретні до цього розміру не потрібно. Якщо цей період розпочався у вересні-грудні 2020 року – мінімальний розмір декретних в розрахунку на місяць становитиме 5000 грн.
Якщо у працівника немає 6 місяців страхового стажу за 12 місяців, які передують страховому випадку, тоді пам’ятайте:
- лікарняні обчислюються, виходячи з нарахованої працівнику зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку,
- допомога по вагітності та пологах (декретні) обчислюється, виходячи з нарахованої працівниці зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місць не вище від двократного розміру мінімальної зарплати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку. І звісно ж, сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Увага! Хоча в цьому випадку розмір лікарняних і декретних прив’язаний до мінімальної зарплати, такі виплати (навіть, якщо вони є «перехідними», тобто страховий випадок триває до вересня і після) перераховувати у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати з 1 січня не потрібно.
Оподаткування зарплати, лікарняних і декретних
Військовий збір
Почнімо з цього платежу – адже у ньому не відбудеться жодних змін. Усі виплати, нараховані (виплачені) працівникам з утриманням із них ПДФО, оподатковуються і військовим збором за ставкою 1,5%. Без змін залишаються і строки сплати військового збору.
ПДФО
Основні моменти, які повинен знати кожен податковий агент: ставки ПДФО, порядок визначення бази оподаткування (навіть «натуральний» коефіцієнт), строки сплати ПДФО до бюджету залишилися незмінними. Що ж зміниться?
Податкова соцпільга у 2021 році
Згідно з пп. 169.1.1 ПКУ, податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Отже, у 2021 році її базовий розмір (100%) становитиме: 2270 грн х 50% = 1135 грн.
Відповідно до абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певний поріг – суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Отже, у 2021 році цей поріг становитиме: 2270 грн х 1,4 = 3180 грн.
При цьому деякі категорії працівників, як і раніше, матимуть право на застосування ПСП у підвищеному розмірі. Докладніше про все це – у таблиці.
Розмір ПСП і граничний розмір доходу для її застосування у 2021 році
| Податкова соціальна пільга з ПДФО (ПСП з ПДФО) | |||
| Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (ст. 169 ПКУ) | Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП*) | Сума ПСП з ПДФО, грн | Граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги, грн** |
| Для будь-якого платника податку (пп. 169.1.1 ПКУ) | 100% | 1135 | 3180 |
| Для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, – з розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ) | 100% | 1135 х кількість дітей | одному з батьків 3180 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ): а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; б) утримує дитину-інваліда – з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років |
150% | 1702,50 х кількість дітей | 3180 х кількість дітей |
| Для платника податку, який (пп. «в» – «е» пп. 169.1.3 ПКУ): в) є особою, віднесеною законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; ґ) є інвалідом I або II групи, у т.ч. з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ; д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; е) є учасником бойових дій на території інших країн у період після ДСВ, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ |
150% | 1702,50 | 3180 |
| Для платника податку, який є (пп. «а» – «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ): а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»; б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом I і II груп, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року |
200% | 2270 | 3180 |
Як бачимо, цифри змінилися. Але порядок надання податкової соціальної пільги залишився без змін.
Розгляньмо на прикладах, як надаватиметься ПСП у 2021 році.
Приклад 1. ПСП не застосовується. Працівникові нараховано мінімальну зарплату за місяць у розмірі 6000 грн. Яку суму заробітної плати отримає працівник на руки у січні 2021 р.?
Розмір військового збору: 6000,00 х 1,5% = 90,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: Оскільки зарплата працівника перевищує 3180,00 грн, він не має права на отримання ПСП.
Тож розмір ПДФО: 6000,00 х 18% = 1080,00 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 6000,00 – 90,00 – 1080,00 = 4830,00 грн.
Приклад 2. Працівник має право на застосування ПСП (100%). Працівник працює неповний робочий день. Нарахована зарплата за січень 2021 року становить 2000,00 грн. Яку суму коштів отримає працівник до виплати?
Розмір військового збору: 2000,00 х 1,5% = 30,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: Оскільки зарплата працівника не перевищує 3180,00 грн, він має право на отримання ПСП у розмірі 1135,00 грн.
ПДФО: (2000,00 – 1135,00) х 18% = 155,70 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 2000,00 – 30,00 – 155,70 = 1814,30 грн.
Для застосування ПСП працівникові необхідно подати роботодавцю заяву про застосування пільги (п. 4 Порядку №1227). Якщо така заява була подана раніше, подавати її наново у січні 2021 року не потрібно.
Приклад 3. Застосування ПСП на дітей. У матері трьох дітей віком до 18 років сума нарахованої заробітної плати становить 8000,00 грн. Працівниця надала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ з відповідними документами згідно з Порядком №1227.
Працівниця має право на застосування ПСП підвищеного розміру, позаяк її дохід – 8000,00 грн, що менше ніж 9540,00 грн (3180,00 грн х 3). Батько дітей таким підвищеним розміром порогу застосування ПСП не користується.
Розмір військового збору: 8000,00 х 1,5% = 120,00 грн.
Визначаємо розмір ПДФО: Позаяк працівниця утримує трьох неповнолітніх дітей, вона має право на отримання ПСП у розмірі 3405,00 грн (по 1135,00 грн на кожну дитину).
ПДФО: (8000,00 – 3405,00) х 18% = 827,10 грн.
Розраховуємо суму до виплати: 8000,00 – 120,00 – 827,10 = 7052,90 грн.
Розмір доходів, які не оподатковуються
ПКУ встановлює низку видів доходів, які звільнені від оподаткування ПДФО, але у межах певного розміру (суми).
Подарунки фізособам
Як оподатковуються у 2020 р. новорічні подарунки дітям працівників читайте тут. А ось щодо подарунків – 2021 слід пам’ятати таке:
Відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, негрошові подарунки в 20201 році не оподатковуються, якщо їх вартість з розрахунку на місяць становить не більш ніж 1500 грн (25% від 6000 грн).
Якщо вартість подарунків більша, то слід буде оподатковувати тільки суму перевищення.
При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (у 2020 і у 2021 роках – 1,21951) за правилами оподаткування додаткового блага відповідно до п. 164.5 ПКУ.
З метою утримання військового збору такої бази визначати не потрібно. Військовий збір буде утримуватися з оподаткованої ПДФО частини вартості подарунка без застосування натурального коефіцієнта.
Вартість навчання
Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізичної особи не включаються до оподатковуваного доходу останньої за таких умов:
- суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
- розмір неоподатковуваної суми, сплаченої за навчання, становить трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року, за кожний місяць навчання.
Отже, у 2021 році отримати оплату за навчання від іншої особи можна буде без сплати ПДФО та ВЗ на суму 18000,00 грн за місяць.
Сума, що перевищує зазначену, підлягатиме оподаткуванню. I позаяк ідеться про негрошовий дохід – із застосуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ (у 2021році цей коефіцієнт, як і раніше, становитиме 1,21951).
Благодійна допомога
Про правила надання фізособам неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги в 2020 році ми писали тут.
У 2021 році ці правила не зміняться, а отже, наші поради залишатимуться актуальними.
Але сам розмір нецільової благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у 2021 році становитиме вже 3180,00 грн (у 2020 році він є меншим і становить 2940 грн).
Добові під час відрядження
Зростання мінімальної зарплати з 1 січня 2020 року призведе до збільшення суми неоподатковуваних добових по Україні. Але для відряджень за кордон така сума залишається незмінною (див. табл. 2).
Таблиця 2
Неоподатковуваний розмір добових витрат у 2021 році
| Країна відрядження | Неоподатковуваний розмір добових витрат з розрахунку на кожен день відрядження у 2021 році |
| Україна | Не більше 600,00 грн* |
| Закордон | Не більше 80 евро** |
| * Не більше 0,1 МЗП на 1 січня 2021 року. ** За кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку за кожен такий день. |
|
А що з ЄСВ?
Розмір мінімального страхового внеску у 2021 році розраховується як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ у розмірі 22% й становитиме:
у січні-листопаді 1320,00 грн (6000,00 грн * 22%)
у грудні 1430,00 грн (6500,00 грн * 22%).
Згідно зі ст. 8 Закону про ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ найманих працівників менша за розмір встановленої мінімальної заробітної плати за звітний період, то роботодавець зобов'язаний донарахувати ЄСВ до мінімального страхового внеску.
Однак з цього правила є виключення. Про те, коли слід донараховувати ЄСВ і коли цього робити не треба, можна подивитись тут.
Зміниться у 2021 році й розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ., оскільки він становить 15 мінімальних зарплат:
у січні-листопаді 90000 грн (6000,00 грн * 15)
у грудні 97500 грн (6500,00 грн * 15).
А тепер на прикладах розглянемо, як це працюватиме.
Приклад 4. Оклад менший за мінімальну зарплату – що з ЄСВ?
Працівнику за основним місцем роботи встановлено оклад 3000,00 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен.
Якщо він відпрацював повний місяць і виконав норму робочого часу, роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2021 р. у розмірі мінімальної зарплати 6000,00 грн. Таким чином, фонд оплати праці такого працівника складатиметься з зарплати за відпрацьований час згідно з окладом 3000 грн і доплати до розміру мінімальної зарплати 3000,00 грн.
Така нарахована зарплата 6000,00 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. Таким чином, завдяки доплаті роботодавець сплачує ЄСВ у мінімальному розмірі – 1320 грн. Але робиться така доплата до окладу не для того, щоб сплатити ЄСВ у мінімальному розмірі, а щоб виконати мінімальні гарантії в оплаті праці працівника.
А якби працівник норму робочого часу не виконав, наприклад, через неповний робочий день (0,5 ставки)? Оскільки працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, то роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2021 р. у розмірі половини мінімальної заробітної плати: 6000,00 х 0,5 = 3000,00 грн. А ось ЄСВ довелося б сплатити за такого працівника у розмірі мінімального страхового внеску 1320,00 грн. Оскільки це основне місце роботи і цього вимагає ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.
Приклад 5. Якщо працівник – зовнішній сумісник
Працівнику за сумісництвом встановлено оклад 3000,00 грн і жодних інших виплат він отримувати не повинен. Вважатимемо, що працівник виконав лише половину норми робочого часу. Як буде нарахована його зарплата та яку суму ЄСВ на неї слід нарахувати?
Оскільки оклад працівника менший за мінімальну зарплату, він також матиме право на доплату, але пропорційно відпрацьованого робочого часу. Працівник відпрацював лише половину норми робочого часу, тож роботодавець повинен нарахувати йому зарплату за січень 2021 р. у розмірі половини мінімальної заробітної плати: 6000,00 х 0,5 = 3000,00 грн.
Така нарахована зарплата 3000,00 грн (а не оклад працівника) буде базою для нарахування ЄСВ. При цьому вимога ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ не застосовується – роботодавець сплачує ЄСВ у розмірі, визначеному з фактично нарахованої зарплати: 3000,00 х 22% = 660,00 грн.
Приклад 6. Якщо працівник – внутрішній сумісник
Візьмемо умови прикладу 5, але працівник буде внутрішнім сумісником. Тобто на цьому ж підприємстві він ще має основну посаду і роботу, за якою йому було нараховано 5000 грн зарплати, а за сумісництво – 2361,50 грн. Яку суму ЄСВ на такі зарплати слід нарахувати?
Щодо нарахування ЄСВ на зарплату (та решту доходів) внутрішніх сумісників ситуація склалася цікава.
Справа в тому, що ПФУ наполягав, що ЄСВ треба нараховувати окремо за кожною із посад такого працівника (і навіть у таблиці 6 Звіту з ЄСВ зарплату відображати окремо).
А ДПС наполягає, що зарплату за такими посадами слід сумувати (і у таблиці 6 відображати одним рядком). Ми про це писали тут.
Якщо йти за цими роз’ясненнями податківців, то сума ЄСВ становитиме: (5000 + 2361,50) х 22% = 1619,53 грн. І навіть, якщо б за основною посадою працівник не виконав би норму робочого часу і отримав зарплату нижчу за мінімальну, то донараховувати ЄСВ за нього довелося б лише в тому випадку, якщо сумарний дохід (зарплата за обома місцями роботи) був би нижчим за мінімальну місячну зарплату.
Але подекуди податківці змінюють свою позицію, про що зазначено тут. Тож, обережні роботодавці можуть отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію і діяти за нею.