Нові розміри
З 1 грудня 2021 року розмір мінімальної зарплати становитиме:
- у місячному розмірі — 6500 гривень;
- у погодинному розмірі — 39,12 гривні.
А розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 грудня 2021 року становитиме 2481 гривню.
Тобто обидва ці показники зростають. І що це означатиме для роботодавця?
Оплата праці у грудні
Передусім нагадаємо загальні правила застосування такого показника, як мінімальна заробітна плата, при оплаті праці. Їх ми наводили на початку року і до кінця року вони вже навряд чи зміняться.
Усього ми вивели 5 найважливіших правил (всі вони витікають з норм ст. 3-1 Закону про оплату праці).
Правило перше. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Але при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:
- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та понаднормовий час, роз’їзний характер робіт,
- премії до святкових і ювілейних дат.
Правило друге. Ті виплати, які не враховуються, ми вже навели у першому правилі. Відповідно всі решта складових зарплати працівника – враховуються! Зокрема і індексація.
Правило третє. Працівнику мають нарахувати всі складові його заробітної плати. Якщо отримана в результаті нарахована заробітна плата (за мінусом виключень з першого правила) менша за розмір мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня.
Правило четверте. Якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці виконується пропорційно до виконаної норми праці.
Правило п’яте. Будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
А тут ми продемонстрували, як вони працюють на практиці.
Проте на оплату праці впливає і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Адже згідно із ст. 6 Закону про оплату праці:
Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Втім, при погодинній оплаті праці працює інше правило: погодинну ставку для посади працівника слід встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розміру. Тобто тут мінімум, який слід виконувати, 6500 гривень за місяць, а 39,12 гривень - за годину.
Докладніше про погодинну оплату праці у грудні читайте тут.
І зараз ми поговоримо про грудневі особливості.
Чи потрібно переглядати у грудні штатний розпис?
Якщо ви ще на початку року встановили розміри місячних окладів (тарифних ставок) не нижче за розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня – у грудні їх переглядати не обов’язково. Вимоги закону ви виконуєте, тому збільшувати оклади ви можете хіба що за домовленістю із працівниками та за наявності фінансової можливості.
Однак все ж таки більшість роботодавців у грудні штатні розписи змінить. Чому? Тому що зросте розмір мінімальної зарплати і роботодавці не бажають здійснювати обов’язкову доплату. Їм простіше, щоб оклад дорівнював не прожитковому мінімуму, а мінімальній зарплаті 6500 грн – не доведеться робити доплату до її рівня.
Якщо ж оплата праці вашим працівникам здійснюється у погодинному розмірі, то тут зростання мінімальної зарплати за годину теж змусить роботодавців переглянути штатний розпис. Якщо в якогось з працівників годинна ставка менша за 39,12 грн, її треба буде підняти до цього рівня (можна і більше, але це вже не обов’язково).
Коли вносити зміни до штатного розпису? Бажано не в середині грудня, звісно. Тобто кінець листопада – це оптимальний період для таких змін. Щоб вже з 1 грудня оплата праці ваших працівників відповідала вимогам закону!
Як правильно оформити зміни до штатного розпису і чи треба його затверджувати наново ми докладно розповідали тут. А приклади документів, якими оформлюються такі зміни, ви можете знайти у порадах від Держпраці тут.
Чи зміниться щось у індексації зарплати?
Так. Адже за п. 4 Порядку №1078 оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Отже, будьте уважні та обережні: у грудні індексувати вже слід зарплату в межах 2481 грн. Або у фактичному розмірі, якщо зарплата нарахована у розмірі меншому за 2481 грн.
Як нараховувати у грудні відпускні?
Тут зростання мінімумів не вплине жодним чином. Більш того, нагадуємо, що за сучасними правилами Порядку №100 навіть зростання окладу у місяці, коли надається відпустка, не призведе до обов’язку коригувати розмір відпускних. Адже Кабмін постановою від 09.12.2020 р. №1213 вніс зміни до Порядку №100 і прибрав п. 10 Порядку №100, яким передбачалося коригування середнього заробітку на коефіцієнт підвищення посадових окладів.
Але: здійснювати таке коригування зараз не обов’язково, проте – можна. Таку думку висловило Мінекономіки в листі від 01.07.2021 р. №4711-06/34454-07. Ми про це повідомляли тут.
Тобто якщо на підприємстві в колективному договорі чи іншому внутрішньому нормативному акті підприємства передбачена норма щодо коригування (збільшення) відпускних у разі підвищення посадових окладів, то таке підприємство має право й надалі при розрахунку середньої заробітної плати для оплати відпускних застосовувати коефіцієнт підвищення окладів і це не буде порушенням трудового законодавства.
Однак, оскільки такого обов’язку норми Порядку №100 більше не встановлюють, то порядок зазначеного коригування слід встановити тим самим внутрішнім нормативним документом підприємства.
Докладніше про нарахування відпускних у 2021 році читайте тут.
Але при цьому не забувайте, що з 04.09.2021 р. до Порядку №100 (за яким рахується сума відпускних) були внесені зміни. Зокрема, вони стосуються врахування премій (і місячних також) та інших заохочувальних (але вже кількамісячних) виплат при розрахунку середньої зарплати.
Останні роз’яснення Мінекономіки щодо цих нових правил читайте тут та тут.
І ще! Не забувайте, що до 3 грудня слід встигнути перерахувати відпускні за окремі періоди! Однак це вже не пов’язано із зростанням мінімумів, а передбачено постановою КМУ від 1 вересня 2021 р. №917.
Працівникам, яким у період з 12.12.2020 р. до набрання чинності Постанови №917 обчислення середньої заробітної плати було здійснено без врахування нарахованих у цьому періоді (з 12.12.2020 р. до 03.09.2021 р. включно) премій та виплат за підсумками роботи за певний період, протягом трьох місяців після набрання чинності Постанови №917 треба здійснити перерахунок середньої заробітної плати.
Докладніше про те, кому і як це треба зробити, читайте тут та тут.
Як оплачувати лікарняні та декретні у грудні?
Про загальні правила 2021 року нарахування та виплати лікарняних та декретних ми докладно розповідали тут.
Тоді ж ми зазначали про зв'язок розміру лікарняних та декретних із розміром місячної мінімальної зарплати.
Правило перше. І у лікарняних, і у декретних є максимальний місячний розмір.
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), а також допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону №1105).
Нагадаємо, що у 2021 році протягом січня-листопада цей показник становив 90 000,00 грн. Але у грудні 2021 року він зростає до 6500 х 15 = 97 500,00 грн!
Отже, максимальний розмір лікарняних і декретних за грудень для працівника (за всіма місцями роботи сукупно) становитиме 97 500 грн.
Це треба враховувати вже першому роботодавцю, який рахуватиме суму лікарняних або декретних – за основним місцем роботи.
Що ж до сумісників, то з метою виконання цього правила, для них (якщо вони бажають отримати ці виплати) встановлено вимогу.
За сумісництвом працівник повинен надати довідку з основного місця роботи про розрахунок середньої зарплати, яка була використана для нарахування лікарняних та декретних (ч. 1 ст. 3 Закону №1105).
А що, як декретні були нараховані у листопаді із урахуванням максимального показника 90 000 грн? Чи треба їх у грудні донараховувати (за грудень і подальші місяці)? Ні.
Оскільки на практиці це обмеження застосовується наступним чином. Згідно з п. 30 Порядку №1266 сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом, не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (15 мінімальних зарплат).
Тобто якщо ви рахували декретні наперед у листопаді, ви застосовували обмеження щодо виплат за попередні місяці. До наступних місяців застосовувати це обмеження вже буде не потрібно – перерахунок перехідних виплат Порядком №1266 не передбачений.
Правило друге. Декретні мають мінімальний розмір
Згідно із ч. 2 ст. 26 Закону №1105 сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Приклад 1. Нарахування декретних на рівні мінімальної зарплати.
Працівниця надала листок непрацездатності щодо призначення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 08.12.2021 р. по 12.04.2022 р.
Нарахований дохід за розрахунковий період (грудень 2020 року – листопад 2021 року) становить 100000 грн. Перевищення максимальної величини доходу, з якого сплачувався ЄСВ, відпусток без збереження зарплати, лікарняних в розрахунковому періоді не було. Тому середньоденна сума заробітку становить: 273,97 грн = 100000,00 грн : 365 грн.
Середньоденна зарплата на рівні МЗП: 6500,00 : 30,44 к. д. = 213,53 грн.
Сума декретних за фактичними даними – 34520,22 грн (273,97 грн х 126 к. д.),
а з розрахунку на рівні МЗП – 26904,78 грн (213,53 грн х 126 к. д.).
Оскільки сума декретних не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з МЗП, встановленої на час настання страхового випадку, то у такому разі її слід буде нарахувати на рівні фактичного заробітку працівниці (34 520,22 грн).
Проте це означає, що у зв’язку із зростанням мінімальної зарплати у грудні до 6500 грн, перераховувати (збільшувати) декретні, нараховані в мінімальному розмірі (6000 грн) в попередніх місяцях - не потрібно.
Однак при цьому зміниться база нарахування ЄСВ, і ось тут донарахування треба буде зробити. Докладніше про це ми розповімо нижче!
Правило третє. Якщо страхового стажу за останній рік замало, лікарняні та декретні нараховуються із прив’язкою до мінімальної зарплати.
Нагадаємо, що згідно із ч. 4 ст. 19 Закону №1105 працівники, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку (тобто місяцем відкриття листка непрацездатності) мають страховий стаж менше ніж 6 місяців, мають право на матеріальне забезпечення в таких розмірах:
- допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. Це ж правило діє і щодо оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності (п. 5 Порядку №440);
- допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Приклад 2. Розрахунок лікарняних працівнику, який відпрацював 3 місяці та перед цим рік не працював.
Працівник ТОВ «А» працює на підприємстві з 01.09.2021 р. Для працівника ТОВ «А» – це не перше місце роботи, але він не працював протягом 12 місяців перед влаштуванням на роботу у ТОВ «А». Посадовий оклад – 7000 грн. Страховий стаж цього працівника – понад 10 років, тому лікарняні розраховуємо у розмірі 100%. З 16.12.2021 р. по 20.12.2021 р. (5 к. д.) працівник хворів.
Розрахунок лікарняних:
1) середньоденна зарплата за фактичними даними (7000 грн + 7000 грн + 7000 грн) : (30 к. д. + 31 к. д. + 30 к. д.) = 230,77 грн;
2) з урахуванням загального страхового стажу: 230,77 х 100% = 230,77 грн;
3) середньоденна зарплата на рівні МЗП – 6500,00 : 30,44 к. д. = 213,53 грн;
4) розрахунок лікарняних за рахунок підприємства відбувається на підставі середньоденної зарплати, обчисленої з МЗП, бо денна зарплата за фактичними даними більша за її розмір: 213,53 х 5 к. д. = 1067,65 грн.
Приклад 3. Нарахування декретних, якщо страховий стаж працівниці менший ніж 6 місяців
Працівниця надала листок непрацездатності щодо призначення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами з 08.12.2021 р. до 12.04.2022 р.
Нарахований дохід за розрахунковий період (за п'ять місяців роботи з 1 липня по 30 листопада) становить 80000 грн. Ні відпусток без збереження зарплати, ні лікарняних не було.
Середньоденна сума заробітку становить: 522,88 грн = 80000 грн : (31 + 31 + 30 + 31 + 30).
Середньоденна зарплата на рівні МЗП: 6500,00 : 30,44 к. д. = 213,53 грн;
Середньоденна зарплата на рівні двох МЗП: 6500,00 х 2 : 30,44 к. д. = 427,06 грн.
Середньоденна зарплата, обчислена виходячи з фактичних доходів співробітниці, становить 522,88 грн, що перевищує максимально допустимий для її випадку розмір середньої зарплати, виходячи з якого їй може нараховуватися допомога – це середньоденна зарплата на рівні двох МЗП (427,06 грн).
Тому розмір її допомоги становитиме 53 809,56 грн (427,06 грн х 126 к. д.).
А тепер подивімося, як зростання мінімумів вплине на оподаткування доходів працівників.
ЄСВ
Мінімальний страховий внесок з ЄСВ з січня по листопад 2021 року становить: 6000 х 22% = 1320 грн, а за грудень буде 1430 грн.
Максимальна база для нарахування ЄСВ з січня по листопад 2021 року становить 90 000 грн, у грудні буде 97 500 грн.
Нагадаємо, що за ст. 1 Закону №2464 мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Не нижче мінімального страхового внеску потрібно сплачувати ЄСВ за ставкою 22% за основних працівників.
Якщо працівник – сумісник, то 22% ЄСВ застосовується до його фактичної зарплати.
І у разі нарахування ЄСВ на зарплату працівників-осіб з інвалідністю всім роботодавцям слід застосовувати ставку 8,41% до фактичної суми нарахованої зарплати.
Тож, з 1 грудня 2021 року при нарахуванні зарплати основному працівникові, який не є інвалідом, потрібно буде сплачувати ЄСВ не нижче 1430 грн.
Що ж до максимальної суми ЄСВ, яку треба сплатити за працівника у грудні, то вона теж зросте. Оскільки максимальна база нарахування ЄСВ становитиме вже 97 500 грн.
Наприклад, якщо у працівника нарахована зарплата (або винагорода за договором ЦПХ) становить 100 000 грн, то:
у листопаді за ним ЄСВ треба нарахувати 90 000 х 22% = 19 800 грн.
а у грудні вже 97 500 х 22% = 21 450 грн.
ПДФО та ВЗ
А ось тут не зміниться нічого. Адже всі основні показники, пов’язані з оподаткуванням як зарплати (лікарняних), так й інших доходів фізосіб (добових, подарунків, нецільової благодійної допомоги, вартості навчання тощо) прив’язані до розміру мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня. Тож, зростання цих мінімумів у грудні – на них не впливає.
Те саме стосується і податкової соціальної пільги – правила її застосування у грудні не зміняться.
Тож, усі правила і приклади, які стосуються ПДФО та ВЗ, які діяли на початку 2021 року, у грудні залишаються актуальними! Ви можете згадати їх тут.
Приклад 4. Працівник виконав місячну норму праці
Працівнику встановлено оклад 4000 грн. У грудні 2021 р. він виконав норму робочого часу повністю. Крім окладу, працівнику нараховується індексація зарплати у сумі 100 грн. Яку зарплату працівнику треба нарахувати працівнику за грудень?
По-перше, йому буде нараховано оклад 4000 грн і індексацію 100 грн.
А далі загальну суму такого доходу слід порівняти з мінімальною зарплатою і нарахувати доплату: 6500 – 4000 – 100 = 2 400 грн.
Таким чином, усього за грудень такому працівнику буде нараховано 6500 грн.
З цього доходу буде утримано:
- ПДФО: 6500 х 18% = 1170 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується)
- ВЗ: 6500 х 1,5% = 97,50 грн.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 6500 х 22% = 1430 грн.
Приклад 5. Працівник не виконав місячну норму праці (неповний робочий час).
Працівнику встановлено оклад в розмірі 6500 грн, але він працює за зовнішнім сумісництвом в режимі неповного робочого часу. Таким чином, він виконав 25% від звичайної норми робочого часу. Яку зарплату слід нарахувати такому працівнику за вересень?
Такому працівнику за окладом буде нараховано зарплату 6500 х 25% = 1625 грн. При цьому доплату до мінімальної зарплати у місячному розмірі працівник не отримає, адже його оклад не менший за розмір такої мінімальної зарплати.
А далі суму такого доходу треба оподаткувати:
- ПДФО: 1625 х 18% = 292,50 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується)
- ВЗ: 1625 х 1,5% = 24,38 грн.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 1625 х 22% = 357,50 грн.
Приклад 6. Працівник півмісяця був у відпустці.
У працівника оклад 4000 грн і це основне місце роботи. При цьому у грудні він 15 днів був в оплачуваній відпустці (з встановленої йому норми робочого часу він відпрацював рівно половину). Сума відпускних становить 2000 грн. Яку зарплату працівнику треба нарахувати працівнику за грудень?
По-перше, йому буде нараховано половину окладу 4000 х 0,5 = 2000 грн.
А далі суму такого доходу слід порівняти із мінімальною зарплатою (пропорційно виконаній нормі робочого часу) і нарахувати доплату: 6500 х 0,5 – 2000 = 1250 грн.
Таким чином, усього за вересень такому працівнику буде нараховано 2000 + 1250 + 2000 = 5250 грн.
З цього доходу буде утримано:
- ПДФО: 5250 х 18% = 945 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується)
- ВЗ: 5250 х 1,5% = 78,75 грн.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 6500 х 22% = 1430,00 грн.
Приклад 7. Працівник півмісяця був на лікарняному.
У працівника оклад 5000 грн і це основне місце роботи. У грудні він надає листок непрацездатності за листопад, коли він хворів 10 днів. Які суми будуть нараховані працівнику у грудні?
З окладом все зрозуміло – працівнику за грудень буде нараховано 5000 грн. Також йому донарахують доплату до розміру мінімальної зарплати 6500 – 5000 = 1500 грн.
З лікарняними так: вони розраховуються, виходячи з доходів, які працівник отримував за листопад 2020 – жовтень 2021 р.
І хоча такі лікарняні нараховуються у грудні, це дохід листопада. Отже, з метою нарахування ЄСВ треба зарплату листопада додати до таких лікарняних.
Якщо загальна сума доходу в листопаді буде менша за 6000 грн – ЄСВ за листопад у грудні все ж доведеться доплатити до мінімального рівня 6000 х 22% = 1320,00 грн. Якщо ж загальна сума доходу листопаду буде більшою або дорівнюватиме 6000, то ЄСВ у грудні за листопад треба буде нарахувати, виходячи з суми цих лікарняних.
Наприклад, якщо зарплата за листопад становила 4000 грн, а сума лікарняних – 2000 грн, то ЄСВ у грудні треба буде нарахувати в розмірі:
- за листопад: 2000 х 22% = 440,00 грн.
- за грудень: (5000 + 1500) х 22% = 1430,00 грн.
- ПДФО: (5000 + 2000 + 1500) х 18% = 1530,00 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується).
- ВЗ: (5000 + 2000 + 1500) х 1,5% = 127,50 грн.
Приклад 8. Працівниця йде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами
Нараховуються декретні, як вони оподатковуються?
ПДФО та ВЗ з їх суми не утримуються.
А ось з ЄСВ треба бути уважними та обережними. Якщо це основне місце роботи, то за кожен місяць декретної відпустки за таку працівницю треба сплатити ЄСВ у розмірі не меншому за мінімальний. При цьому це має бути мінімальний страховий внесок, який діє у місяці, за який нараховано дохід!
Отже, нарахування ЄСВ відбувається в тому ж місяці, коли нараховуються декретні (тобто в листопаді за правилами листопада, а в грудні – вже за правилами грудня).
Але оскільки у грудні розмір мінімальної зарплати зріс, то якщо місячна сума декретних, нарахованих за грудень в попередніх місяцях, менша за 6500 грн, за такі місяці слід донарахувати ЄСВ.
Наприклад, якщо сума допомоги за грудень, нарахована у листопаді, була 6000 грн, то ЄСВ треба донарахувати за цей місяць у розмірі: (6500 – 6000) х 22% = 110,00 грн.
І це треба зробити у грудні 2021 р.
При цьому в додатку 1 до єдиної «зарплатної» звітності за грудень 2021 р. такий донарахований ЄСВ треба буде показати щодо такої працівниці зі зазначенням коду типу нарахувань «13» та місяця 2021 року, за який здійснено таке донарахування – тобто «12.2021».
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
