Критичність підприємства у червні 2026 року: як рахувати середню зарплату за Постановою №692 на прикладах

1. Які існують обов’язкові критерії для статусу критично важливого підприємства?
2. Який зарплатний критерій діяв до 02.06.2026 р.?
3. Що змінила Постанова №692 у застосуванні зарплатного критерію?
4. За який місяць рахувати середню зарплату для отримання критичності?
5. Який розмір середньої зарплати потрібен для більшості підприємств?
6. Чи всі підприємства мають дотримуватися порогу 3 МЗП?
7. Для розрахунку брати нараховану чи виплачену зарплату?
8. На яких даних базується розрахунок середньої зарплати?
9. Які виплати включати до суми для розрахунку?
10. Чи включати до розрахунку винагороду за ЦПД і декретні?
11. 8. Кого включати до кількості працівників для розрахунку?
12. Чи враховувати зовнішніх сумісників?
13. Як рахувати працівника, якому нараховано кілька видів виплат?
14. Як враховувати перехідні виплати?
15. Чи враховувати зарплату понад максимальну базу ЄСВ?
16. Як враховувати мобілізованих, працівників у відпустці без збереження зарплати та працівників без нарахувань?
17. Чи має довідка про середню зарплату збігатися з Податковим розрахунком?
18. Коли потрібно перевіряти середню зарплату?

Які існують обов’язкові критерії для статусу критично важливого підприємства?

Для більшості підприємств, які претендують на статус критично важливих, діють два обов’язкові критерії:

1. Відсутність заборгованості зі сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
2. Дотримання зарплатного критерію: КМУ встановлює розмір нарахованої середньої заробітної плати працівників підприємства за останній календарний місяць.

І ось останній, зарплатний критерій з 02.06.2026 оновили!

Який зарплатний критерій діяв до 02.06.2026 р.?

До набрання чинності Постановою №692 зарплатний критерій, передбачений пп. 6 п. 2 Критеріїв №76, застосовувався так (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Рівень оплати праці для критично важливого статусу до 02.06.2026

У попередній редакції для підприємств, які розташовані та фактично працюють на територіях можливих бойових дій, активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях, окремого правила не було. Якщо таке підприємство не належало до спеціальних винятків, воно застосовувало загальний поріг – МЗП × 2,5.

У 2026 році мінімальна заробітна плата становить 8 647 грн. Тому до змін поріг 2,5 МЗП дорівнював:

8 647 грн × 2,5 = 21 617,50 грн.

Що змінила Постанова №692 у застосуванні зарплатного критерію?

Постанова №692 змінила пп. 6 п. 2 Критеріїв №76 у двох ключових частинах.

1. Загальний зарплатний поріг підвищено з 2,5 до 3 МЗП

Для підприємств, які не належать до спеціальних винятків, середня зарплата працівників за останній календарний місяць має бути не нижчою за МЗП × 3.

У 2026 році це:

8 647 грн × 3 = 25 941 грн.

Отже, для більшості підприємств, які отримують або підтверджують статус критично важливих, контрольний зарплатний показник з 2 червня 2026 року становить 25 941 грн.

2. Для окремих прифронтових та окупованих територій залишено поріг 2,5 МЗП

Постанова №692 додала окреме правило для підприємств, установ та організацій, які мають місцезнаходження і фактично провадять діяльність на територіях можливих бойових дій, активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях.

Для таких підприємств середня зарплата за останній календарний місяць має бути не нижчою за МЗП × 2,5.

У 2026 році цей поріг становить:

8 647 грн × 2,5 = 21 617,50 грн.

Увага!

Під час перевірки в червні органи, які видають рішення про критичність, перевіряють травневі нарахування зарплати!

Для збереження або отримання статусу критично важливого у червні 2026 року підприємству потрібно, щоб середня зарплата за травень 2026 року відповідала новому порогу.

Для більшості підприємств це означає, що вже за травень середня зарплата має бути не меншою за:

25 941 грн = 8 647 грн × 3.

На практиці вже є випадки, коли статус критично важливого визначали у червні, але критерій 3 МЗП перевіряли за травневими нарахуваннями. Якщо підприємство у травні не мало середньої зарплати на рівні 25 941 грн, йому могли відмовити у визначенні критично важливим.

Зокрема, розпорядженням Закарпатської обласної військової адміністрації від 08.06.2026 №417 було затверджено перелік підприємств, установ та організацій, яким відмовлено у визначенні критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення області в особливий період. Про цей випадок ми вже писали в окремій статті.

***

Далі відповімо на 15 актуальних запитань, які допоможуть підприємствам контролювати зарплатний критерій, правильно рахувати середню зарплату та уникнути ризику відмови або втрати статусу критично важливого підприємства.

За який місяць рахувати середню зарплату для отримання критичності?

Для зарплатного критерію беруть показники за останній календарний місяць перед зверненням за критичністю або перед підтвердженням статусу. Якщо підприємство подає документи у червні, орієнтиром буде травень. Якщо звернення подають у липні – червень.

Отже, якщо підприємство звертається до відповідного органу для отримання статусу критично важливого у липні, середня зарплата за червень має бути не меншою ніж 3 МЗП, тобто 25 941 грн у 2026 році.

Який розмір середньої зарплати потрібен для більшості підприємств?

Для більшості підприємств після змін, внесених постановою КМУ №692, середня нарахована зарплата працівників має бути не нижчою за 3 МЗП.

У 2026 році це:

8 647 грн × 3 = 25 941 грн.

Йдеться не про оклад одного працівника і не про зарплату лише заброньованих осіб. Це середня зарплата по підприємству за останній календарний місяць.

Окрема вимога щодо зарплати кожного заброньованого працівника почне діяти з 1 вересня 2026 року. З цієї дати нарахована зарплата кожного заброньованого працівника має бути не меншою ніж 3 МЗП.

Докладніше про те, які виплати можна враховувати, а з якими слід бути обережними під час контролю зарплати заброньованих працівників, ми писали в матеріалі:

«Чи враховуються лікарняні у зарплатні показники 2,5 та 3 МЗП за постановою №692? Позиція ПФУ та наш коментар».

Чи всі підприємства мають дотримуватися порогу 3 МЗП?

Ні. Перед розрахунком потрібно перевірити, чи не належить підприємство до спеціальних категорій.

Для окремих державних, комунальних та спеціальних підприємств діє інший показник – не нижче середньої зарплати у відповідному регіоні за IV квартал 2021 року.

Для підприємств, які мають місцезнаходження і фактично працюють на територіях можливих бойових дій, активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях без визначеної дати завершення бойових дій чи окупації, може застосовуватися поріг 2,5 МЗП.

Тому спочатку визначаємо категорію роботодавця, а вже потім застосовуємо відповідний зарплатний поріг.

Для розрахунку брати нараховану чи виплачену зарплату?

Брати потрібно саме нараховану зарплату. Адже зарплатний критерій прив’язаний до нарахованої середньої зарплати, а не до фактичної виплати коштів працівникам.

Наприклад, якщо зарплату за травень нараховано у травні, вона потрапляє до травневого показника. Якщо певні виплати нарахували вже у червні, вони вплинуть на червневий показник, навіть якщо стосуються попереднього періоду, оскільки у Податковому розрахунку вони «ляжуть» у рядок 1.1 саме у червні.

На яких даних базується розрахунок середньої зарплати?

Для контролю середньої зарплати доцільно орієнтуватися на дані Податкового розрахунку. 

Незабаром місячна форма цього звіту зміниться, але за травень і за червень 2026 року подавати слід ще стару (поки що діючу) форму. 

Загальна логіка формули така:

середня зарплата = (зарплата + лікарняні за рахунок роботодавця + лікарняні за рахунок ПФУ) : кількість працівників, яким нараховано зарплату.

У чинній формі Податкового розрахунку це відповідає формулі:

(рядок 1.1 + рядок 1.3 + рядок 1.4) : рядок 103.

Після переходу на нову форму потрібно перевіряти актуальні рядки Податкового розрахунку. Зокрема, показник кількості працівників, яким нараховано зарплату, у новій формі відображатиметься вже не через рядок 103.

У новій формі немає рядка 103: «Кількість застрахованих осіб, яким нарахована заробітна плата».

Натомість передбачено інший показник: рядок 092 – «Кількість працівників у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату».

Які виплати включати до суми для розрахунку?

До суми для розрахунку включають:

• нараховану заробітну плату;
• оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця;
• допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів ПФУ.

Тобто лікарняні не ігноруються. Вони впливають на середню зарплату, якщо нараховані у відповідному звітному місяці.

Тобто це рядок 1.1 + рядок 1.3 + рядок 1.4 Податкового розрахунку.

Чи включати до розрахунку винагороду за ЦПД і декретні?

Ні. Для зарплатного критерію береться середня зарплата саме працівників.

Тому до розрахунку не включають:

• винагороду за цивільно-правовими договорами;
• допомогу по вагітності та пологах;

Якщо особа одночасно є працівником і виконавцем за ЦПД, для зарплатного критерію враховують її трудові виплати як працівника. Винагороду за ЦПД до цього розрахунку не додають.

8. Кого включати до кількості працівників для розрахунку?

До кількості працівників включають тих працівників, яким у звітному місяці нараховано зарплату.

Сам факт перебування у трудових відносинах ще не означає, що працівник має потрапити до знаменника. Наприклад, якщо працівник увесь місяць був у відпустці без збереження зарплати і нарахувань не мав, він не повинен зменшувати середній показник.

Рядок 103 – це кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату, крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення. Такий показник заповнюється на підставі інформації, відображеної в додатку 1, і включає лише працівників, з якими укладено трудові договори або контракти та яким у звітному періоді нараховано заробітну плату.

Чи враховувати зовнішніх сумісників?

Так. Зовнішніх сумісників враховують як працівників, якщо їм у звітному місяці нараховано зарплату. При цьому сумісника не перераховують пропорційно до зайнятості. Якщо він працює на умовах неповної зайнятості, у кількості працівників він враховується як одна особа.

Це важливо, бо працівники з неповним робочим часом можуть знижувати середній показник по підприємству.

Якщо працівнику нараховано зарплату за трудовим договором, незалежно від того, це основне місце роботи чи сумісництво, він потрапляє до відповідного показника Податкового розрахунку.

Як рахувати працівника, якому нараховано кілька видів виплат?

Такого працівника враховують у кількості працівників лише один раз.

Наприклад, якщо у звітному місяці працівнику нарахували зарплату, відпусткові та лікарняні, суми виплат враховують за відповідними правилами, але самого працівника у знаменнику формули, про яку вище писали, не дублюють, оскільки в рядку 103 його відображають лише один раз.

Як враховувати перехідні виплати?

Перехідні виплати враховують за місяцем їх відображення у звітності. Це стосується відпусткових, лікарняних, донарахувань і сторнувань. Такі виплати можуть вплинути на середню зарплату не за той місяць, до якого фактично належать, а за той місяць, у якому вони відображені у Податковому розрахунку.

Тому для контролю зарплатного критерію потрібно перевіряти не лише кадрові події, а й місяць бухгалтерського нарахування та відображення сум у звітності.

Відображення перехідних відпусткових у додатку Д1 залежить від того, як роботодавець нараховує такі суми у бухгалтерському обліку:

• Якщо всі відпусткові нараховують у місяці виплати, незалежно від того, на які місяці припадає відпустка, тоді у Д1 їх відображають у місяці нарахування. Наприклад, відпусткові за відпустку, яка припадає на травень і червень, можуть бути показані у звітності за травень: частина за травень – як нарахування травня, частина за червень – як нарахування червня.
• Якщо суму відпусткових розподіляють пропорційно до календарних днів відпустки у кожному місяці, як передбачено пп. 1.6.1 Інструкції №5, тоді перехідні відпусткові відображають у тих місяцях, на які вони припадають.

Наприклад, якщо відпустка припадає на травень і червень, травневу частину відображають у Д1 за травень, а червневу – у Д1 за червень.

Лікарняні відображають у додатку 1 до Податкового розрахунку у тому місяці, в якому роботодавець фактично нарахував їх у бухгалтерському обліку.

Читайте також:

Перехідні виплати у 2026 році: відпусткові, лікарняні, відрядження та звітність

Приклад 1. Перехідні відпусткові

У червні працівнику нараховано:

- зарплату за відпрацьовані дні – 89 000 грн;

- відпусткові за липень – 55 000 грн за дні відпустки з 1 по 14 липня.

У липні працівнику нараховано зарплату за відпрацьовані дні – 45 000 грн.

Якщо відпусткові були нараховані у червні та відображені у Податковому розрахунку за червень, вони вплинуть саме на червневий показник середньої зарплати.

Приклад 2. Лікарняні, нараховані у наступному місяці

Працівник частину червня працював, а частину червня хворів. Лікарняні йому нарахували вже у липні.

У такому разі суми лікарняних потраплять до рядка 1.3 та/або рядка 1.4 Податкового розрахунку вже у липні, в якому їх фактично нарахували. Відповідно, вони вплинуть на розрахунок середньої зарплати саме за цей місяць.

Чи враховувати зарплату понад максимальну базу ЄСВ?

Так. Для зарплатного критерію важлива вся сума нарахованої зарплати, а не лише сума в межах максимальної бази нарахування ЄСВ.

Якщо працівнику нараховано зарплату вище максимальної величини бази ЄСВ, для середньої зарплати береться повна сума нарахування, оскільки вся сума відображається у рядку 1.1 Податкового розрахунку.

Як враховувати мобілізованих, працівників у відпустці без збереження зарплати та працівників без нарахувань?

Орієнтир – факт нарахування зарплати у конкретному місяці. Якщо працівник перебуває у трудових відносинах, але у звітному місяці не має нарахованої зарплати, він не повинен потрапляти до кількості працівників, яким нараховано зарплату. Тобто його не відображають у рядку 103 Податкового розрахунку.

Це може стосуватися працівників, які весь місяць:

• перебували у відпустці без збереження зарплати;
• були мобілізовані без збереження середнього заробітку;
• не мали зарплатних нарахувань з інших причин;
• перебували у прогулі;
• мали неявку з нез’ясованих причин;
• мали призупинений трудовий договір;
• хворіли, але лікарняні їм нарахують лише в наступному місяці.

Якщо ж у звітному місяці працівнику нараховано хоча б гривню, його враховують за правилами відповідного показника.

Чи має довідка про середню зарплату збігатися з Податковим розрахунком?

Так. Довідка про середню зарплату не повинна суперечити даним Податкового розрахунку. Безпечний підхід – формувати довідку так, щоб її показники можна було підтвердити:

• Податковим розрахунком;
• бухгалтерськими регістрами;
• розрахунково-платіжними відомостями;
• наказами або іншими документами, які пояснюють нарахування.

Якщо довідка показує один результат, а звітність – інший, це створює ризик відмови у визначенні підприємства критично важливим або ризик проблем під час підтвердження статусу.

Коли потрібно перевіряти середню зарплату?

Перевіряти середню зарплату потрібно до подання документів, а не після отримання відмови. Перед зверненням за критичністю бухгалтеру варто окремо перевірити:

• чи правильно відображені зарплата і лікарняні;
• чи немає помилково включених сум за ЦПД;
• чи не потрапили до кількості працівників особи без зарплатних нарахувань;
• чи правильно враховані сумісники;
• чи не знижують показник працівники з неповною зайнятістю;
• чи відповідає середня зарплата потрібному порогу.

Якщо показник нижчий за встановлений поріг, підприємство ризикує отримати відмову у визначенні критично важливим або не пройти підтвердження статусу.