Завершення робочого дня має залишати працівникові час для особистого життя. Право на відключення дозволяє припинити робочу комунікацію у визначений час відпочинку без порушення умов трудового договору чи трудової дисципліни.
Як це право має працювати та що потрібно врегулювати між працівником і роботодавцем, у коментарі «33 каналу» пояснила голова Комітету НААУ з питань трудового права Вікторія Поліщук.
Коментуючи положення проєкту Трудового кодексу, вона звернула увагу на сферу застосування відповідної гарантії: йдеться саме про дистанційну роботу. Тому описане у проєкті регулювання не слід автоматично поширювати на всі категорії працівників.
За поясненням В.Поліщук, значення має чітке визначення робочого часу. Якщо працівникові встановлено графік, наприклад із 9:00 до 18:00, після його завершення він може не відповідати на робочі звернення керівника. Таку відмову від комунікації не повинні розцінювати як порушення трудових обов’язків.
«Це право працівника на його особисте приватне недоторкане життя, яке існує в нього поза роботою», — зазначила адвокатка.
Потребу в такому розмежуванні вона пов’язала, зокрема, з досвідом дистанційної роботи під час пандемії COVID-19. Працівники були змушені відповідати на запити роботодавців поза робочим часом, працювати у вихідні або розпочинати роботу надто рано. За словами адвокатки, можливість відключатися від робочих завдань спрямована на захист ментального здоров’я працівників і пов’язана із забезпеченням безпечних умов праці.
Окремо В.Поліщук звернула увагу на питання відповідальності роботодавця. За її словами, коментований нею проєкт не передбачав окремої санкції за продовження надсилання працівникові робочих запитів після закінчення робочого часу.
Щодо термінових завдань адвокатка пояснила: саме бажання роботодавця отримати відповідь у неробочий час обмежується правом працівника на відпочинок. Водночас умови залучення до роботи поза встановленим графіком потрібно врегульовувати завчасно, враховуючи відповідні правила оплати праці.
Тож практичне застосування права на відключення В.Поліщук пов’язує з визначеністю умов трудового договору та попереднім узгодженням робочої взаємодії.
«Працівник має бути повідомлений, коли він має вийти і за яких умов», — підсумувала вона.
Більше про новий проєкт Трудового кодексу дивіться в матеріалах:
- Проєкт Трудового кодексу від нового Уряду вже у ВРУ: зареєстровано законопроєкт №16010
- Ухвалення Трудового кодексу залишається пріоритетом Уряду: Програма діяльності на 2026-2027 рр.
- Новий Трудовий кодекс та борги зі зарплати: пріоритети Комітету ВРУ з соцполітики та Мінекономіки
- Новий Трудовий кодекс: бізнес підтримує проєкт, але проти широких повноважень Держпраці
- Зміни в режимі роботи та нарахуванні зарплати за Трудовим кодексом: розʼяснення від Третьякової
- Трудовий кодекс №16010: ФПУ заявила про звуження гарантій щодо відпусток, надурочних і дистанційної роботи
- Нефіксований робочий час: які нові гарантії пропонує проєкт Трудового кодексу
А всі новини про Трудовий кодекс можна переглянути за посиланням.
