Мінсоцполітики у листі від 24.07.2015 №233/021/1/106-15 нагадує, що згідно зі ст. 24-1 Закону про зайнятість населення, роботодавцю компенсуються витрати на оплату праці (але не вище середнього рівня зарплати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше 6-ти календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази.
Роботодавець отримує право претендувати на компенсацію витрат, якщо трудовий договір з внутрішньо переміщеною особою укладено після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб", тобто після 27.03.2015 р.
Тривалість компенсації витрат роботодавця, який працевлаштовує внутрішньо переміщених осіб, понад шість місяців, але не більше 12-ти календарних місяців, визначається рішенням регіональних координаційних комітетів сприяння зайнятості за погодженням із відповідними територіальними органами державної служби зайнятості.
Надання відповідної компенсації за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах безстрокових трудових договорів Законом не визначено.
Не встановлено й обмежень щодо можливості сторін продовжити трудові правовідносини після закінчення дії строкового трудового договору.
Таким чином, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.