У чому взагалі проблема?
Зазвичай госпдіяльність на підприємстві може бути припинена:
- або на певний період часу. Наприклад, відсутні замовлення, закінчився строк дії договорів з контрагентами, а нові не укладаються (діяльність у контрагентів не здійснюється) тощо;
- або власниками прийнято рішення “заморозити” підприємство зі звільненням усіх працівників (як правило, за згодою сторін або з повним скороченням штату). У цьому випадку фактично йдеться про повне припининення діяльності юрособи (при цьому, з можливістю наступного припинення діяльності за їх самостійним рішенням, або через процедуру банкрутства).
У разі тимчасових труднощів керівник та власники вдаються до всіх можливих способів вирішення фінансової кризи на такому підприємстві і воно за всіма показниками ще є “життєдіяльним”. В будь-якому випадку, поки підприємство є “живим” за даними ЄДР, воно має, зокрема:
- подавати всю необхідну податкову та фінансову звітність,
- оплачувати рахунки на утримання офісу (оренда, комунальні платежі тощо),
- виплачувати заробітну плату штатним працівникам (у т.ч. й особі, яка перебуває на посаді керівника).
Для усього цього потрібен підпис саме керівника підприємства (обов’язки якого може виконувати і засновник, але про це далі).
Отже, розглянемо можливість оформлення керівника (особи, яка має виконувати його функції) на час припинення госпдіяльності юрособи на прикладах.
Приклад 1. Юрособа перебуває на спрощеній системі оподаткування. Більше півроку не здійснює госпдіяльності, кошти на рахунок не поступають. Керівник є, проте заробітну плату виплачувати йому неможливо за відсутності коштів (як на рахунку, так і в касі). Сам керівник є власником підприємства або його родичем, тому згоден працювати безоплатно. Як оформити відносини керівника з підприємством для того, щоби він залишився керівником, але зарплату йому не нараховувати?
З докладною відповіддю на це питання можна ознайомитись у базі консультації ДК-порталу>>>. А тут ми підсумуємо коротко: якщо такого штатного працівника табелювати як відсутнього на роботі (зокрема, без поважних причин), то дні відсутності, звісно, не оплачуються. Але якщо водночас будуть докази того, що такий керівник виконував свої трудові обов’язки (укладав договори, подавав звітність тощо), то відображати його відсутнім на роботі неправильно. Це буде приховуванням праці працівника, тобто порушенням трудового законодавства. До того ж, оплата праці, якщо вона мала місце, це конституційне право працівника, від якого його не може позбавити ніхто, навіть він сам (наприклад, за заявою). Тому якщо керівник рахується на підприємстві, то "щось" йому платити все одно доведеться.
Приклад 2. Власники вирішили створити ще одне підприємство, де призначити керівником працівника одного з уже існуючих підприємств і там платити йому зарплату. Чи можна оформити керівника за сумісництвом? Які особливості оформлення?
Закон про держреєстрацію вимагає обов'язкової наявності керівника підприємства. Це питання постає від моменту державної реєстрації до припинення юрособи. З цього моменту така особа діє від імені юрособи без довіреності та має право вчиняти будь-які угоди, укладати договори, засвідчуючи їх своїм підписом, видавати довіреність, розпорядчі документи по підприємству тощо. І така особа у відносинах з контрагентами та державними органами, органами виконавчої та судової влади є офіційною особою, повноваження якої підтверджуються даними з ЄДР (виписка чи витяг) (ч. 4 ст. 10 Закону про державну реєстрацію).
Водночас, керівник обирається (призначається на посаду) загальними зборами засновників (рішенням власника) юрособи та звільняється з посади ними же (наприклад, для ТОВ — ст. 62 Закону №1576-XII). І при цьому, яка це має бути особа (працівник іншого підприємства, особа, яка обрана за результатами конкурсного відбору чи за звичайною співбесідою), значення немає. Така особа влаштовує засновників та обирається (призначається) ними на посаду.
З керівником, якщо це передбачено установчими документами, укладається контракт (особлива форма трудового договору). В іншому випадку складається наказ про прийняття на роботу (на підставі протоколу рішення зборів).
Звісно, така особа-майбутній керівник може вже перебувати з іншими госпсуб'єктами у трудових відносинах і працювати на іншому підприємстві може лише за сумісництвом. Втім, якщо це влаштовує засновників, вони можуть обрати керівником особу, яку призначити на посаду за сумісництвом. Прямої заборони на сумісництво керівних посад юрособи КЗпП, інші нормативно-правові акти у сфері трудових відносин не містять.
У такому разі, на нашу думку, у протоколі зборів засновників (учасників) підприємства бажано зазначити, що “...особу .... (ПІБ) прийняти на посаду керівника за сумісництвом (наказ по підприємству від 09.03.2016 року про прийняття на посаду за сумісництвом з 10.03.2016 року* - від авт.) та повідомити про це податковий орган — за категорією найманого працівника 2 (наймані працівники без трудової книжки) в порядку, встановленому постановою КМУ від 17.06.2015 року №413.”
*Можна не вказувати, адже особа стає керівником з дати внесення відповідних відомостей до ЄДР юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань та її повноваження припиняються з дати внесення змін щодо особи-керівника (заміни іншої особою). Факт звільнення не повязаний із припиненням повноважень звільненого керівника.
Приклад 3. Чи може функцію керівника виконувати засновник (як за умови звільнення керівника з посади, так і на період його відсутності)? Чи слід з таким засновником укладати трудовий договір (без нарахування зарплати)?
Щоби цю ситуацію втілити в життя, слід звернутись до установчих документів (наприклад, для ТОВ, АТ — це статут). Переважно у статуті вказують наступне: “Виконавчим органом Товариства є директор, обраний Зборами Учасників. ... Директор здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства в межах своїх повноважень, визначених Установчими документами, контрактом та законодавством. ...Директор приймає рішення з питань, що належать до його компетенції, шляхом видачі наказів, розпоряджень, вказівок та інших локальних актів, які обов’язкові для виконання персоналом Товариства.”
Згідно з п. 49 Модельного статуту, дирекція (директор) здійснює свої повноваження відповідно до положення, затвердженого загальними зборами, у якому, зокрема, визначаються компетенція виконавчого органу, порядок прийняття ним рішень, порядок вчинення юридичних дій від імені Товариства. Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності Товариства, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів. Загальні збори можуть прийняти рішення про передачу частини своїх повноважень (крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів) до компетенції дирекції (директора).
Проте, трапляються положення щодо виконання обов'язків керівника іншим засновником без оплати праці останнього чи за винагороду. Відповідні правила у Модельному статуті відсутні.
Також слід зауважити, що оплата праці - це винагорода працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору. Це продиктовано приписами ст. 21, 24 КЗпП, ст. 99 ЦКУ, ст. 57 ГКУ, які вказують на те, що керівник фактично отримує всі права та обов'язки з управління товариством з врахуванням положень статуту, трудового договору (контракту) та приписів чинного законодавства про працю. При цьому передачу своїх повноважень керівник здійснює в межах, визначених законодавством, а саме: оформлення довіреності та/чи наказу на виконання чітко визначених функцій, скажімо, заступнику керівника чи іншому працівнику.
Тобто питання передачі власних трудових функцій (їх частини) від обраного засновниками керівника іншій фізособі врегульовано законодавством досить чітко. Але така передача засновнику (одному з засновників) за ініціативою (розпорядженням) керівника підприємства не можлива. Він є особою фактично підлеглою щодо засновників, а не навпаки.
Однак, якщо засновників кілька, то передати повноваження одному з них за відсутності керівника (його звільнення) цілком можливо. Звісно, якщо статут містить положення щодо тимчасового виконання обов'язків керівника одним зі засновників без встановлення винагороди чи з такою, зокрема, у розділі про органи управління, їх компетенцію тощо.
До речі, щодо такого врегулювання ситуації не проти й фіскальні органи. ДФСУ у підкатегорії 301.04.01 «ЗІР» роз'яснює: “У разі якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник і водночас не отримує за це винагороди (доходу), то ЄСВ не нараховується.” Аналогічну позицію висловлюють і територіальні податкові органи>>>
Аби засновник виконував обов’язки керівника, потрібно:
1) протоколом загальних зборів засновників (рішенням власника) покласти виконання обов’язків керівника на одного з засновників (можливо на певний період часу, наприклад, до прийняття (обрання) нового керівника);
2) подати відповідні документи, наведені у п. 1, разом з заявою про державну реєстрацію змін до відомостей про юрособу державному реєстратору та внести зміни до ЄДР.
Якщо засновник один і бажає виконувати обов’язки керівника, ситуація дещо ускладнюється.
Справа в тому, що відомості про такого засновника-керівника внесені до ЄДР. І він з цієї дати (фактично дати прийняття рішення власника призначити себе керівником) виконує свої повноваження, що підтверджується офіційними даними виписки чи витягу з ЄДР (п.4 ст.10 Закону про державну реєстрацію).
І навіть, якщо прописати у статуті положення щодо тимчасового виконання обов'язків керівника засновником без встановлення винагороди, то скористатись цим правилом з певного моменту (моменту припинення госпдіяльності чи “раптової” фінансової кризи), на нашу думку, юридично не правильно. В даному випадку, положення статуту говорять про передання обов'язків (повноважень) керівника іншій особі, а не самому собі. Тому засновнику доведеться шукати таку іншу фізособу, яка погодиться працювати безоплатно (а далі усе відбуватиметься, як у Прикладі 1).
Приклад 4. Чи можна функцію керівника виконувати на громадських засадах?
Звісно, що прямої норми, яка би забороняла керівнику виконувати свої обов'язки на громадських засадах, немає. Проте, слід розуміти, що:
- керівник — посада за штатним розкладом,
- навіть оформлення контракту з таким керівником та обрання його на посаду засновників, не говорить про виконання керівником іншої, ніж трудова, функції,
- керівник — особа, відомості про яку вносяться до ЄДР юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань, та з цього моменту особа набуває статусу офіційного представника з повноваженнями, обмеженими лише статутом.
Тому, якщо особа за штатним розписом виконує трудову функцію, вона має отримувати зарплату, визначену контрактом (іншим документом — наказом, штатним розписом тощо). Якщо приймається рішення не виплачувати зарплату через суб'єктивні та об'єктивні обставини, то слід діяти за одним з наведених вище сценаріїв (приклади 1-3).
Термін “виконання функцій керівник на громадських засадах” не міститься у чиному законодавстві України та за своїм юридичним змістом відповідає останнім змінам, внесеним до чинного законодавства в частині оформлення трудових відносин з працівниками (ст.24 КЗпП, Закону про державну реєстрацію, в редакції від 01.01.2016 р).
Про це нагадують і податківці>>>
«У разі якщо обов’язки директора виконує особа, яка не є засновником такого підприємства, а працює на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, такому директору потрібно здійснювати нарахування заробітної плати незалежно від того, чи є це основним місцем роботи, чи це робота за сумісництвом, оскільки, не нараховуючи заробітну плату відбувається порушення трудового законодавства». Хоча щодо засновника вони в цій консультації право не нараховувати собі зарплату при виконанні обов’язків директора не заперечують.
Підписання звітності, яка подається в ситуаціях за наведеними вище прикладами.
Згідно з пп. 48.5.1 ПКУ податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухобліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання декларації безпосередньо керівником платника податку така декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.
Відповідно до ст. 64 ПКУ облік юросіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків за основним місцем обліку юридичних осіб у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно з Законом про державну реєстрацію.
Таким чином, незалежно від того, чи функцію (повноваження) керівника виконує засновник, чи інший працівник за сумісництвом (з нарахуванням зарплати чи без), підписує податкову звітність особа, яка вказана як керівник за даними ЄДР.