Фабула судового акта: В судовій справі №127/21890/16-ц від 12.09.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду поновив права позивача, скасувавши негативні для останнього рішення міського суду та постанову апеляційного суду, позов до Державного агентства автомобільних доріг України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі задовольнив.
При цьому Верховний Суд дійшов висновку про те, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
Оскільки в день звільнення позивач перебував на лікарняному, що підтверджує його тимчасову непрацездатність, посилання судів на те, що лікарняний лист було відкрито хоч і у день звільнення, але після видання наказу про його звільнення, а відтак відсутні підстави й для визнання його звільнення незаконним, є помилковим.
Отже, позивач був звільнений з посади з порушенням вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП.
Верховний Суд також підтвердив правову позицію, яка була викладена ще постанові ВСУ від 06.11.1992 р. №9 про те, що правила про недопустимість звільнення працівника у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП) стосуються як передбачених ст. 40, 41 КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.
Олександр Боков
***
Читайте також: