Держпраці у Рівненській області надала відповіді на такі запитання:
1) Чи зберігається за працівником, який уклав за власним бажанням контракт для проходження військової служби на 2 роки, місце роботи і середній заробіток?
2) Роботодавець виплачує такому працівнику зарплатню із своїх коштів і додатково йому виплачується зарплатня із коштів Державного бюджету, чи відшкодовуватимуться роботодавцю виплачені кошти за працівника, який практично на посаді не працює (вивільнений)?
3) Фактично виходить, що працівник проходить військову службу за контрактом на професійній основі, тобто має одночасно два місця роботи (абсолютно відсутній факт сумісництва), за якими всі зобов’язані виплачувати такому працівнику зарплатню, тому чи підлягає такий працівник звільненню згідно з п. 3 ст. 36 КЗпП?
4) хто має відшкодувати роботодавцю компенсацію за виплату такому працівнику зарплатні, якщо у 2017 році існувала така стаття витрат в Державному бюджеті, а з 2018 року дану статтю витрат виключили (змінили законодавство)?
Відповідь:
Згідно із ст. 119 КЗпП працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбаченихЗаконами «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Варто наголосити, що зазначені вище гарантії поширюються на осіб, які пішли на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом оформлення нового контракту, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення.
Зауважуємо, що існують різні позиції щодо поняття «особливий період». Зокрема, потрібно звернути увагу на позицію ВСУ. Верховний Суд своїм листом від 13.07.2018 р. №60-1543/0/2-18 сформулював правову позицію про те, що особливий період в Україні діє.
Розрахунок середнього заробітку у даному випадку здійснюється згідно з Порядком №100.
Якщо звернути увагу на законодавство, яке врегульовує питання виплати середнього заробітку мобілізованим, то можна зробити висновок, що позиція відшкодування коштів державою для роботодавця стрімко змінювалася. Ще у 2015 р. здійснювалося відшкодування середнього заробітку працівникам, які уклали контракт на час особливого періоду. На сьогоднішній день означене правило не діє.
Працівники, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, завжди матимуть право на гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку у межах, встановлених ст. 119 КЗпП, протягом дії всього особливого періоду.
Якщо строк служби збіг, а особливий період закінчився, і працівник вирішив продовжити військову службу на умовах контракту, це кваліфікуватиметься як вступ на військову службу на професійній основі. У таких випадках працівник підлягає звільненню на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП.
Так як відбулися зміни в законодавстві в частині відшкодування коштів з Державного бюджету роботодавцям, в яких працювали мобілізовані працівники, то на даний час роботодавець самостійно сплачує середній заробіток означеним працівникам без жодної компенсації від держави.
***
Читайте також: Як правильно нараховувати середню зарплату мобілізованим працівникам? Роз'яснює Держпраці