Особливості роботи та оплати праці надомників: позиція фахівців Мінсоцполітики

Коментар до листа Мінсоцполітики від 19.02.2019 р. №30/1/204-19

Про «надомників» у нормах чинного законодавства

В першу чергу зауважимо, що виконання роботи вдома не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. На надомників, як і на решта працівників, поширюються усі норми КЗпП. Але у КЗпП, на жаль, не міститься визначення «надомна праця».

На сьогоднішній день праця працівників вдома регламентується Положенням про умови праці надомників, затверджене постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 29.09.1981 р. №275/17-99.

Окрім вищезгаданого документу, існують міжнародні документи, Конвенція про надомну працю від 20.06.1996 р. №177 та Рекомендації №184 Міжнародної організації праці щодо надомної праці від 20.06.1996 р. Щоправда, ці документи не ратифіковані Україною, а отже, не є обов’язковими для виконання, але користуватися ними для встановлення роботодавцем та працівниками правил роботи надомників заборон немає.

Що слід знати про працю надомників роботодавцю?

Визначити місце роботи працівника – це обов’язок роботодавця (ст. 29 КЗпП). При цьому слід пам’ятати головне правило: організація трудових процесів в надомних умовах допускається лише для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови. На роботодавця покладено обов’язок оцінити житлово-побутові умови потенційного надомника як з точки зору забезпечення його права на охорону праці, так і з точки зору дотримання прав і законних інтересів його сусідів.

Житлово-побутові умови громадян, які виявили бажання працювати на дому, обстежуються адміністрацією підприємства, яке використовує надомну працю, за участі представників комітету профспілки, а в деяких випадках – і представників санітарного та пожежного нагляду (п. 9 та п. 12 Положення №275).

Крім цього, не слід забувати про обов’язок роботодавця забезпечити працівника необхідними для роботи засобами (це теж зазначено ст. 29 КЗпП). Пункт 10 Положення №275 наголошує, що адміністрація підприємства надає в безкоштовне користування надомників обладнання, інструменти та пристосування, своєчасно здійснює їх ремонт. У тих випадках, коли надомник використовує свої інструменти і механізми, йому виплачується за їх знос (амортизацію) компенсація в порядку, встановленому законодавством. Обовязок сплати такої компенсації передбачений ст. 125 КЗпП. Розмір і порядок виплати такої компенсації, якщо їх не встановлено в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з працівником.

За погодженням сторін надомнику можуть відшкодовуватися і інші витрати, пов'язані з виконанням для підприємства роботи на дому (електроенергія, вода тощо).

Зверніть увагу: Конвенція №177 визначає надомника як особу, що виконує роботу за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця. Проте в Положенні №275 такої норми немає – за ним надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір про виконання роботи вдома особистою працею з матеріалів і з використанням знарядь і засобів праці, що виділяються підприємством, або придбаних за рахунок коштів цього підприємства.

Хто може працювати на дому

Переважне право на укладення трудового договору для роботи на дому надається:

• жінкам, які мають дітей у віці до 15 років;
• інвалідам і пенсіонерам (незалежно від виду призначеної пенсії); 
• особам, які досягли пенсійного віку, але не одержують пенсію; 
• особам зі зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах; 
• особам, які здійснюють догляд за інвалідами або тривало хворіючими членами сім'ї, які за станом здоров'я потребують догляду;
• особам, зайнятим на роботах з сезонним характером виробництва (в міжсезонний період), а також навчаються в очних навчальних закладах;
• особам, які з об'єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в даній місцевості (наприклад, в районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси).

У коментованому листі фахівці Мінсоцполітики також згадали про ч. 8 ст. 179 КЗпП.

Працювати на умовах неповного робочого часу або вдома можуть за бажанням  у період перебування у відпустці для догляду за дитиною:

• жінка;
• батько дитини;
• баба;
• дід;
• інші родичі, які фактично доглядають за дитиною.

Організація у надомних умовах трудових процесів допускається лише для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови та практичні навички для виконання даних робіт. Обстеження житлово-побутових умов громадян, що мають бажання працювати вдома, провадиться представниками за участю представників профспілкового органу, а у відповідних випадках – і представників санітарного та пожежного нагляду. (п. 9 Положення №275).

Зверніть увагу! Забороняється доручати надомникам виконання таких робіт, які створюють незручності  для проживання сусідів.

Домовленість про роботу вдома може бути застосована як при прийнятті на роботу так і згодом, шляхом внесення змін до укладеного трудового договору.

Трудовий договір з надомниками, як правило, укладається в письмовій формі і в ньому зазначаються:

• основні умови;
• додаткові умови;
• взаємні обовязки сторін.

А, прийом на роботу оформляється наказом роботодавця.

Оплата праці надомників та облік робочого часу

У своєму листі №30/1/204-19, фахівці Мінсоцполітики наголосили на таких речах:

1. оплата праці надомників провадиться за відрядними розцінками за фактично виконані роботи або вироблену продукцію, що відповідає встановлених вимогам до її якості;
2. табель обліку робочого часу не ведеться на надомників.

Прокоментуємо, ці два висновки. 

Щодо першого, зауважимо, що фахівці швидше за все зробили такий висновок на підставі конкретної ситуації, але в п. 13 Положення №275 також мова йде й про аккордну оплату праці.

Та, зауважимо, на нашу думку згідно норм КЗпП та Закону про оплату праці, можна застосовувати й інші форми оплати праці. Тут уже слід орієнтуватися на те, яку саме роботу виконує надомник та за якими критеріями можна оцінювати процес праці та результат.

Щодо другого твердження, то тут аргументом «за» може бути норма п. 16 Положення №275, що надомники розподіляють робочий час на свій розсуд й оплата праці провадиться за фактично виконану роботу.

Але якщо оплата праці проводиться (за домовленістю сторін) все ж таки за відпрацьований час, то тут слід згадати про ст. 30 Закону про оплату праці.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

1. загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
2. розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;
3. сума заробітної плати, що належить до виплати.

Фахівці Мінсоцполітики зазначили про те, роботодавець може вести реєстраційні листи робочих завдань, розрядні розцінки, норми виробітку тощо. Але це стосується лише відрядної форми оплати праці (і тоді це не право, а обов’язок роботодавця – оформити документальні підстави для нарахування зарплати). Для почасової оплати праці ці документи не підходять. Для обліку робочого часу (якщо оплачується саме він) потрібні форми первинного обліку саме робочого часу. І табель тут як раз стане в нагоді (хоч його форма і не є обов’язковою та може змінюватись роботодавцем за потреби).

Зверніть увагу: в цьому ж листі зазначено, що умови застосування надомної праці з питань, що не врегульовані чинним законодавством, доцільно передбачати в колдоговорі. Звісно, що ця порада стосується тих підприємств, у яких такий колективний договір є.

Наприкінці найцікавіше: чи може Держпраці прийти додому до працівника з перевіркою?

У листі є посилання на скасований Порядок №295, й зроблено висновок, що відвідування приватних домогосподарств з метою здійснення державного контролю Порядком не передбачено.

Хоч ми й очікуємо на опублікування нового Порядку здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, але скоріш за все, що ньому також такого права  у інспекторів з праці не буде.

***

Читайте також:

• Надомна робота: коли можна застосовувати та як?
• Оформлення трудових відносин з працівником, що працює на дому
• Праця надомників: точка зору Мінсоцполітики