Згідно зі ст. 73 КЗпП на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться, зокрема 1 січня - Новий рік. Цього року - це понеділок і він би мав бути неробочим днем.
Проте воєнний стан в Україні наразі продовжено до 14 лютого 2024 р. У період дії воєнного стану не застосовуються, зокрема, норми статей 71-73 КЗпП (святкові і неробочі дні). На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.
Тому чи дотримуватися старих правил і не працювати в понеділок, або, якщо є потреба, вивести людей на роботу – кожен керівник підприємства чи фізособа-роботодавець вирішують наразі самостійно.
Зверніть також увагу, що максимальну тривалість робочого тижня під час війни збільшено і вона становить вже не 40, а 60 годин (ч. 1 ст. 6 Закону №2136). Тому скасовані свята можуть увійти до норми робочого часу і оплачуватися в одинарному розмірі, якщо роботодавець не вирішить, що такий день буде вихідним (і неоплачуваним).
Скасування свят та вихідних впливає й на нарахування відпускних. Як тепер порахувати стаж, який дає право на щорічну відпустку? Як рахувати середню зарплату? І що робити з тривалістю відпустки? Про це ми розповідали тут.
Щодо роботи банків, то 1 січня банківська система працюватиме у звичайному режимі, а банки мають самостійно вирішувати, як їм працювати 30 та 31 грудня. Повідомлення від НБУ ось тут.
У період з 27 грудня 2023 року по 29 грудня 2023 року Казначейство працюватиме у звичайному режимі. А з 30 грудня 2023 року по 01 січня 2024 року включно міжбанківські платіжні операції не здійснюватимуться.
Також нагадуємо, що 30 липня 2023 року набрав чинності Закон №3258-IX, за яким у ст. 73 КЗпП буде лише одне Різдво - 25 грудня! (про це ми писали тут). Тобто 7 січня виключено зі ст. 73 КЗпП з переліку вихідних днів.
Норми тривалості робочого часу на 2024 рік дивіться тут.
