Зміни в оплаті праці з 1 січня 2017 року: аналізуємо Закон №1774

Після підписання Президентом колишній законопроект №5130 став Законом України від 06.12.2016 р. №1774-VIII. А отже, зміни, про які ми говорили раніше, набули офіційного статусу і наберуть чинності з 01.01.2017 р. Розглянемо їх докладніше.

Застосування мінімальної зарплати для оплати праці

З 1 січня 2017 р. в Україні змінюється значення самого терміну «мінімальна зарплата».

Ця державна гарантія працівників буде стосуватися не окладу (тарифної ставки), а заробітної плати працівника за місяць в цілому. 

Таким чином, роботодавець зобов’язаний буде щомісяця виплачувати працівнику із повним робочим днем заробітну плату у мінімальному розмірі, яка може складатися з:

• окладу,
• систематичних премій,
• інших постійних доплат (окрім доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат).

Це передбачено новою статтею3-1 Закону про оплату праці. І виконувати її потрібно буде як  юрособам, так і на фізособам - роботодавцям. 

Зверніть увагу!

Таке правило не буде працювати у випадках укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником в повному обсязі місячної/годинної норми праці!

У цих випадках мінімальна заробітна плата виплачуватиметься пропорційно виконаній нормі праці. 

Тобто, якщо працівники були у відпустках чи на лікарняних, або на підприємстві був простій не за виною працівника,  або він є зовнішнім сумісником, а також у випадку встановлення неповного робочого часу, - правило нарахування зарплати не нижче мінімальної не працюватиме. А буде працювати правило нарахування зарплати на рівні мінімальної зарплати пропорційно відпрацьованому часу (див. Приклад 2).

А от коли працівник прийнятий на повний робочий день, але фактично працює менше – це буде порушенням. Про наслідки читайте тут>>.

За таке порушення може бути застосовано штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у 2017 році – 32 000 грн). Докладніше про штрафи ми писали тут>>

Крім цього, без змін залишилася ст. 12 Закону про оплату праці. Згідно з цією статтею, норми оплати праці* і гарантії для працівників**, а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Тобто, працівник, крім права на мінімальну зарплату, продовжує мати право на доплати, збереження середнього заробітку тощо, у випадках, передбачених трудовим законодавством.  

_____________

* За роботу в надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, у нічний час, за час простою, який мав місце не з вини працівника, при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника, працівників молодше 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо.

**Оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо.

___________

 За ч. 2 ст. 12 Закону про оплати праці ці норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП, є мінімальними державними гарантіями. Тому у листі від 26.09.2016 р. №9695/1/4.3-ДП-16 Держпраці дає підстави вважати, що штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, вона застосовуватиме і в разі недотримання цих інших умов оплати праці. Таке вже було щодо відповідальності за непроведення індексації зарплати (лист Держпраці від 19.05.2016 р. №5548/4/4.3-ДП-16). 

Приклад 1. На підприємстві працівнику встановлено посадовий оклад з 01.01.2017 р. - 1600 грн. Жодних інших виплат не передбачено. Відпрацьовано всі робочі дні січня.

За січень 2017 р. підприємство має нарахувати зарплату на рівні 3200 грн (на підставі окладу у розмірі 1600 грн та доплати у вигляді різниці між сумою мінімальної зарплати та встановленого окладу 1600 (3200 – 1600).

У такому разі нараховувати ЄСВ потрібно буде саме на фактично нараховану зарплату за січень 2017 року, оскільки вона не менша мінімальної. Так, розмір нарахування ЄСВ за січень 2017 року становить 704 грн (3200 грн *22%).

У звіті з ЄСВ нарахування ЄСВ будуть відображені в одному рядку, в якому показана нарахована зарплата. 

Приклад 2. На підприємстві працівнику встановлено посадовий оклад з 01.01.2017 року - 1600 грн, жодних інших виплат не встановлено. Відпрацьовано тільки 10 робочих днів січня. З 01.01.2017 по 12.01.2017 р. він перебував у щорічній відпустці. Розмір відпускних за час відпустки 1000 грн. Зарплату за відпрацьований час січня нараховано у розмірі 800 грн (1600 : 20 р.д. * 10 р.д.).

Оскільки розмір окладу менше 3200, то за січень підприємство має нарахувати працівнику зарплату на рівні мінімальної зарплати пропорційно відпрацьованому часу: 1600 (3200 : 20 р.д. * 10 р.д.). 

Тож за січень 2017 року буде нараховано: 1600 + 1000 = 2600 грн.

Нараховувати ЄСВ потрібно буде на рівні мінімального страхового внеску. Так, розмір нарахування ЄСВ за січень 2017 року становить 704 грн (2600 *22% + ((3200 грн – 2600)*22%)).

У такому разі у звіті з ЄСВ донарахування ЄСВ будуть відображені під кодом нарахування 13. Докладніше про це читайте у спецвипуску (для передплатників)>> 

Довідково!

Розмір мінімальної заробітної плати вже не буде змінюватися протягом року залежно від перегляду прожиткового мінімуму.

Але, як і раніше, він буде встановлюватися  ВРУ не рідше одного разу на рік у Законі про Держбюджет. За Держбюджетом на 2017 рік її розмір становить 3200 грн.

  Система оплати праці

Заробітну плату або посадові оклади вже не будуть розраховувати на основі мінімальної заробітної плати.

Визначати їх потрібно на рівні не нижче за прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року (у 2017 році – 1600 грн).

Також, у новій редакції викладено ст. 96 КЗпП та ст. 6 Закону про оплату праці. Згідно з ними, замість єдиної тарифної системи оплати праці в Україні з'являться різні: тарифна та інші системи, які формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Детальніше про це читайте у аналітиці. 

Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів має затвердити КМУ, а порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик - Мінсоцполітики. Тож найближчим часом нас чекатимуть як мінімум два нових і дуже важливих нормативних документи в сфері оплати праці та трудових відносин.

У багатьох роботодавців виникає питання: чи можна якось уникнути виконання зазначених норм? Чи обов’язково при складанні штатного розпису дотримуватися тарифної сітки? 

Відповідь на це запитання містить останній абз. нової редакції ст. 96 КЗпП: колективним договором або наказом керівника підприємства можуть встановлюватися інші системи оплати праці. Але колдоговір або наказ видаються тільки після проведення консультацій профспілки або вільно обраними і уповноваженими представниками працівників.

Тобто роботодавець з трудовим колективом можуть придумати власну систему оплати праці і це буде цілком легально. Але і в цьому випадку слід буде дотримуватися норм щодо мінімального розміру заробітної плати і мінімального розміру посадового окладу! 

Зверніть увагу ті, в кого є колективні договори! Пунктом 5 Перехідних та прикінцевих положень Закону №1774 вказано, що  мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів.  

Сторонам, які уклали колективні договори і угоди, у тримісячний строк потрібно привести їх норми у відповідність із Законом №1774 згідно із законодавством.

До внесення змін до  колективних договорів і угод усіх рівнів  щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розмірі 1600 грн).

Нові штрафи за порушення трудового законодавства 

До існуючих штрафів, встановлених ст. 265 КЗпП, відповідно до норм Закону №1774 буде додано ще два, а саме:

• штраф у розмірі 3-х мінімальних зарплат у всіх випадках не допущення інспекторів до перевірки, крім випадку, коли темою перевірки є неоформлення трудових договорів з працівниками та виплата зарплат в „конверті”. При перевірках у 2017 році штраф становитиме 9600 грн.

• штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат при недопущенні державного інспектора праці до перевірки, коли вона здійснюється з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ (виплата зарплати в „конверті”). При перевірках у 2017 році штраф становитиме 320 000 грн.

Перевірки виконання законодавства про працю

З 2017 року перевірки за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення будуть проводити не тільки фахівці Держпраці, але й органи місцевого самоврядування та виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад.

Також факти використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю будуть виявляти органи ПФУ. До їх прав буде додано (у разі виявлення за результатами аналізу даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру недостовірних відомостей про застрахованих осіб) вимагати від платників ЄСВ інформацію щодо цих відомостей та усунення порушень.

Також не забуваємо про те, що право перевіряти правильність нарахування та виплати зарплати та решта виплат працівникам мають і фахівці ДФС.

Але зазначені штрафи встановлюються за недопущення до перевірки саме державних інспекторів з праці (фахівців від Держпраці). А отже, щодо решта перевіряючих вони не застосовуються.

Зміни щодо ЄСВ

Склад доходів, на які нараховується ЄСВ, не змінюється.

Також не змінюється порядок визначення максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ: як і в 2016 році вона становить 25 прожиткових мінімумів працездатних осіб. Розмір мінімального страхового внеску, як і раніше, залежатиме від розміру мінімальної зарплати. 

А це означає дві дуже важливі речі, які почнуть працювати з 01.01.2017 р.:

• роботодавцям доведеться не тільки переглянути оклади працівників, а й здійснювати доплату з ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску при нарахуванні зарплати та інших виплат працівникам, у новому збільшеному розмірі. В яких випадках це потрібно робити? Дивіться тут>> 

• зросте і навантаження на підприємців, адже з наступного року мінімальна щомісячна сума ЄСВ «за себе» для них зросте вдвічі (у грудні 2016 р. вона становила 352 грн).     

Нормами Закону №1774 внесено зміни до статей Закону про ЄСВ, які стосуються правил сплати ЄСВ підприємцями «за себе». Відповідно до змін з 01.01.2017 року:

• всі підприємці-пенсіонери за віком або інваліди, незалежно від обраної ними  системи оподаткування, звільняються від сплати ЄСВ за себе;

• решта підприємців зобов’яжуть сплачувати ЄСВ не нижче мінімального страхового внеску у розрахунку на місяць. Тобто підприємцям на загальній системі слід чекати додаткових витрат у вигляді сплати ЄСВ "за себе" за місяці, коли вони не отримають доходи.

Для підприємців-"єдинників" нічого не зміниться – вони й надалі сплачуватимуть "за себе" ЄСВ в самостійно визначеному розмірі, але в розрахунку на місяць не нижче мінімального страхового внеску.

Але, у зв’язку зі встановленням нового розміру мінзарплати, "єдинники" І групи отримають пільгу. Вони зможуть сплачувати ЄСВ «за себе» на рівні 0,5 мінімального страхового внеску, тобто у розмірі 352 грн (704 грн*0,5). При цьому до страхового стажу для нарахування пенсій такі місяці будуть враховуватися пропорційно сплаченому ЄСВ.

Детальніше про податкове навантаження підприємців читайте тут і тут.  

Різні штрафи та платежі, які були прив’язані до мінімальної зарплати

Розмір деяких (нажаль, не всих) платежів "відв’язали" від розміру мінімальної зарплати і прив’язали до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таблицю із такими платежами дивіться тут>>. 

П. 4 Перехідних та прикінцевих положень Закону №1774 визначена також доля розмірів різних адмінпослуг.  Так, до внесення змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів  України щодо незастосування мінімальної заробітної плати для розрахунку розміру плати за надання адміністративних послуг, вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Доля Фондів соцстраху

Передбачається завершити реорганізацію старого ФСС та запровадити діяльність нового Фонду соціального страхування України як нової соціальної інституції.

Окрім того, планується відновити щорічний перерахунок щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та перерахунок страхових виплат потерпілим на виробництві, розміри яких у перерахунку на 100 % втрати працездатності менше мінімальної заробітної плати.

Пенсії 

Передбачається продовжити застосування максимального розміру пенсії у розмірі 10 740 гривень.

Також пропонується продовжити невиплату пенсій працюючим пенсіонерам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів», «Про Кабінет Міністрів України».

Не омине продовження дії обмежень щодо розміру пенсій для працюючих пенсіонерів інших професій та посад. Так,  якщо  розмір їх пенсії перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, пенсія буде виплачуватися в розмірі 85% призначеного розміру, але не менше 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Законом №1774 буде внесено зміни у ст. 42 Закону №1058. Так, крім індексації пенсії, щороку буде здійснюватися перерахунок раніше призначених пенсій через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено ЄСВ, на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20% показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено ЄСВ, порівняно з попереднім роком. 

Розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабміну.

Також буде внесено зміни у ст. 47 Закону №1058, якою встановлено порядок виплати пенсій.

Так, з 01.01.2017 року пенсія виплачуватиметься щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабміном.

Контроль Мінфіну за призначенням соцвиплат та субсидій

Про передачу цього контролю Мінфіну говорили і у 2016-му році. Але коментованим Законом впроваджується механізм проведення такого контролю. 

Для моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та своєчасного і в повному обсязі отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Мінфін отримав право доступу до:

• відомостей про фізичних осіб, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян,
• персональних даних, які збирають такі бюджети і Фонди.  

Також Мінфін буде мати право використовувати дані Держреєстру майнових прав і   ЄДР. 

Стипендії

Стипендії студентів ВНЗ з 01.01.2017 р. будуть поділені на соціальні та академічні. 

Соціальні стипендії надаватимуться студентам (курсантам) вищого навчального закладу, виходячи з рівня доходу сім’ї та успіхів у навчанні, у порядку, визначеному КМУ. Гарантоване право на отримання такої стипендії матимуть студенти (курсанти) вищого навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студенти (курсанти) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків.

Академічні стипендії надаватимуться особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями, встановленими КМУ. Частка студентів (курсантів), які мають право на отримання академічних стипендій, встановлюється вченою радою вищого навчального закладу у межах визначеного КМУ загального відсотка студентів (курсантів), які мають право на отримання академічних стипендій, та стипендіального фонду. Про розмір таких стипендій читайте тут>>

Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення виплачується стипендія в порядку та розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наразі питання стипендіального забезпечення затверджені постановою КМУ від 12.07.2004 р. №882. Але, на відміну від правил, які діяли раніше, з 2017 року стипендії вже не будуть переглядатися у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму протягом року. 

Інші соціальні виплати

З 2017 року передбачається новий підхід у перегляді розмірів допомоги сім’ям на неповнолітніх дітей та інших видів матеріального забезпечення молоді, яка отримує професійно-технічну, вищу освіту у відповідних навчальних закладах. Так,  держава, враховуючи прожитковий мінімум та виходячи з реальних можливостей бюджету, буде підвищувати їх розміри. 

Крім цього, з 01.01.2017 року одноразову грошову допомогу також будуть призначати і виплачувати у разі інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), а також у зв’язку з загибеллю військовослужбовця строкової військової служби.