Коментар до листа ДФСУ від 18.12.2017 р. №3031/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Нагадаємо, що право жінки або іншої особи, яка користується відпусткою для догляду за дитиною до 3-х років, працювати на умовах неповного робочого часу або вдома встановлено ст. 18 Закону про відпустки. А правила оплати такої праці встановлені ст. 3-1 Закону про оплату праці.
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Винятком є лише ситуація з погодинною оплатою праці. У цьому випадку Мінсоцполітики рекомендувало встановлювати годинну тарифну ставку у розмірі не меншому за мінімальний.
Проте деякі роботодавці ще пам’ятають про допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З цією виплатою (хоч і мізерною) в Україні біда – то вона призначається, то скасовується (шляхом об'єднання з допомогою при народженні дитини). А Мінсоцполітики це все гордо називає оптимізацією.
Тим не менш, про цю допомогу податківці у коментованому листі згадують. І надають наступні рекомендації роботодавцям.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Усе про зарплату і кадри –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Частиною другою ст. 9 Закону №2464 встановлено, що обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно з Законом №2464 нараховується єдиний соцвнесок.
Звісно, що жодної інформації про допомогу, яку працівник отримає не за місцем роботи, у таких документах немає.
Також відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону №2464 єдиний соцвнесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.
Але якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного соцвнеску розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Отже, якщо працівник на підприємстві працює не повний робочий день (або за іншим графіком в режимі неповного робочого часу) і його дохід у вигляді заробітної плати не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки ЄСВ. Хоча це правило не працює щодо осіб з інвалідністю та "сумісників", докладніше про це тут і тут.
При цьому сума щомісячної допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не є базою нарахування ЄСВ. Тобто, навіть якщо працівник таку допомогу й отримує, на сплату ЄСВ роботодавцем це жодним чином не впливає.