Самозайняті особи-пенсіонери та інваліди мають сплачувати за себе ЄСВ
Вилучено з «Моїх новин»
Чинним законодавством звільнення від цього обов'язку для фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено. Водночас підприємці та фермери не сплачують за себе ЄСВ, якщо вони є пенсіонерами за віком та/або інвалідами
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Про цю проблему ми вже писали наприкінці минулого року. Тоді Мінсоцполітики говорило про намагання ініціювати відповідні зміни до Закону про ЄСВ. Але, як ми знаємо, цього не сталося.
Тому в новій ІПК від 10.06.2019 р. №2643/6/99-99-13-02-03-15/ІПК ДФСУ зазначає: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони при цьому є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
керівник київської редакції та провідний автор тижневика «Дебет-Кредит», податковий консультант-практик з багаторічним досвідом роботи головним бухгалтером
Закінчила Запорізький державний університет, спеціальність "Облік та аудит". Понад 25 років досвіду у бухгалтерії і податках. Лектор семінарів по бухгалтерському обліку та оподаткуванню
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
ПФУ постановою №31-1 від 04.08.2026 затвердив Порядок компенсації медзакладами та ФОПами-лікарями страхових виплат за необґрунтованими листками непрацездатності. Його норми почали діяти з 11 вересня
Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності становить від 50% до 100% середньої зарплати залежно від страхового стажу. Для окремих категорій застрахованих осіб передбачена виплата у розмірі 100%
У січні–серпні 2026 року до бюджету надійшло 502,6 млрд грн ЄСВ, що на 18,7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. ДПС також нагадала, як перевірити стан розрахунків
Страховий стаж за період цієї відпустки обчислюється на підставі даних роботодавця, який надавав відпустку (копії наказу), і зараховується до нього як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Довідки ОК-5 та ОК-7 формуються з одного реєстру, але містять дані за різні періоди та мають різне практичне застосування. ОК-5 потрібна переважно для пенсії, ОК-7 – для лікарняних і допомоги по безробіттю
Підприємство фактично використовує комп’ютер, який не перебуває на балансі та не має первинних документів на придбання. Техніка вийшла з ладу, ремонт планується у сервісному центрі - неплатнику ПДВ. Як відобразити такі витрати в бухгалтерському та податковому обліку і чи потрібно попередньо ставити об’єкт на баланс?
Чи має право роботодавець виплатити працівнику з інвалідністю грошову компенсацію за додаткові дні щорічної відпустки без їх фактичного використання, надавши лише 24 календарні дні основної відпустки?
Підприємство щомісяця отримує від банку проценти за залишками коштів на поточному рахунку, однак кошти зараховуються лише у перший робочий день наступного місяця. У якому періоді слід визнавати дохід у бухгалтерському обліку - у місяці нарахування процентів чи у місяці їх фактичного зарахування на рахунок?
Чи може роботодавець не встановлювати окрему доплату кадровику за ведення обліку, якщо відповідні обов’язки передбачено посадовою інструкцією під час прийняття на роботу та враховано в посадовому окладі?
Відвантажили покупцю партію товару як першу подію. Частину товару покупець при прийманні не прийняв і одразу повернув. Чи можна скласти податкову накладну лише на фактично прийняту покупцем кількість товару, «згорнувши» постачання і повернення в одному документі?
