Звичайні правила розрахунку лікарняних та декретних
Процедуру оформлення, розрахунку, виплати та оподаткування лікарняних та декретних у 2020 році ми докладно розглядали тут. А тут ми розповіли про процедуру округлення лікарняних та декретних, якщо вони виплачуються працівнику готівкою.
Тох, хто прочитав та уважно вивчив зазначені статті, вже має відповідь на більшість запитань, які можуть виникнути у роботодавця.
Проте є одна тема, яка стала актуальною у зв’язку з введенням по всій території України карантину і тим, що багато роботодавців були змушені скоротити або навіть зупинити власну господарську діяльність. Як розраховувати лікарняні та декретні під час карантину? Далі ми дамо відповідь на кілька найпопулярніших запитань щодо цієї теми.
Особливі страхові випадки під час карантину
Ще у березні 2020 р. ФСС повідомляв про особливий страховий випадок, під час якого працівник має право на лікарняний – це відсторонення від роботи під час карантину осіб, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення, якщо:
- ці особи були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями;
- у разі неможливості здійснення тимчасового переведення цих осіб за їх згодою на іншу роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.
У такому випадку листок непрацездатності видається інфекціоністом або лікуючим лікарем згідно з висновком лікаря-епідеміолога територіальної СЕС. А допомога з тимчасової непрацездатності за рахунок коштів ФСС надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
Про це ми писали тут.
А зараз до таких особливих карантинних страхових випадків додалися самоізоляція та обсервація фізосіб. При цьому окремого порядку для виплати лікарняних внаслідок перебування у закладах охорони здоров'я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій за рахунок коштів роботодавця Законом №1105 не передбачено.
Але за весь період перебування працівника на «коронавірусному» лікарняному і за рахунок роботодавця, і за рахунок ФСС оплата буде провадитися в розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу або ж якщо захворів медичний працівник – в розмірі 100% незалежно від страхового стажу. Про це ми писали тут.
Якщо під час карантину працівник перебував в оплачуваному простої
Визначення простою наведено у ст. 34 КЗпП. Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Простій на підприємстві під час карантину дає наступне: працівник продовжує рахуватися в трудових відносинах з підприємством; відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП працівнику оплачується час простою з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Докладніше про простій читайте тут і тут.
І тут є нюанс. На думку ФСС, про яку ми повідомляли тут, оплата лікарняних і декретних під час простою напряму залежить від однієї обставини – чи передбачено наказом керівника, що під час такого простою працівник має бути присутнім на робочому місці.
Якщо так, то працівнику призначаються лікарняні або декретні на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності та обчислюється середня заробітна плата відповідно до Порядку №1266.
Якщо ж ні (тобто під час простою працівник не повинен знаходитись на робочому місці), то оплати листків непрацездатності не буде!
Звідки взявся такий дивний висновок?
Зокрема, Держпраці тут дає це зрозуміти:
- Законом №1105 встановлено, що допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві. Аналогічний компенсуючий характер має і допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
- згідно з п. 20 Порядку №1266 сума допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства або за індивідуальним графіком роботи працівника.
З цього і ФСС, і Держпраці роблять висновок: листки непрацездатності, які припадають на період простою, працівникам мають бути оплачені за робочі дні (години) за графіком роботи цих працівників, що пропущені через хворобу. Іншої оплати днів тимчасової непрацездатності під час простою підприємства не з вини працівника чинним законодавством не передбачено.
Насправді, норма п. 20 Порядку №1266 ще з 04.07.2015 р. має зовсім іншу редакцію. А якщо знайти аналогічну норму в Порядку №1266, то це буде п. 2 і зараз він виглядає так: сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.
Тобто лікарняні та декретні зараз виплачуються за календарні, а не за робочі дні. А ще, перебуваючи у простої, право на 2/3 окладу людина має незалежно від того, має вона бути присутньою на робочому місці чи ні.
Проте, якщо роботодавець у наказі зазначив «бути на робочому місці», самовільна відсутність на такому місці розглядатиметься вже не як простій, а як прогул. І зарплати за такі прогули не буде. А той, хто під час простою не зобов’язаний бути на робочому місці, сидячи вдома, 2/3 окладу не втрачає. Тож, з позицією ФСС наразі можна погодитись.
Приклад 1. Оклад працівника становить 9000 грн., загальний страховий стаж 10 років. На підприємстві оголошено простій з 1 квітня 2020 р. і з того часу працівнику нараховується 2/3 окладу – по 6000 грн на місяць. В серпні 2020 р. працівник надає листок непрацездатності на 5 календарних днів. Які виплати працівник отримає за серпень?
По-перше, рахуємо зарплату. За 31 день працівник мав отримати 6000 грн. Віднімемо 5 днів тимчасової непрацездатності, вийде: 6000/31 х 26 = 5032,26 грн.
По-друге, рахуємо лікарняні.
Розрахунковий період серпень 2019 – липень 2020 р. Це 366 календарних днів, з них 11 днів святкових (неробочих).
При цьому за серпень 2019 – березень 2020 р. працівнику було нараховано кожного місяця 9000 грн (умовно), а за квітень – липень 2020 р. по 6000 грн. Загальна сума доходу 8 х 9000 + 4 х 6000 = 96000 грн. До розрахунку лікарняних береться уся сума такого доходу, адже в кожному місяці розрахункового періоду сума такого доходу не перевищувала максимальну базу нарахування ЄСВ.
Середньоденна зарплата: 96000/366 = 262,30 грн. Оскільки страховий стаж працівника становить 10 років, і за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку (початку тимчасової втрати працездатності, зазначеної у листку непрацездатності) у працівника було всі 12 місяців страхового стажу, то лікарняні йому виплачуються у розмірі 100% середньоденної зарплати.
Зверніть увагу! Якщо йдеться про «коронавірусний» лікарняний, то його оплата здійснюється у розмірі 50% середньої зарплати, незалежно від стажу. І лише медичні працівники мають право на 100% середньої зарплати для оплати їх лікарняних. Ми про це докладно писали тут.
Сума лікарняних 5 х 262,30 = 1311,50 грн.
Якщо працівник під час карантину перебуває у відпустці
Якщо йдеться про неоплачувану відпустку – лікарняні не виплачуються. Про це ми писали тут.
Тому єдина можливість для працівника отримати лікарняні – це перервати неоплачувану відпустку на період тимчасової втрати працездатності. Після цього таку відпустку на час карантину він може взяти знову (за власним бажанням та згодою роботодавця).
Аналогічна ситуація буде і з творчою відпусткою, додатковою відпусткою у зв’язку з навчанням.
А ось з щорічною оплачуваною відпусткою ситуація інша. Дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, до щорічних відпусток не включаються. Натомість на дні такої хвороби щорічна відпустка має бути перенесена на інший період або продовжена. Докладніше про це тут.
Приклад 2. Працівник пішов у оплачувану відпустку з 1 серпня по 31 серпня, і йому вже були виплачені відпускні в сумі 10000 грн. Але працівник після закінчення відпустки надає листок непрацездатності на 5 календарних днів. Загальний страховий стаж 10 років. Які виплати працівник отримає за серпень?
По-перше, вирішуємо питання з відпускними.
Якщо відпустка подовжується, то працівник просто відгуляє ще 5 днів відпустки з 1 по 5 вересня. Отже, перераховувати їх не потрібно, але доведеться сторнувати у серпні і нарахувати у вересні (якщо підприємство нараховує відпускні не у місяці виплати, а у місяці, за який вони виплачуються).
Якщо ж відпустка буде перенесена на інший період, то тоді в серпні доведеться сторонувати відпускні за 5 днів, а у місяці надання решти днів відпустки відпускні доведеться порахувати наново.
По-друге, рахуємо лікарняні. Розрахунковий період серпень 2019 – липень 2020 р. Це 366 календарних днів, з них 11 днів святкових (неробочих).
При цьому за серпень 2019 – березень 2020 р. працівнику було нараховано кожного місяця 9000 грн (умовно), а за квітень – липень 2020 р. по 10000 грн. Як зрозуміло, серпневі відпускні до розрахунку не потраплять. Загальна сума доходу 8 х 9000 + 4 х 10000 = 112000 грн.
Середньоденна зарплата: 112000/366 = 306,01 грн.
Щодо розміру доходу, який береться для розрахунку, і впливу стажу на розмір середньої зарплати, яка використовується для розрахунку лікарняних, діють правила, зазначені у Прикладі 1.
Сума лікарняних 5 х 306,01 = 1530,05 грн.
Якщо працівник під час карантину отримував допомогу по частковому безробіттю
У листі від 28.05.2020 р. №1367-11-1 ФСС зазначив наступне.
У випадку обчислення середньоденної заробітної плати, коли до розрахункового періоду входять місяці, в яких застрахована особа перебувала частково безробітною і отримувала допомогу по частковому безробіттю за рахунок коштів Фонду безробіття, така допомога не включається до суми заробітної плати, з якої обчислюється середня заробітна плата.
Але при цьому кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) не зменшується на дні часткового безробіття, оскільки така відсутність на роботі не належить до поважних причин!
Що стосується включення до страхового стажу періоду часткового безробіття, то відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 21 Закону №1105 період отримання виплат за окремими видами соціального страхування включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску. Отже, страховий стаж з метою отримання лікарняних та декретних на період отримання допомоги по частковому безробіттю не зменшується.
Приклад 3. Оклад працівника становить 9000 грн. З 1 квітня 2020 р. по 31 липня 2020 р. такий працівник отримував допомогу по частковому безробіттю у сумі 4723 грн на місяць. Загальний страховий стаж 10 років. В серпні 2020 р. працівник надає листок непрацездатності на 5 календарних днів. Які виплати працівник отримає за серпень?
По-перше, що з допомогою? Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу. Отже, за час тимчасової втрати працездатності ця допомога не виплачуватиметься.
Однак за решта днів серпня працівник матиме право на таку допомогу. І, скоріш за все, вона буде надана в розмірі мінімальної зарплати – як у максимально можливому розмірі. Оскільки, виходячи з 2/3 окладу працівника, сума допомоги навіть за 26 календарних днів буде вищою, ніж мінімальна зарплата.
По-друге, рахуємо лікарняні.
Розрахунковий період серпень 2019 – липень 2020 р. Це 366 календарних днів, з них 11 днів святкових (неробочих).
При цьому за серпень 2019 – березень 2020 р. працівнику було нараховано кожного місяця 9000 грн (умовно), а за квітень – липень 2020 р. по 4723 грн (як допомога по частковому безробіттю). Загальна сума доходу, яка братиметься для розрахунку, 8 х 9000 = 72000 грн.
Середньоденна зарплата: 72000/366 = 196,72 грн.
Щодо розміру доходу, який береться для розрахунку, і впливу стажу на розмір середньої зарплати, яка використовується для розрахунку лікарняних, діють правила, зазначені у Прикладі 1.
Сума лікарняних: 5 х 196,72 = 983,60 грн.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
