• Посилання скопійовано

Штрафи за розбіжності даних про бенефіціарів з 1 вересня: як та коли будуть застосовуватися?

З 1 вересня 2024 року Мін’юст застосовуватиме штрафи за виявлені розбіжності щодо відомостей про КБВ та структуру власності юрособи. В яких випадках є загроза штрафів? Яка процедура їх застосування? Що потрібно зробити до 1 вересня 2024 року?

Штрафи за розбіжності даних про бенефіціарів з 1 вересня: як та коли будуть застосовуватися?

Нагадаємо, що строк подання інформації про КБВ та структуру власності прив’язаний до нормативних документів, якими має бути затверджено два документи:

  1. положення про форму та зміст структури власності; 
  2. методологію визначення юридичною особою КБВ. 

І такий строк подання обраховується 6 місяцями з дати набрання чинності цими нормативними документами, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Довідково: Положення про форму та структуру власності затверджене Наказом Мінфіну від 19.03.2021 №163. З 3 жовтня 2023 року діє  Методологія щодо  визначення юрособою кінцевих бенефіціарів. Про неї ми писали тут

Втім, цей обов’язок юридичних осіб прив’язаний і до іншого: підтримувати відомості про КБВ та структуру власності юридичної особи в актуальному стані (ч. 3 ст. 5-1 Закону №361). Повідомлення про зміну інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи треба також подавати обов’язково! 

Таким чином, якщо подати інформацію про КБВ, актуальну на момент подання, але потім буде виявлено розбіжності, що виникли через зміни, про які юрособа не повідомила, буде застосований штраф. Якщо ви ще не подавали інформацію про КБВ, то штраф застосовувати не повинні.  

 

Початок дії «штрафу за розбіжності»

Дату набрання чинності спільним Наказом Мінфіну та Мінʼюсту від 10.07.2023 №2513/5/378 щодо порядку виявлення розбіжностей щодо даних про КБВ кілька разів переносили. І ось він починає діяти з 01 вересня 2024 року. Про це ми писали тут.

 І з цієї самої дати виникає загроза застосування штрафу – у розмірі від 17 000 грн до 340 000 грн (відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону №755).

Наголошуємо ще раз: незважаючи на відтермінований обов’язок подати інформацію про КБВ та структуру власності в ЄДР на строк до 90 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні, Мін’юст у разі виявлення розбіжностей між даними щодо КБВ в ЄДР та іншими базами даних, доступ до яких мають держреєстратори, з 1 вересня 2024 р. може застосувати вказаний вище штраф.

Але якщо ця інформація ще не була подана, то штрафу «за розбіжності» не буде – бо розбіжностей ще немає. 

 

В яких випадках є загроза застосування штрафу?

Річ у тім, що штрафи мають застосовуватись лише за результатами перевірки розбіжностей, які отримані держреєстратором ЄДР з інших джерел, баз даних чи органів державної влади, що включає надсилання безпосередньо юрособі запиту про надання інформації (у тому числі пояснень), необхідної для встановлення КБВ, надання копій документів, вимагати доступу до приміщень юрособи, здійснювати огляд речей та документів за місцезнаходженням юридичних осіб (ч. 6 ст. 5-1 Закону №361).

Адже при наданні інформації та документів на такий запит може виявитись, що відповідні розбіжності є помилковими чи відсутні, або є підстави, які вказують на звільнення від відповідальності.

Зокрема, йдеться про те, що юрособи, які порушили вимоги ч. 3 ст. 5-1 Закону №361, у зв’язку з неотриманням відповіді на запит інформації, необхідної для подання юрособою для внесення або актуалізації в ЄДР інформації про КБВ та структуру власності, звільняються від відповідальності за таке порушення (абз. третій ч. 3 ст. 5-1 Закону №361).

Так, юрособи мають самостійно звертатись до своїх засновників/учасників та вимагати від них актуалізувати інформацію про КБВ та структуру власності. Періодичність подання таких запитів від юросіб Законом №361 не встановлено – це вирішують такі юрособи та їхні засновники/учасники самостійно. Втім, якщо засновники/учасники не відповідають, не реагують чи відмовляються надавати актуальну інформацію, юрособа не може нести відповідальність за ч. 4 ст. 35 Закону №755 у вигляді штрафу в сумі від 17 000 грн до 340 000 грн.

Увага! Єдині строки, які встановлені ч. 3 ст. 5-1 Закону №361, – це строки для повідомлення держреєстратора ЄДР про КБВ та структуру власності юридичної особи у разі їх зміни – йдеться про 30 робочих днів з дня їх виникнення.

Тому, на нашу думку, якщо юрособа у разі отримання запиту від держреєстратора звертається до своїх засновників/учасників щодо актуалізації інформації про КБВ та отримує відомості, що певні дані таки змінились, але після таких змін не минуло 30 робочих днів, то штрафу не має бути.

Проте для уникнення штрафу юрособи повинні подати всі документи та листування з учасниками/засновниками й іншу інформацію, яка стосується змін чи відсутності інформації про такі зміни у юрособи на отриманий запит від держреєстратора.

 

Яку інформацію слід підтримувати в актуальному стані та про що потрібно надсилати запити до КБВ?

Йдеться про таку інформацію: 

  • прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), 
  • дата народження, 
  • країна громадянства (підданства), а в разі якщо КБВ-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, – усі країни його громадянства (підданства), 
  • серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), 
  • місце проживання, 
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), 
  • повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юрособи, в якому ця особа є КБВ, 
  • характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Зокрема, коли в результаті додаткових внесків, викупу частки в одного/кількох із засновників чи інших дій відбувся перерозподіл часток у процентному відношенні до розміру статутного капіталу.

Про весь цей перелік і потрібно вказувати у запиті до юрособи-засновника чи до КБВ-фізособи – вказуючи конкретну дату, на яку вас цікавить стан такої інформації. 

Варто також зауважити, що засновники у протоколі про зміну у складі засновників чи інші зміни щодо даних одного із засновників (фізособи), які безпосередньо впливають на дані щодо КБВ в ЄДР чи структуру власності, мають вказувати про необхідність внесення змін до ЄДР. Зокрема, і про подання оновлених даних про КБВ. 

У разі відсутності в юрособи КБВ, у т. ч. КБВ її засновника, якщо засновник – юрособа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юрособи обґрунтованої причини його відсутності. 

 

Що потрібно зробити до 1 вересня 2024 року?

Радимо всім юрособам та СПФМ звернути увагу на такі моменти:

  • враховуючи воєнний стан та можливість перебування учасників/засновників (ми говоримо саме про фізосіб-КБВ), надіслати запити або зв’язатись будь-яким доступним способом (Viber, WhatsApp, соцмережі тощо) із КБВ-фізособами та з’ясувати, чи відбулися зміни серед переліку, які ми навели вище; 
  • якщо зміни відбулись та минуло 30 робочих змін з дня таких змін, то надати повідомлення держреєстратору про такі зміни; 

В які строки потрібно подати такі повідомлення про зміни? На нашу думку, якщо юрособа на свій запит отримує підтвердження про зміни щодо КБВ, вона може це зробити не лише до 31.08.2024 включно, а й після цієї дати. Штрафи застосовуються у разі виявлення розбіжностей щодо КБВ держреєстратором, який має з’ясувати та підтвердити факт неподання змін юрособою шляхом надсилання запиту. Якщо до отримання запиту юрособа встигне подати повідомлення про зміни щодо КБВ, то, на нашу думку, штрафи не мають бути застосовані;

  • якщо юрособа не подавала інформацію про КБВ до ЄДР, то для неї ситуація з 01.09.2024 не зміниться. Тобто відповідні штрафи можуть бути застосовані лише після подання інформації про КБВ та структуру власності у будь-який час до закінчення 90-денного строку з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Як це можна перевірити? Доступ до даних ЄДР на сьогодні є відкритим та безкоштовним. Можна за посиланням вказати дані ЄДР та у розділі «відомості про КБВ» побачити, чи є там інформація про КБВ вашої юрособи. Якщо немає, то штрафи за неподання такої інформації в ЄДР до таких юросіб застосовуватись не може.

 

На кого не поширюються вимоги щодо актуалізації даних стосовно КБВ?

Нагадаємо, що відповідно до ч. 8 ст. 5-1 Закону №361 обов’язок щодо надсилання повідомлення про зміни щодо КБВ та актуалізації даних стосовно КБВ не поширюються на: 

  • політичні партії, структурні утворення політичних партій, 
  • професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об’єднань, 
  • творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, 
  • організації роботодавців, їх об’єднання, 
  • адвокатські об’єднання, адвокатські бюро, 
  • організації, що здійснюють професійне самоврядування у сфері нотаріату, 
  • державні органи, органи місцевого самоврядування, їх асоціації, 
  • публічні компанії (юрособи, створені у формі ПАТ, акції яких допущені до торгів принаймні на одній фондовій біржі (регульованому ринку) з переліку іноземних фондових бірж (регульованих ринків), який формується в порядку, визначеному Постановою КМУ від 13.06.2023 р. №602, на які поширюються вимоги щодо розкриття інформації про КБВ, рівнозначні тим, що були прийняті Європейським Союзом), 
  • державні та комунальні підприємства, установи, організації, 
  • торгово-промислові палати, 
  • державні пенсійні фонди, 
  • житлово-будівельні кооперативи, дачні (дачно-будівельні) кооперативи, садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), 
  • об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників житлових будинків, внесені до Реєстру неприбуткових установ,
  • організацій сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об’єднання, 
  • відокремлені структурні підрозділи зі статусом юридичної особи (крім відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації).

Відтак, наголосимо, що насьогодні йдеться про два різні обов’язки:

  1. Обов’язок 1 – подати інформацію про фізосіб-КБВ, яка буде відображатись в ЄДР. Якщо в ЄДР інформації про КБВ немає, то обов’язок подати дані про фізосіб-КБВ та структуру власності держреєстратору можна протягом до 90 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні. До закінчення цього строку – за неподання інформації не штрафують. 
  2. Обов’язок 2 – якщо дані про фізосіб-КБВ є в ЄДР, то цю інформацію потрібно підтримувати в актуальному стані: тобто подавати зміни про фізосіб-КБВ або у структурі власності (зміни розмір часток у СК, громадянство, ПІБ, місце реєстрації  тощо). Це потрібно робити протягом 30 робочих днів після таких змін.
  3. кщо після 01.09.2024 р зміни даних про фізосіб-КБВ виявить держреєстратор (використовуючи відкриті бази даних або інформацію від інших держорганів тощо), то юрособа отримує запит від держреєстратора, у відповіді на який потрібно пояснити, чому зміни не були подані. Для того, щоби не платити штраф – юрособі потрібно підкріпити свою позицію листуванням з фізособами-КБВ про відсутність таких змін або про відмову надати інформацію про такі зміни. Таке листування (копії) слід додати до відповіді на запит держреєстратора. 

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024101
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 249
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 4106
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024160
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202459