ДПС в Одеській області інформує, що постановою від 09.10.2025 у справі №420/37815/24 П’ятий апеляційний адміністративний суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, залишив без задоволення апеляційну скаргу платника податків, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 – без змін.
Відповідно до фактичних обставин справи податковим органом на підставі пп. 78.1.7, п. 79.1, п. 82.2 ПКУ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки та прийнято оскаржувані Позивачем податкові повідомлення – рішення.
Під час перевірки встановлено неподання платником податків декларацій про майновий стан, заниження податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету у відповідний період, неперерахування до бюджету військового збору, незабезпечення зберігання первинних облікових документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
На обґрунтування своїх вимог Позивач зазначив, що не отримував дохід за 2019 рік, оскільки не здійснював господарську діяльність, а встановлений законом строк на зберігання первинних документів за 2018 рік сплинув.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з доведеності контролюючим органом факту допущених Позивачем порушень вимог податкового законодавства.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не доводять необгрунтованість висновків суду першої інстанції, а позиція Позивача про те, що оподатковуваний дохід за 2019 рік є непідтвердженим, оскільки господарська діяльність ним не здійснювалась, спростовуються відомостями ІТС «Податковий блок» та виторгами реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до яких за період з січня по грудень 2019 року Позивачем одержано дохід, а його отримання підтверджується відповідними відомостями з реєстраторів розрахункових операцій.
Щодо незабезпечення зберігання платником податків первинних документів, суди зазначили, що ст. 44 ПКУ встановлено мінімальні терміни зберігання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів – 1095 днів з дня подання податкової звітності, 2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов'язань контролюючими органами. Разом з тим, оскільки перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, зупиняється відповідно до пп. 69.9 підрозд.10 розд ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то строки зберігання документів на період дії карантину продовжуються.
Оскільки Позивачем у ході проведення перевірки не надано первинних документів і цей факт не спростовано під час судових засідань, контролюючий орган, з точки зору суддів, мав законні підстави для використання наявної у нього податкової інформації відносно задекларованих платником показників податкового обліку та, відповідно, визнання останніх документально непідтвердженими. Аналогічні позиція викладена Верховним судом, зокрема, в постанові від 01.06.2022 року по справі №280/597/19.
Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судами першої та апеляційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих Головним управлінням ДПС в Одеській області податкових повідомлень-рішень.