Недосконалість законодавства має трактуватися на користь бізнесу: аналіз останніх рішень Верховного Суду

1. Верховний Суд вважає: податкова не має права додумувати закони
2. Суд посилається на європейські стандарти: ризик помилок держави несе сама держава
3. Чому це важливо для всього бізнесу?
4. Які є приклади рішень Суду проти використання ДПС недосконалості податкового законодавства?
5. Поради для платників податків
6. Де почитати більше про останні судові рішення в податкових спорах?

Нещодавно ми детально аналізували постанову Верховного Суду від 03.06.2026 у справі №520/27700/25. Тоді всі три судові інстанції дійшли одностайного висновку: інтернет-продавці не зобов’язані використовувати РРО, якщо товар доставляється «Новою поштою» з післяплатою через «НоваПей», а Верховний Суд скасував штраф ДПС у 92 млн грн.

Якщо подивитися на аргументи Верховного Суду уважно, стає зрозуміло: Суд навів правові орієнтири, які виходять далеко за межі використання РРО. Якщо ваша справа викликана саме недосконалістю законів, то згадувати про цю постанову (як під час адміністративного оскарження, так і судового) не завадить.  

Верховний Суд вважає: податкова не має права додумувати закони

У податкових спорах ДПС часто використовує таку тактику: бере нечітке формулювання із закону і трактує його максимально широко (або вузько, залежно від обставин). 

У справі про післяплату та РРО каменем спотикання стало визначення «розрахункової операції» із Закону про РРО, яке податківці намагалися штучно поширити на інтернет-торгівлю.

Звісно, тлумачити податкове законодавство – це пряма прерогатива ДПС. Але тільки тлумачити, а не додавати у своїх висновках те, чого в законі немає! 

Реакція Верховного Суду була принциповою:

• посилання податківців на «тощо» — це пряме свідчення недосконалості законодавства, яке допускає двозначність;
• повністю вичерпний перелік операцій у Законі прописати важко, але якщо певна модель бізнесу (як-от дистанційна торгівля з післяплатою) стала масовою та буденною, законодавець мав чітко передбачити обов'язки для неї (наприклад, використовувати РРО).

Проблема ще у тому, що держава знала про проблему роками, але карала бізнес. Суд згадав дуже показовий факт. Ще як мінімум у 2021 році Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики знав, що питання застосування РРО при післяплаті є проблемним і не має чіткого законодавчого врегулювання.

Минув час, вже 2026 рік, але законотворці проблему досі і не усунули.  

За таких обставин Суд наголосив: неприпустимо штрафувати підприємців за правила, які сама ж держава за стільки років не спромоглася чітко прописати.

Суд посилається на європейські стандарти: ризик помилок держави несе сама держава

Обґрунтовуючи свою позицію, Верховний Суд звернувся до статті 8 Конституції України (принцип верховенства права), статті 6 КАСУ та судової практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Суд нагадав контролерам два ключові європейські принципи, які є універсальними для будь-яких відносин громадянина чи компанії з державою:

1. Принцип «належного урядування»

Державні органи зобов'язані діяти вчасно, послідовно та впроваджувати прозорі процедури, які мінімізують ризик помилок і забезпечують юридичну визначеність. Особливо коли це зачіпає майнові інтереси людей.

Ризик будь-якої помилки чи прогалини в законодавстві повинен покладатися виключно на саму державу. Держава не може отримувати вигоду (у вигляді штрафів чи донарахувань) від своїх протиправних дій або бездіяльності, а її помилки не можуть виправлятися за рахунок бізнесу.

2. Презумпція правомірності рішень платника податку («in dubio pro tributario»)

Це головний правовий захист проти свавілля контролерів. Якщо закон написаний "криво", неоднозначно і дозволяє подвійне тлумачення, рішення автоматично має ухвалюватися на користь платника податків. 

Раніше через ігнорування цих принципів Україна регулярно програвала справи в ЄСПЛ. Судді у Страсбурзі констатували: українське податкове законодавство заплутане, а тлумачать його чомусь завжди на користь наповнення бюджету, а не справедливості. 

Цього разу Верховний Суд виступив як справжній арбітр і взяв на себе роль ліквідатора «інтерпретаційних сумнівів».

Зверніть увагу!

Верховний Суд окремо наголосив на ролі правосуддя: судові органи мають брати на себе відповідальність за подолання правових колізій та розвіювати сумніви щодо тлумачення законів, враховуючи реальні зміни в повсякденному житті та бізнес-практиці.

Чому це важливо для всього бізнесу?

У висновку у згаданій справі Верховний Суд констатував: оскільки чіткої вимоги закону немає, то й обов'язку використовувати РРО при післяплаті через небанківські фінустанови у продавця не виникало.

Але, на нашу думку, загальний зміст цього висновку набагато ширший. Верховний Суд дав зрозуміти достатньо чітко: контролюючі органи не можуть займатися «законотворчістю» шляхом широкого тлумачення розмитих норм. 

Це рішення означає захист проти будь-яких спроб контролюючих органів застосувати штрафи там, де закон написаний нечітко.

Які є приклади рішень Суду проти використання ДПС недосконалості податкового законодавства?

Яскравий приклад того, як податківці користуються недосконалістю податкового законодавства – покарання платників податків за однакові порушення різними штрафами: 

• справа №160/24242/23: «Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися "випадковими" чинниками, зокрема недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них. За подібних обставин принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію – як "ковідного", так і "воєнного";
• справа №320/29212/23: «Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрем, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них».

Поради для платників податків

Висновки Верховного Суду дають бізнесу чіткий алгоритм дій не лише у спорах щодо РРО, а й у будь-яких інших конфліктах з контролюючими органами:

1. Масштабуйте прецедент на інші спори. Якщо ДПС звинувачує вас у порушенні норми, яка сформульована нечітко, містить слова «тощо», «інші» або суперечить іншим нормам — сміливо цитуйте позицію Верховного Суду про «принцип належного урядування». Обов'язок усувати недоліки в законі лежить на Верховній Раді, а не на платнику податків.
2. Посилайтеся на презумпцію правомірності. Вже на етапі надання заперечень до акта перевірки письмово вимагайте застосування принципу правомірності рішень платника податку. Вказуйте, що будь-який «інтерпретаційний сумнів» має трактуватися на вашу користь.
3. Апелюйте до бездіяльності держорганів. Якщо ви опинилися в «сірій зоні» законодавства, про яку державі відомо, але вона не вирішена — це важливий аргумент у суді для скасування штрафів.

Де почитати більше про останні судові рішення в податкових спорах?

• ДПС не може відмовляти в розблокуванні ПН без конкретних причин: рішення Верховного Суду у 2026 році
• Оскарження ППР під час війни-2026: Верховний Суд оцінив доводи ДПС щодо пропуску строку звернення
• Як оподатковуються ПДВ аванси, сплачені постачальнику, який знаходиться під санкціями: рішення Верховного Суду
• Фактичні перевірки ДПС: як процесуальні помилки податківців та судів допомагають ФОПу захиститися
• Фактична перевірка ДПС на підставі скарги споживача та штраф 298 тис. грн: Верховний Суд став на бік продавця