Головна Усі новини Право і відповідальність Судова практика

«Інвалідні» штрафи: відповідальність роботодавців та посадових осіб

15 квітня 2019 року – дедлайн для сплати штрафних санкцій за непрацевлаштування інвалідів. Розглянемо, чого очікувати підприємствам та фізособам, які використовують найману працю, після цієї дати, а також як захищатись у разі стягнення штрафу Фондом інвалідів через суд

Який норматив для працевлаштування інвалідів?

Відомо, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізосіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

Порядок реєстрації підприємств та фізосіб, що використовують найману працю у відділеннях Фонду інвалідів, затверджено постановою КМУ від 31.01.07 р. №70. Новостворені роботодавці (підприємства, фізособи, що використовують найману працю), в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до восьми і більше осіб, реєструються у відділенні Фонду до 1 лютого року, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих.

 

Якможна надати документи для реєстрації?

На сьогодні передбачено лише два шляхи:

  1. особисто (або через уповноважену особу із довіреністю);
  2. поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. В такому випадку не слід забувати про складання опису документів, які надсилаються таким листом.

Датою реєстрації роботодавця у відділенні Фонду вважається дата подання ним документів, а у разі надсилання їх поштою – дата на поштовому штемпелі.

 

Які документи слід подати для реєстрації в Фонді інвалідів?

У загальному випадку для реєстрації роботодавці подають відділенню Фонду відповідну Заяву за формою, що затверджена наказом Мінпраці від 14.03.07 р. №98.

Але є і особливі випадки:

- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, подають (надсилають) також копію довідки про  включення їх  до реєстру неприбуткових установ, виданої органом ДФС;

- роботодавці, які мають відокремлені підрозділи, разом із заявою і копією довідки подають (надсилають) відомості про такі підрозділи;

- господарські об'єднання, утворені відповідно до ст. 19 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», разом із заявою і копією довідки подають:

  • копію установчого договору та/або статуту господарського об'єднання;
  • перелік підприємств, що увійшли до складу господарського об'єднання.

Оригінали документів пред'являються під час подання заяви. А у разі надсилання заяви поштою копії документів засвідчуються нотаріально.

Детальніше про порядок реєстрації у Фонді інвалідів – у роз'ясненні Держпраці в Івано-Франківський області.

 

Не забуваємо також про повідомлення щодо змін, які відбулися в реєстраційних даних!

Роботодавець, у якого змінилося найменування чи місцезнаходження юридичної особи, або прізвище, ім'я, по батькові, чи місце реєстрації проживання фізичної особи-підприємця, подає заяву і копію довідки протягом 10 робочих днів після державної реєстрації  змін до установчих документів юридичної особи чи зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи-підприємця.

 

Як звітувати до Фонду інвалідів?

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів (форма №10-ПІ (річна)) складається роботодавцями щороку до 1 березня, наступного за звітним,  подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх держреєстрації відділенню Фонду інвалідів. Це передбачено наказом Мінпраці від 10.02.2007 р.  №42.

 

Які обов'язки покладаються на роботодавців?

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані (ч. 3 ст. 18 Закону №875):

  • виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у т.ч.  спеціальні робочі місця,
  • створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством,
  • надавати Державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю,
  • звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому КМУ.

Увага! Як показує судова практика, зазначені вище обовязки підприємства-роботодавця зі створення робочих місць для інвалідів виключають його обов'язок займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів за формою №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії (п. 5 розділу І Порядку №316). При цьому датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Відтак, щоби виконати вимоги Закону №875 підприємству-роботодавцю достатньо створити робочі місця для інвалідів та, якщо ці робочі місця є вакантними, подати звіт за формою №3-ПН (Постанова ВС від 17.01.2019 року, справа №811/1314/18).

 

Звітність або штраф – яка альтернатива у роботодавця?

ВАСУ у довідці від 23.07.2018 р. згадує про те, що працевлаштування інваліда (подання звіту за формою №3-ПН) або сплата штрафних санкцій – це два  варіанти виконання вимог Закону №875, один з яких обирає роботодавець.

Водночас ВАСУ зауважує, що така альтернатива призводить до того, що допускається неоднозначне трактування прав та обов'язків роботодавців, визначених у Законі №875. Це призводить до того, що Фонд соціального захисту інвалідів перетворюється на орган, який стягує адміністративно-господарські санкції і не зацікавлений у працевлаштуванні інвалідів.

До речі, варто вказати на те, що ВС у постанові від 19.12.2018 р., справа №812/1140/18 зазначає, що міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов'язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду інвалідів має наставати:

  • або в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону № 875, а саме: не створення робочих місць, не надання Державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, оскільки саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення Державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, 
  • або в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 18, ч. 2, 3, 5 ст. 19 Закону №875, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього Державною службою зайнятості.

І якщо до 15 квітня кожного року роботодавець так і не визначився з альтернативним рішенням виконання вимог Закону №875, ось тоді Фонд інвалідів отримує повне право стягнути з нього штраф разом з пенею в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадянських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом.

 

Протягом якого строку Фонд інвалідів може стягнути штраф?

Відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 20 Закону №875 такі адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу працевлаштування інвалідів.

Порушення термінів сплати штрафу тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи зі 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду, їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно роботодавця в порядку, передбаченому законом.

У довідці від 23.08.2007 р. ВАСУ зазначив, що «виходячи із завдань Фонду стосовно здійснення контролю за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені (пп. 3 п. 4 Положення про Фонд соцзахисту інвалідів), фактом вчинення правопорушення є несплата адміністративно-господарських санкцій». Тож право звернення до суду у Фонду інвалідів виникає після встановлення факту несплати адміністративно-господарських санкцій у встановлений законом строк.

Не зважаючи про внесені зміни до Положення до Фонду соцзахисту інвалідів та передання частини повноважень Держпраці (пп. 11 п. 4 Положення №96), все ж за Фондом інвалідів залишені повноваження з обліку та збору сум штрафів і пені за невиконання госпсуб'єктами нормативу з працевлаштування інвалідів, а також з стягнення таких сум штрафів (заборгованості) через суд (п. 6 Положення №129). 

Тож всі висновки, наведені у довідці ВАСУ мають місце й насьогодні. 

 

 

Зверніть увагу! До такого штрафу не застосовуються строки давності, визначені ст. 250 ГКУ. Але Фонд обмежений строком звернення до суду за стягненням таких штрафних санкцій.

 

З 01.01.2006 до спірних правовідносин у зазначеній категорії справ застосовуються строки звернення до суду, визначені ст. 122 з урахуванням ст. 120 КАС України (в редакції станом на 15.12.2017 р).

Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Відповідно до ч.1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Таким чином, у 2019 році строк для звернення до суду складає період, який починається з 16.04.2019 р. та закінчується 16.07.2019 р. – і він застосовується щодо штрафу за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів у 2018 році. Аналогічні строки існували й у 2018 році по стягненню штрафних санкцій щодо невиконання нормативу з працевлаштування нормативу у 2017 році.

Щодо пені, то вона має нараховуватись починаючи від 16 квітня відповідого календарного року та по дату звернення до суду.

У разі, якщо Фонд інвалідів не дотримується таких строків звернення до суду, він втрачає право на стягнення таких штрафних санкцій і, відповідно, пені (якщо у нього не знайдуться підстави для поновлення цих строків і суд визнає такі підстави поважними).

 

А як щодо відповідальності посадових осіб та фізосіб-роботодавців?

Щодо адміністративної відповідальності керівника або фізособи-роботодавця варто звернути увагу на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 188-1 КУпАП за невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізособою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів тягнуть за собою накладення штрафу від 170 грн до 340 грн.

Тобто, цей штраф призначається як при невиконанні нормативу з працевлаштування інвалідів, так і при неподанні до 1 березня року, наступного за звітним, звіту за ф. №10-ПI до Фонду інвалідів.

Відповідно до ст. 221, 255 КпАП, справи розглядаються у судовому порядку за адмінпротоколами, складеними посадовими особами Держпраці. 

Але і для таких адмінштрафів встановлено строки давності! Строки застосування адмінштрафу судом не можуть перевищувати 3-місячного строку  з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення (ч.2 ст. 38 КУпАП).

Відтак, якщо у 2018 році норматив було  виконано, але звіт у 2019 році подано із порушенням строків, то на застосування адмінштрафу у Держпраці є 3 місяці з дати подання такого звіту.

А ось у разі, якщо підприємство чи фізособа, яка використовує найману працю, не виконало нормативу з працевлаштування у 2016 році, проте це буде виявлено у 2019 році, то від протоколу та адмінштрафу не врятуватись. Таке порушення, цілком ймовірно, буде визнано судами триваючим, а тому, хоч з 2016 року вже минуло кілька років, Держпраці зможе застосувати адмінштрафи у 2019 році, протягом 3 місяців після дати встановлення такого порушення.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Судова практика
Теги:
Інваліди , Штрафи , Суд , Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 6

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?