Поряд із оскарженням платниками рішень податкових органів щодо відмови в реєстрації податкових накладних, мають місце також спори щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, у зв’язку з нарахуванням штрафних санкцій за порушення платником строків реєстрації ПН.
У цій категорії справ пропонуємо розглянути висновки судів по справі №808/2275/16 щодо визначення останнього дня для реєстрації ПН у відповідному Реєстрі.
В обґрунтування своїх позовних вимог платник посилався на те, що оскаржуване рішення прийняте податковим органом неправомірно, оскільки положення чинного законодавства встановлюють можливість подання ПН протягом операційного дня, який є частиною робочого дня і триває з 00 год до 23 год цього дня, тому ПН була зареєстрована платником у перший робочий день, після офіційних святкових (вихідних) днів.
Позов платника було задоволено судом 1-ої інстанції і залишено без змін апеляційним судом.
Суд першої інстанції та апеляційний суд у своїх рішеннях зробили висновок, що оскільки останній день реєстрації ПН випав на святковий (вихідний) день, то у платника була відсутня можливість зареєструвати ПН цього дня, і відповідно таку реєстрацію він здійснив у найближчий робочий день.
Однак, з такими висновками не погодився Касаційний суд, оскільки дійшов висновку, що у цьому спорі слід керуватися нормами податкового законодавства, а саме нормою ПКУ, що регулює порядок реєстрації ПН, згідно якої закріплено обов’язок платника зареєструвати ПН у останній день її реєстрації, при цьому такою нормою не передбачено порядок перенесення останнього дня реєстрації ПН на наступний робочий день, отже податковий орган правомірно склав ППР у зв’язку з порушенням платником строку реєстрації ПН.
Касаційний суд зазначив, що реєстрація ПН є спеціальною процедурою, і до спірних правовідносин (аналогія закону, встановлена нормами ПК України для останнього дня подання податкової декларації) не застосовується.
З огляду на вищевикладене, рекомендуємо при застосуванні норм податкового або іншого законодавства, контроль за яким здійснюється податковими органами, дотримуватися встановлених цими нормами вимог, оскільки аналогія права або закону, є рідше винятком із правил, а ніж порядком обов’язкового застосування.
Олег Нікітін,
керівник судово – правового департаменту
юроб’єднання ID Legal Group
