«Вісник. Офіційно про податки»
Постанова ВС від 08.08.2019 р. у справі №821/2494/14
Зміст пп. 14.1.185, 14.1.97, 14.1.260 ПКУ свідчить про те, що законодавець визначив поняття «фрахт» як винагорода (компенсація) за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частини) і водночас він розмежував поняття «лізингова (орендна) операція» та «операція із фрахтування» (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів, не включивши їх до складу такої операції.
Разом з тим у ПКУ не надано визначення такому поняттю, як «договір чартеру» (фрахтування) як такому, так і поняттю «договір бербоут-чартеру», а тому слід враховувати поняття та зміст договору чартеру (фрахтування), які визначені у ЦКУ, який набрав чинності з 01.01.2004 р., тобто пізніше, аніж Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.95 р. №176/95-ВР.
Частиною 1 ст. 912 ЦКУ встановлено, що за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов’язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.
Таким чином, за договором чартеру (фрахтування) одна сторона зобов’язується надати іншій стороні за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах, тобто фактично одна сторона надає іншій стороні послуги, пов’язані із перевезенням вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, тоді як із поняття «лізингова (орендна) операція» у розумінні ПКУ вбачається, що така операція передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.
При цьому навіть сама ст. 912 ЦКУ, яка дає визначення поняття «договір чартеру» (фрахтування), входить до гл. 64 цього Кодексу, яка в свою чергу регулює правовідносини з перевезення, а не правовідносини найму (оренди).
Втім, як правильно зазначив апеляційний суд, при наданні оскаржуваної податкової консультації ДФС не надано оцінку вищезазначеним нормам ПКУ (в сукупності із положеннями ЦКУ) та, зокрема, не визначено в контексті пп. «в» пп. 186.2.1 та п. 186.4 ПКУ, чи відноситься надання послуг із фрахтування морського судна до послуг, пов’язаних із перевезенням, або інших послуг, у тому числі пов’язаних з рухомим майном (для визначення місця поставки послуг з метою нарахування ПДВ).
***
Читайте також: Як оподатковувати транспортно-експедиційні послуги від нерезидента?