Коментар до постанови Великої палати Верховного суду від 19.06.2019 р., справа №9901/998/18
Суди про активність у соцмережах у робочий час
Соціальні мережі іноді приводять працівників та роботодавців до суду. Справи у цих спорах, звісно, з'являються не лише у вітчизняних судах (тут ми лише наздоганяємо закордонних колег).
Так, ЄСПЛ у справі «Копленд проти Сполученого Королівства» ще 3 квітня 2007 року визнав незаконним втручання у приватне життя заявниці, яку звільнили з роботи за користування соцмережами у робочий час. Адже сама заявниця не була попереджена про контроль її листування у мережі Інтернет (в т.ч. й соцмережах) з боку роботодавця.
У даному випадку йдеться про збір та зберігання особистих даних, пов'язаних із використанням заявницею без її відома телефону, електронної пошти та Інтернету — відповідне право роботодавця має бути передбачене або національним законодавством, або внутрішніми документами.
Натомість в іншій справі «Барбулеску проти Румунії», 5 вересня 2017 року, суд визнав за роботодавцем право контролювати електронне листування працівників у робочий час. Таке можливо, оскільки у цій справі працівник знав та був повідомлений про заборону роботодавця використовувати технічні засоби (комп’ютери роботодавця та іншу техніку) для особистих потреб. Тож, за таких умов звільнення працівника було законним.
Наші суди також вже починають розглядати схожі спори. Одним з прикладів можна навести справу про звільнення посадової особи органу місцевого самоврядування (справа №428/11050/17).
Предметом спору стала недопустимість використання робочого часу для користуванні соціальною мережею «Фейсбук» працівником.
У цій справі суд став на бік працівника, адже його посадова інструкція не містила заборони на користування мережею Інтернет, сервісами електронної пошти чи соціальними мережами.
Цікаво, що судом встановлений факт ознайомлення з посадовою інструкцією у день винесення догани за користування соцмережею у робочий час.
І ось коментована судова справа, коли за «лайки» в соцмережі звільнили державного службовця (до речі, прокурора).
Увага! Одним з факторів, які стали причиною виникнення цього спору — це пряма заборона використання соціальних мереж у робочий час міститься у Правилах етики державного службовця.
Що може і не може держслужбовець?
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону “Про державну службу” державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки.
Саме порушення правил етики і стало підставою для звільнення особи з прокуратури, про що йдеться у коментованій нами справі.
Адже внаслідок проведення службового розслідування за фактом можливого порушення Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, про що складено акт огляду медіа-контенту, виявлені численні пости з позначкою «Особа_1 считает классным».
Така працівниця прокуратури у соціальній мережі «Одноклассники» висловлювала повагу до комуністичної символіки, підтримувала пропаганду комуністичного та націонал-соціалистичного (нацистського) тоталітарних режимів, прихильно ставилась до закликів до агресивної війни, розв'язування воєнного конфлікту, відкрито підтримувала учасників терористичної організації «ДНР» - шляхом проставлення відміток “Лайк”, «считает классным».
Цікавим є той факт, що працівниця прокуратури оскаржила притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у вигляді звільнення (рішення ВС від 19.02.2019 р., справа №9901/998/18), яке згодом оскаржила до Великої палати Верховного суду.
Що таке "лайк" - позитивна емоція чи щось більше?
Користуючись соціальними мережами та висловлюючи там свої емоції, ми іноді не задумаємось, а що саме ми хотіли висловити, коли “лайкнули” той чи інший пост?
Більшість людей не надасть вам однієї конкретної відповіді. Не зважаючи на те, що позначка “лайк” у соціальних мережах означає “мені подобається”, все ж користувачі соцмереж — це люди, яким властиво по-різному відноситись до постів, на які вони натрапляють у своїй стрічці новин.
Дехто вважатиме, що йому це саме подобається, інші скажуть, що це просто цікава інформація або "лайк" через прихильне ставлення до “друзів”, які такі пости поширюють, а дехто вважатиме, що не погано надати можливість іншим “друзям” ознайомитись з цим постом. Причому вони виходять саме з розуміння того, що свою стрічку новин не варто засмічувати, а “друзі” й так побачать, бо під цим постом вже проставлений “лайк” та ця інформація неодмінно з'явиться у стрічках новин “друзів”.
Отже, проставлення позначки “лайк” далеко не завжди за своєю суттю відповідає саме позитивній емоції на підтримку змісту того чи іншого посту або поширеної у соцмережі інформації.
На підтримку такої позиції наведемо наступне.
Власники соцмереж постійно оновлюють власну політику, і саме Фейсбуку це стосується насамперед.
Наприклад, у статті “Что на самом деле означает “лайк” в Facebook” згадується, що на сьогодні цей доволі популярний елемент взаємодії між учасниками соцмереж залишається домінуючою та розмитою реакцією користувачів.
З точки зору Facebook, лайк — це позитивний сигнал. Відповідно цей пост затримує такого користувача якнайдовше у стрічці, а отже “лайк” виражає цінність даного посту у часі.
Водночас, з боку держави, “лайки” можуть розцінюватись по-іншому. Адже така розмита емоція, яка висловлюється тривалий час та під постами на певну тематику, у коментованому нами рішенні було розцінено як дисциплінарний проступок, що виражався у порушенні етичних норм (Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів).
Так, відповідно до вимог статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.
Що вирішив суд?
Звільнений прокурор намагався захищатись та стверджував, що можливе випадкове проставляння позначок «лайк, считает классным» у соціальній мережі «Одноклассники» її малолітньою донькою або сторонніми особами.
Проте Велика Палата Верховного Суду відхилила зазначені твердження прокурора, оскільки єдина тематика публікацій і відміток виключає їх випадковість та свідчить про їхнє свідоме розміщення на сторінці.
Це доволі дивний висновок, адже соцмережі не просто зацікавлені у кількості користувачів, а намагаються підтримувати їх інтерес до певної тематики, відслідковуючи коло інтересів того чи іншого користувача. А це, своєю чергою, призводить до того, що постів на певну тематику дедалі більше з’являється у стрічці новин, що так чи інакше “пробуджує” інтерес та викликає певну необхідність поділитись цієї інформацією з “друзями”.
Іноді користувачі самостійно приєднуються до певної групи, яка поширює певну тематичну інформацію.
Це веде нас до того, що не завжди користувач соцмережі бажає бачити ту чи іншу інформацію, але вона з'являється, в т.ч. й через політику самої соцмережі. І тут психологічне ставлення людини до такої інформації вже вказує на періодичну наявність такої інформації у стрічці новин незалежно від бажання самого користувача (наприклад, певні пости, які поширюються як реклама тощо).
Звісно, кожен користувач може відмовитись від такої “реклами”, визначивши її як небажану. Проте, враховуючи певні події у нашій країні, найбільшу цікавість викликають саме пости, пов'язані з зоною АТО (ООС) та територією Криму.
На нашу думку, відноситись до коментованого рішення та висновків Великої палати як таких, що будуть застосовуватись до всіх користувачів, ще зарано.
Проте не варто ігнорувати те, що ми говоримо про посадову (службову) особу, поведінка якої має відповідати не лише закону, а й внутрішнім інструкціям та кодексам професійної етики. Останні переважно й встановлюють межу такої поведінки, враховуючи як робочий, так і позаробочий час.
Тим більше, що будь-яка посадова (службова) особа має розуміти, що оскільки її пости можна побачити, лише отримавши реєстрацію у відповідній соцмережі чи створенні власної сторінки/каналу, де у відкритому доступі розміщується будь-яка інформація, яку користувач бажає залишити для себе чи поширити з певної метою (про що ми говорили вище — поділитись інформацією можна як через “лайк” чи іншу емоційну позначку, так і шляхом розміщення цієї інформації на власній сторінці/каналі).
У коментованій нами справі дисциплінарна комісія віднеслась до таких висловлених емоцій як до такого, що несумісне з подальшим перебуванням в органах прокуратури.
Йдеться про публічне вираження у соціальній мережі «Одноклассники» власних проросійських поглядів, зневажливого ставлення до держави Україна, Президента України та військовослужбовців Збройних Сил України, позитивного ставлення до Президента Російської Федерації, політики та військових дій, що проводить остання щодо України, вираження прихильного ставлення до закликів до насилля за національними ознаками.
Але це не все. Адже в електронній папці з назвою «ОСОБА_6» зберігались файли, серед яких був документ у форматі PDF «ОСОБА_6», який складався з 614 сторінок вмісту веб-сторінки ОСОБА_6. На окремих сторінках файлу (3, 16, 17, 21, 22, 24, 32, 37, 39, 42, 44, 48, 50 тощо) цього документу у форматі PDF наводяться багаточисленні приклади, які свідчать про підтримку ОСОБА_6 учасників терористичної організації «ДНР», її проросійських поглядів, зневажливе ставлення до України, Президента України, військовослужбовців збройних сил України позитивне ставлення до анексії Криму Російською Федерацією, її Президента, про наявність у її діях прихильного ставлення до закликів щодо насилля за національними ознаками, поширення комуністичної символіки, пропаганди комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
З огляду на це, Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що дотримання вимог щодо заборони вчинення дій, які можуть викликати сумнів у об'єктивності, неупередженості та незалежності прокурора, у чесності та непідкупності органів прокуратури, є очевидним та обов'язковим і порушення таких вимог не може бути виправдано ніякими обставинами.
Така поведінка підриває як авторитет прокурора, органів прокуратури, такі і держави в цілому, тому що прокурори при здійсненні свої повноважень представляють державу. Такі дії мають своїм наслідком зростання обурення в суспільстві діями органів влади, провокують соціальні конфлікти.
Загалом з цим складно не погодитись, адже публічні особи завжди підпадають під пильний інтерес суспільства, і до їх висловлення та поведінки ставляться прискіпливіше.
Діяльність такої особи та інформація щодо неї є значно прозорішою та відкритою, ніж для звичайного громадянина України. Даючи згоду на обрання чи призначення на публічну посаду, особа повинна усвідомлювати, що в силу необхідності дотримання принципів публічності, відкритості та підзвітності влади, що закріплені в ст. 3, 6, 19, 57 Конституції України, її посадова і професійна діяльність буде знаходитися під пильним наглядом суспільства. І це повною мірою стосується й соціальний мереж.
Велика палати цілковито підтримала таке звільнення прокурора за порушення етичних норм.
Замість висновків
Звісно, рано чи пізно це зачепить й працівників, які працюють в юридичних особах приватного права (ТОВ, ПП. АТ тощо).
Враховуючи зростаючий інтерес до соцмереж та інформації, що в ній поширюється, значний технічний прогрес, що створюють можливості відслідковувати такі факти та обставини у будь-який час доби, власники у певний момент також можуть задуматись про відповідну власну політику, яку пропишуть у колективному договорі, посадових інструкціях чи інших внутрішніх документах по підприємству. Втім, дочекаємось нового Трудового кодексу.
А працівникам вже сьогодні слід вчитись бути уважними до своїх дій, особливо в соцмережах.
