Адмінштрафи за порушення у сфері фінмоніторингу: Мін’юст створив Інструкцію

Хто та щодо кого складатиме протоколи?

Складання протоколу про виявлене порушення в сфері фінмоніторингу – це перший крок до штрафу.

Хто складатиме протоколи? Протоколи про адмінправопорушення будуть складатися уповноваженими на те посадовими особами Міністерства юстиції України, територіальних органів Мін’юсту (далі – уповноважена посадова особа).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. 218 – 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи суб’єктів державного фінансового моніторингу, які виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу (ч. 1 ст. 166-9, ст. 188-34).

Щодо кого складатимуть протоколи? Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону №361 державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються щодо:

• адвокатських бюро, адвокатських об’єднань та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; 
• нотаріусів; 
• суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги; 
• осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.

Який порядок складення протоколів Мін’юстом та розгляду справ судами?

Уповноважені особи Мін’юсту складають протоколи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 166-9 та ст. 188-34 КУпАП. Вимоги до протоколу наведені у п. 8 Інструкції №4248/5.

Наступний крок – справа про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом Мін'юсту / територіального органу Мін'юсту протягом 3-х робочих днів з дати складення протоколу про адмінправопорушення направляється до місцевого (районного, районного у місті, міського чи міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення. 

Отже, адмінштрафи щодо посадових осіб АО/АБО, нотаріусів, адвокатів та ФОПів, які надають юридичні послуги, застосовуються судом.

За які порушення та кого притягуватимуть до адмінвідповідальності?

Уповноважені посадові особи Мін’юсту складатимуть протоколи про адміністративні правопорушення за порушень вимог ч. 1 ст. 166-9 та ст. 188-34  КУпАП.

Тобто йдеться про посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу і випадки порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших визначених законом осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов'язаних з політичнозначущими особами.

Щодо визначення політично значущих осіб, то їх перелік можна знайти у п. 20, 37, 47 ч. 1 ст. 1 Закону №361.

Щодо належної перевірки, то тут йдеться про заходи, що включають:

• ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника), 
• встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності),
• забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта тощо.

До речі, про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДР, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою в результаті здійснення належної перевірки клієнта, суб’єкт первинного фінмоніторингу зобов’язаний повідомити не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності (пп. «г» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону №361).

Наскільки таке неповідомлення можна визнати порушенням – питання відкрите. 

По-перше, оновлений ЄДР не містить багато інформації щодо кінцевих бенефіціарів за відсутності такої вимоги до 2018 року. 

По-друге, таку розбіжність можна виправити за 24 години шляхом подання реєстраційної заяви форми 6 щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціара до державного реєстратора – і який сенс тоді повідомляти?

По-третє, на сьогодні, скажімо, у ТОВ так і не з’явився ні проєкт, ні наказ Мінфіну щодо форми структури власності. Тож поки немає й обов’язку щодо подання інформації щодо бенефіціарів до ЄДР. Ми про це писали тут.

Інші порушення, які передбачають штраф, це:

• неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Держфінмоніторингу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством;
• порушення вимог щодо створення (ведення) та зберігання документів (у тому числі електронних), записів, даних, інформації. Увага! Суб’єкти первинного фінмоніторингу, у т.ч. адвокати, АБ, АО, не зобов’язані (ч. 2 ст. 10 Закону №361) забезпечувати реєстрації фіноперацій, що підлягають фінмоніторингу, та  зберігати інформацію щодо таких порогових фіноперацій, що підлягають фінмоніторингу;
• порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин (проведення фінансової операції); Увага! Пдстави для відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин наведені у ст. 15 Закону №361;
• порушення порядку зупинення фінансових (фінансової) операцій (операції), а також порядку замороження або розмороження активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням;
• невиконання законних вимог уповноважених посадових осіб стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

Щодо громадян – суб'єктів підприємницької діяльності, самозайнятих осіб, ліквідаторів штрафи передбачено лише за невиконання законних вимог уповноважених посадових осіб стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

Нюанси, які треба врахувати

Загалом, не варто забувати про кілька важливих моментів:

1) У статті 10 нового Закону №361 чітко визначені критерії, за якими вимагається виконання обов’язків суб’єктів первинного фінмоніторингу від адвокатських об’єднань та бюро, самозайнятих адвокатів, ФОПів, що надають юридичні послуги, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

• купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
• купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
• управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
• відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
• залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
• створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями;

При цьому названі вище суб’єкти первинного фінмоніторингу не зобов’язані (ч. 2 ст. 10 Закону №361):

• виявляти порогові фінансові операції (перелік наведений у ст. 20 Закону №361), а також повідомляти про них,
• забезпечувати реєстрації фіноперацій, що підлягають фінмоніторингу,
• зберігати інформацію щодо таких порогових фіноперацій, що підлягають фінмоніторингу,
• дотримуватись строків повідомлення про порогові фіноперації (пп. «а» і «б» п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону №361).

2) Нотаріуси, незалежні адвокати, їх АБ/АО, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти Держфінмоніторинг про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта (ч. 3 ст. 10 Закону №361).

3) На сьогодні відсутнє Положення про здійснення фінмоніторингу нотаріусами, незалежними адвокатами, їх АБ/АО, особами, які надають юридичні послуги. Остання редакція відповідного Положення затверджена ще наказом Мін’юсту від 18.06.2015 р. №999/5 та досі не зазнала змін.

До проєкту такого нормативного акта від Мін’юсту у Національної асоціації адвокатів України було багато суттєвих зауважень.

4) На вебсайті Мін’юсту розміщені зразки Анкет, які можна використовувати  при  здійсненні ідентифікації та верифікації клієнта (сторона – ЮО, ФОП, ФО резиденти та нерезиденти). Відповідно до п. 26 Положення про фінмоніторинг №999/5 Анкета є внутрішнім документом Суб’єкта первинного фінмоніторингу та формується за результатами здійснення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта до, під час та в процесі його обслуговування. Анкета, як і саме Положення №999/5, не зазнала змін у зв’язку з набранням чинності 28.04.2020 р. Законом №361.